Нема страху

Нема страху, все повертається ,
Все що було і нині є .
Немає смутку , радість підіймається ,
Як сонце зігріва мене.

Нема страху, народжені в любові,
Ми радість несемо на цілий світ.
Ми стоїмо за волю власного народу,
Незламна міць тримає нас усіх .

Нема страху, цвіт осипається ,
Цвіт тих , хто думав їм мине .
Та є Закон- все повертається .
Нема страху, а радість є.
І слава Божа , над Вкраїною ,
Тече , переливається , блищить !
Ісусова любов ,в очах відображається ,
Надія й віра на спасіння всіх.

Нема страху, все повертається ,
Повернеться і Той , хто заповів -" Любіть !"
Я хочу бути тут , коли це станеться .
Терпляче жду, хоча мені й болить .

Болить за горе і страждання ,
За катування, смерть від ворогів ,
Потоптаную честь, зруйноване життя дитини,
За прагнення помститися і вбить.

Нема страху, є сподівання.
Є віра в світле майбуття.
Де Бог-Любов ! Де радість, втіха ,
Прощення є і каяття.

Лях Сергій

Дарунок Бога

Десь там за обрієм , у горах синіх ,
Твій дім .
Ти так далеко, а може близько
Не в тім
Твоє життя як безкінечний вирій
Подій
І серед них невидно світла
сузірь
Погляд під ноги, тягне в болото
Не стій
Тільки вперед іди і про горішнє
Мрій
Мрій там де сонце де неба висока
Блакить
Там нема сорому за прийняті рішення
Дій
Відкриті дороги в широких просторах
Іди
Ти понад всесвітом наче комета
Лети
Нехай твої крила як янголів сила
Несуть
Не зупиняйся, дихай на повну
Стартуй!

Лях Сергій

А, що воно є Україна?
А, Україна це дитина,
Що весело стриба в садку.
Це спів птахів.
В вінку дівчина.
У полі, червона калина.
Це сонце в небі.
Збірка віршів,
Наших поетів.
Це наша мова.
Пісні наші.!
Це колискова …
Небо наше.
Не знаю України краще …

Крижановская Элизабет

Цей світ, пропав давним-давно
Але, мені вже все одно
Я так втомилась у ночі кричати!
Себе цим горем убивати …
Я так втомилась воювати із собою,
Хочу лишитися с тобою!
Нехай всі люди замкнуть рота,
А я , замкну душі ворота.
В житті моєму горя чи мало,
І щастя мало,
І тепла,
Але чомусь щаслива я живу…
Хоча я ніччю голос рву.
Хоча я безмежно страждаю,
Але в душі я світ кохаю…
Я посміхаюсь!
Я живу!
Я закохаюсь,
Й знов живу!
Так життя жахливе…
Я терплю..
Але кохаю !
Я живу..

Крижановская Элизабет

А, може досить говорити ,
Як мені в світі цьому жити ?
А може, це мені прожити,
Цей не легкий і довгий шлях?
А так подумать,
Я не слуха.
Руками затуливши вуха,
Сиджу і мрію про життя,
Втікаючи від буття .

А, хочу, буду я любити,
Писать вірші,
А, хочу, скриню все в душі..
А, хочу, можу й не простити ,!

Ніхто не зможе заборонити !
Мені мріять, жить тужити
Ніхто не вправі заборонити !
Мені кохати й вовком вити ….

Крижановская Элизабет

годинник стрілку хоч і поверне,назад вперед ,хоч навкруги
та тих часів він не поверне,тих,за якими так сумуєш ти.

і скільки не дивись на фото – ти не повернешся туди,
це пройшло,і це вже спогад, тепер вже ми – це не вони.

бо час летить,що й оком кліпнеш і пройдуть дні або роки,
цінуй всі миті,що не для фото,а може й так – цінуй усі.

бо життя наше це суцільнії тривоги,і сум,і радість,та і інше все..

Carpe diem,мій любий друже,цінуй усе..усе..усе..
sonnayaluna

Я хочу полетіть, як птиця..
У небо крилами злетіти..
Хочу, летіти як синиця!
Хочу здійнятись в небеса,
Летіти, мріяти , співати….
Співати наче соловей,
Ох, як же хочеться літати…..!
Не бачачи цих злих людей.
Якщо я буду пташеням,
То полечу далеко.
Не буду плакат по ночам…
Під оком буде сухенько.
Не, буду відчувати я ні смутку,
Ні тривоги ….
Адже буду вільна я .!
Я буду жить в гніздечку,
Я буду вільний соловей,
У пташиному містечку …

Крижановская Элизабет

Перше побачення в суботу обідом,
В пам’яті світиться яскравим світлом.
Ти магічним теплом, губами…
Поцілувала теплими устами ..
В твоїх очах була пітьма..
Пітьма та гріла душу…
А ти цілуй мене! Цілуй!
Піддатись чарам мушу…
А твої губи такі ніжні,
Вони мов промені ясні,
Запалять страсті ті вогні ,
Запалять мені серце….

А коли рук торкалась я ,
Спокій душевний почувала…
Як від похмілля доходив ,
Тебе с любов’ю обіймала…

Я не забуду цього дня,
Ще не була щаслива я,
Настільки и так довго…
Моя душа в мить ожила,
І квітом рясним поцвіла …
Цей день значиться дорого!

….

Крижановская Элизабет

Іван Якович Франко-
Хто його не знає?
Дітям казочку назви,
В мить його впізнають.
Казка "Байка про бабайку",
"Ріпка", "Заєць та їжак",
"Осел і лев" та "Вовк-старшина",
Цікава ще " Лисичка й рак".
Для дорослих теж є твори,
Кожен знайде тут своє:
"Панські жарти", "Батьківщина",
Збірка "Давнє і нове".
Іван – борець проти неволі,
З небагатьох на ті часи,
Він не шукав легкої долі,
Вклав душу в вірш "Каменярі".
Франко- відома всім людина,
Поет,прозаїк, публіцист.
Він вірив,що лиха година
Колись пройде, як падолист.
Іван Франко доносив людям,
Про те, за що в нього болить…
І вірив в вільну Україну, писав :
"…пора для України жить!"
Крістіне Мурадян-Рибалко

Сьогодні знову обстріляли Харків,
І місто Київ, Балаклію, Павлоград…
Поранені, загиблі наші люди,
А "руський ждун" сидить і цьому рад!
Дітей маленьких дістають із-під завалів,
І у стареньких сльози на очах,
Не описати всю лють українців,
Коли хтось з рідних помирає на руках!
А на росії скажуть,що так треба,
Бо в цих будинках HIMARS був і Байден сам..
А це лише прості цивільні люди,
Та душі полетять їх к небесам…
Я не пробачу вам війну ніколи,
Не змиєте ви кров із руських рук,
І дуже вірю, що покинуть Україну,
Всі ті, хто полюбляє цих гадюк!!!
23.01.2024
Крістіне Мурадян-Рибалко