У промінні зорів, відлунні срібні,
Звучить мелодія, що збирає душі.
Мов тихий спів вітрів у лісі,
Лунає голос музики кохання.
І крізь туман часу, де мрії танцюють,
Летять звуки, ніжність яких торкає серце.
Любов вбрана у відтінки звуків ніжних,
Поема неземна, де кохання – вічне.
І скрізь, де лине мелодія душі,
Відчувається струнка гра кохання.
Серце б’ється в такт, мов вітер в далині,
У світі, де музика єднає серця.
О, музико кохання, ти відкриваєш двері
У світ, де кожна нота – це крапля нектару.
Твої звуки ткають візерунки мрій,
Де любов вишукана, як найперший вірш.
Нехай лине твоя мелодія назавжди,
Поема кохання, яка не знає меж.
І в серці кожного, хто впізнає твою силу,
Вселиться вічна гармонія кохання і музики.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
