Ніч на дворі, а в нас палає небо,
Від сусідів прилетів шахед…
Горять будинки, плачуть люди,
Проклятий руський цей мопед!
Сидять в висотках салтівчани,
Валізу вже взяли до рук,
Сидять, чекають, що ще буде,
Якщо почуєм знов цей звук?
Домівки частні вже палають,
Застрягли люди в тим вогні,
А в рашкостані все, як завжди,
"Попали чётко мы в склады" .
Сім’я згоріла, немовлятко…
Що ти в житті зробив не так???
Страждають, плачуть українці,
Радіє путінський батрак.
Не описати все словами,
Це порожнеча, біль і жаль…
Але тримаємось, живемо,
Ще відповість за все москаль!!!
10.02.2024
Крістіне Мурадян-Рибалко

Повертайтеся наші герої,
Повертайтесь скоріше з війни!
Я прошу кожен день у Бога,
Щоби ви залишились живі!
Знайте,хлопці, я вам дуже вдячна,
Що живу на своїй я землі!
Нехай янгол ваш охоронець
Захистить в цій запеклій війні!
Крістіне Мурадян-Рибалко

Коли закінчиться війна,
І як покинуть нас страждання
Коли ми всі будемо жити,
Без суму у очах…
І як мине усе погане
І як мине усе лихе
І як непросто буде жити,
Без всіх загинувших людей…
Анабет Форс

Добро починається з тебе!
І це не просто слова…
Добро-це як промінь у небі,
Від чого природа жива!
Добро-це не усмішка з фото,
Не тільки ласкаві слова,
Добро-це твоя допомога,
Тим людям, у кого біда.
Не думати, що з цього мати,
Чи треба мені взагалі?
А взяти й віддати людині,
Що можеш дозволить собі.
Добро-це велика цеглина
На якої тримається світ.
Ти-частина цього будівництва,
Ти-людина, а не пустоцвіт!!!
02.02.2024
Крістіне Мурадян-Рибалко

Я хочу так і тільки так,
Як я придумала, обрала.
І ти не смій казати, як?
Або про те, що я не права…
Я знаю, як, я знаю все,
Лише моє буває право.
А все твоє- це не праве,
Тому не заявляй так браво.
Мій ідеал- це тільки я,
Нема такого ж ідеалу.
Я досконалість, я краса,
Я безкінечність інтервалу.
І ти служи мені лише,
Ти присвяти мені життя.
Так в ідеальності й помреш
Плекавши «Ідеальне Я».
Вікторія Богдан

Просила, плакала, благала,
Молила, вила, завивала.
Тремтіла, схлипувала, пила,
Ненавиділа і любила.
Впадала в відчай, сумувала, вмирала й знову оживала.
Хворіла, спала, тамувала,
І все по колу починала.
Така у Дієслові сила,
Що все життя його крутила.
Та, як ти не крути це слово, усе життя – це Дієслово…

Вікторія Богдан

Я надивились інстаграм,
Краса, здоров’я, мода, стиль.
І зрозуміла, що далека,
Все це для мене наче пиль.
Я хочу губи, шубу, шапку,
І яхту хочу і « лошадку».
Я хочу все і всіх відразу
І набираю ходу й гагу.
У голові суцільний безлад, думки розбіглись мов коти.
На цих бажаннях мене ве^зло,
Тільки не знати хто й куди.
Отак провівши дві години,
Я зрозуміла, що не так.
Що вже нема такой людини,
В якої все було б «ніштяк».
Бо губи треба підкачати,
А груди треба підтягти.
У сідало імплантат запхати,
Інакше далі не піти.
Бо конкуренція велика,
Жене неначе баранів.
Під скальпелі, зажими й нитки,
Безбожних , жадних лікарів.
Але, якщо відкласти гаджет,
І взяти в руки книгу, дві.
То це не дасть тобі пропасти у інстаграмовій дірі.
І губи, ніс і та фігура,
Прекрасна, рідна і струнка.
Якщо гортати книгу, «дура»,
А не сторінку у інста…
Вікторія Богдан

Сонце мертвих
Поетика
Шрами на твоєму лиці
Я п’яна епітетами
Випиваю кров до дна
Продираюсь крізь вирій реальності
Я ганебний наратив
Шепчу під ніс прокльони
Відчуваю ніби велике, крилате чудо
Стискає мене в обіймах
Долі

Nana

Боже мій, як хочеться когось небесного.
Як небо блакитного, як небо чесного
Великого як небо, без жодної цяточки,
Що тихо вмер, сягнувши тридцяточки.

І як огидна ця вся слизота,
Що вибралась із глухого болота
Рої мамонщиків і ритуалів,
Рил свинячих з вовчими в парі,

Гей парадників, блудниць і ботів,
Шизофреніків і чорноротів,
Театралів і лібералів,
Наполеонів, неандерталів.

Зично кричать – нічого не чути.
Тільки потік змієвої отрути.

Боже мій, як хочеться когось небесного.
Як небо блакитного, як небо чесного
Великого як небо, без жодної цяточки,
Що тихо воскрес, сягнувши тридцяточки.
Ганна Гедзь

Пляшка з молоком
Геть розмокла від води
Моє серце обшите перлами
Я спалюю листи
Проклинаю світ
Тонкий весняний лід
Ранить мої груди
Я померла минулого року
На покривалі кольору моря

Nana