Дитячі Таємниці тихих вечорів

Таємниці тихих вечорів

У затишку вечорів тихих,
Таємниці в суті досліджував я.
Де смуток зустрічається з легкістю,
І мрії пливуть, мов вільний потік.

Тут серпанки сплітаються зірками,
Світить місяць, наче вірний світлофор.
В думках згадуються минулі дні,
І серце тихо шепоче: “Живи!”

Під таємничим відкритим небом
Розкриваються таємниці часу.
Де тіні танцюють у півмріях,
А вітер шепоче свої пісні.

О, таємниці тихих вечорів!
Вони неначе книга давніх легенд.
Їх вирішити – не для нас здати,
Лиш залишитись, спостерігаючи.

Так хай же вечори тихі тривають,
Зберігаючи свій вічний спокій.
Бо в їхніх таємницях ми знаходимо себе,
І відкриваємо дорогу до світла.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Про життя Душа співає

Душа співає

У долині та в горах, на морі й на землі,
Душа моя лине, як птах у небеса ввімкнена.
Захоплена розмаєм землі і неба вгорі,
Вона співає пісню вільну, як вітер гуде.

У кожному листочку, у кожній квітці дім,
У кожному мрійливому промені світла,
Душа моя відчуває той безмежний спів,
І відгукується від кожного серця, що живе.

Вона співає про кохання, про втрачені сни,
Про радість і горе, про все, що минає вгорі.
Її голос лунає, як ріка безкінечна,
І в кожній ноті відчувається неповторна вечірня.

О, душе моя, яка ти велика і могутня,
Співай же далі, не зупиняйся ні на хвилину!
Твоя музика лікує, освіжає й відновлює,
І в серцях людських завжди надію пробуджує.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Кохання Я обираю тебе

Я обираю тебе

У вірах і тінях душі таємних,
У розмаїтті вогнів і мрій відвічних,
Обираю тебе, мій зірко ясна,
Мов долонь в серце, щирою палкою.

Ти, що линеш зі снів моїх безсонних,
Срібною струною линеш, весняною.
І пеленою мрій обвіюєш світ,
Моїм духом, вічно молодим і святим.

Ти – моя королева , з весняною зорею зійшла,
Мелодією душі відгукнулася.
Ти, як вітер, що ллється в полонини,
Розбурхуєш в серці моїм океани.

Обираю тебе, моя вічна принцеса ,
Що в серці горить, мов свіча в ніч пізню.
Ти, як ріка, що бурхливо несешся,
У мені живеш, вічно магнітним і смілим.

Твої очі – море, безмежне і чисте,
Де відбивається місячна сніжність.
Ти – моя пісня, яка лине в небо,
Мов птах вільний, мрійно крила розмірні.

Обираю тебе, моя кохана,
У вічних просторах, де час безкрая.
Ти – моя віра, моє світле проміння,
Що розквітає в душі моїй весною.

Нехай тепло твоє в серці моїм плеще,
Нехай мелодія твоя мене ніжить.
Обираю тебе, мій світлий вогняний,
Ти – моя вічна мить, моя доля, мій вогонь.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Патріотичні Україна- наша рідна земля

Україна- наша рідна земля

Україна, мати мила, країна свята,
Де співає вітер та пливуть високі хвилі.
Тут серця вогняна любов вклала,
У кожному полі й гаї грації милі.

Українці – народ вільний і хоробрий,
Їх доля – лелека, що в небо високо летить.
Усім серцем вони за свою землю б’ються,
Та й кожен рядок пісні своєї співає.

Мова їхня – мелодія ніжна і звучна,
Що лине над степами та гірськими хребтами.
Її слова – як квіти на полі розквітають,
Звідки би не були – в серці завжди розмаїття.

Історія їхня – це дорога до світла,
Де слава минулих поколінь свічами світить.
Культура багата, як золото в землі,
І віра в майбутнє, мов зірка, яка світить.

Борщ, вареники, сало – це не лише страви,
Це символи їхні, що тисячоліттями живуть.
У боротьбі за волю і незалежність стояли,
Свою землю захищали, як леви, як герої.

Україно, ти квітко рідна, вічно красива,
Ми будемо завжди тебе любити й пам’ятати.
Твоя слава, твоя воля – наша доля,
Україна – це наша земля, вічно вільна й велика!

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Патріотичні Життя і Доля

Життя і Доля

Яке життя складне і загадкове
А як нам бути далі?
Що знову вірити в казки?
А може все-таки зібравши свою мужність
Піти вперед небоячись майбутнього
Та перемогти ось ті усі страждання
І ворогів поганії бажання
Адже тільки ми
Найрозумніші на Землі
І саме від нас одних єдиних
Залежить доля нашої Землі!

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Новинки Ранок.

Ранок.

Так тихо ранком у кімнаті
і спить твоя ще дітвора.
В віконце заглядає сонце.
Добрий ранок, наш світанок.
Зроблю я кави і млинців,
зустріну новий день, хай
буде він щасливим.
Прокинеться вже скоро дітвора
і настане буденна суєта.
То до школи я не хочу ,
то в садочок не піду.
То млинці буду з варення,
але ні з сметаною мабудь.
Ма, а де мій зошит?
Ма, а де шкарпетки тут лежать?!
Так , кожного ранку буденне життя.
В квартирі лунають щасливі голоса.
Вікторія Соловйова

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Новинки Соколи – Соколята.

Соколи – Соколята.

Гей, соколи – соколята,
повертайтеся додому!
На, вас чекає мати.
Гей соколе – відважний,
напиши листа тій милій,
шо телефон із рук не випускає.
Гей, содате, милий!
Повертайся ти додому
вже скоріше.
Гей, солдате – мужній,
для дітей обійми не жалкуй.
А мерщій в обіймах поцілуй.
Гей, воїне – друже,
для брата руку простягни.
Гей, солдате – чоловіче,
для батька гордість навіки.
Гей , солдате – милий,
для сестрички квітку принеси.

Вікторія Соловйова

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Новинки Жінка.

Жінка.

Я плакала!
Ти чув? – Ні
А я посміхалась, як завжди.
Ти бачив? – Ні
Я зробила нову зачіску!!!
Ти помітив? – Ні
Подивись, коханий, який новий маникюр, який колір і форма інша.
Так, я помітив.
Коханий, я купила сукню,
може сходим у кіно?
Я, стомлений, давай колись – тоді.
Ось так палке кохання
переросте в буденне життя.
А, потім квіти на столі,
але вони вже не його.
Сама собі вона купила,
щоб нагади йому , що вона
не лише дружина.
А ніжна мила жінка, як була колись.
І де ділось те все кохання?
Де, ті милі вечори удвох?

Вікторія Соловйова

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Новинки Жовтенький листочок.

Жовтенький листочок.

Жовтенький листочок,
колихався на вітру, але
все ж таки тримався за
гілочку свою.
Незважаючи на дощ, на сніг.
Жовтенький листочок,
як вогник на дереві майорів.
Не покинув він гілочку свою,
душею своєю до неї він прикипів.
І вночі сяйвом своїм, ніби
теплом свою гілочку грів.
Жовтенький листочок ,
колихався на вітру,
але не покинув гілочку свою.
Вікторія Соловйова

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

Новинки Метелик

Метелик

А я метелика до тебе запущу,
нехай розбудить він тебе ранньою весною.
Від зимової сплячки.
Подарує надію і весняне тепло.
Подарує посмішку і віру в мирне життя.
Чуєш?!
Я знаю ти чуєш мій шепіт.
І тут метелик до тебе залетів.
Свої барви розвіяв в сірих буднях твоїх.
Чуєш?!
Так шепоче сердце моє, а твоє?!
Метелик над тобою кружляв
і чари мої повсюду розвіяв.
Чуєш?!
Там десь грає мелодія?
То моя! Моє сердце дарувало, але його на шматки порвали.
Чуєш?!
Метелик крилами змахнув
і до мене знову прилетів.
Я сподіваюсь тебе він розбудив.
Вікторія Соловйова

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

ВІРШІ, ЦИТАТИ , ПУБЛІКАЦІЯ

Місяць: Березень 2024

Таємниці тихих вечорів

Душа співає

Я обираю тебе

Україна- наша рідна земля

Життя і Доля

Ранок.

Соколи – Соколята.

Жінка.

Жовтенький листочок.

Метелик

Сторінки

Архіви

Категорії