Я дивлюсь у майбутнє зараз,
Поглянувши у відчинене вікно.
Там дощ лихий, туман як хмари
І люди як в сумнім кіно.
Ніхто не біга, не сміясь,
Не вийде навіть прогулятись.
Усі вже звикли вдома забавлятись.
Невже ніхто не пам’ята, що значить нам ось це життя?
Буденність хмар та схожість снів,
Ми втратили рахунок днів.
Невже так складно пам’ятати,
Що хтось це може все забрати.
Той дощ не буде як раніше,
Ніщо не стане вже гарніше
Якщо ми втратили себе.
Ви ж просто швидко озирніться
І зрозумійте – час іде.
Хапайте хутко парасольку,
Та йдіть туди , де плине мить.
Або без неї, так ідіть.
З коханим, рідним, чи одною,
Ви просто йдіть, ви просто йдіть.
І дощ вже став таким ось теплим
І день буденність ту прибрав.
А це лиш півгодини часу , щоб жити повним радості життям.
Katrin TIFFY
Місяць: Березень 2024
Новый мир. РА. 04. 03. 24г
Заземляюсь…
Вхожу в канал…
С Источником объединяюсь…
Прошу нам передать послание от Высших Сил!
Приветствую тебя, Ирина!
Приветствую тебя, мой РА!
Готова потрудиться?
Да!
Грядёт мощнейшая весна.
За нею вслед прибудут перемены: в погоде и природе,
в жизни и в быту, в семейном быте и укладе.
Кто верит в лучшее – тот прав!
Кто выбрал путь – то станет лучше.
Кто плачет и скорбит о маленьких потерях – тот их удвоит, утроит.
Всё в равных долях… кто как хотел, что заслужил.
Свет солнца чистит всё пространство.
Свет сердца чистит всё внутри.
Объедините свет внутри-снаружи, чтобы в порядок тело, разум привести!
Настрой весёлый и рассудок всем вам поможет перейти.
Мир внешне тот, не изменился…
Но, стал отличным от вчера.
Мир звёзд течёт по небосводу.
Мир на земле готов к войне.
Война, как бурная река смывает то, что было рядом…
Смывает хлам и грязь с привычных глазу берегов.
Кто не грустит, тот будет счастлив – тому и тем, что очищенье мира принесёт.
Свет, радость – остаются светом, счастьем.
Любовь, забота, труд во благо – всё восстановят и прибавят сил.
Ищите, примечайте вспышки – в себе, в природе, в остальных.
Кто целостен, тот будет жив!
Всё в ваших силах и по чести… по совести и по делам.
Ваш РА, с любовью и надеждой, что вы останетесь верны себе, своим корням, своим Отцам.
04.03.24г.
Ирина Жвакина
Темрява
– Закрий очі і уяви,
що ти на самоті.
Бачу темряву і стукіт сердця чую свого
і в думках лиш слово : ,,чому? "
Але відповіді немає….
І знову слово : чому?
Тільки час відповідь дасть нам,
а поки ти просто живи.
Відкрий очі, що ти бачиш?
– Білий світ і життя в нім.
Так, живи, поки темрява
не закрила очі твої…..
Вікторія Соловйова
Хочу!
Хочу літо, хочу на море,
хочу айфон або мерседес,хочу волосся, хочу ноги.
Всесвіт чує стільки хочу….
Так почуй благаю слово
Хочу – солдата!!!!!
Він хоче додому: до
мами і тата. До
дружини, до коханої дівчини.
Хоче обійняти синочка і дочку.
Хоче він миру в житті .
Так, почуй , його слово ХОЧУ !!!!
Я тебе молю Боже!
Вікторія Соловйова
На честь Кобзаря
Двісті десять років минуло,
Як народився великий поет.
Два століття вже промайнуло,
А нам досі відомий портрет:
Довгі вуса та брові суворі,
Людини вільної відкритий анфас.
Він кріпак та борець за свободу,
Українець – Шевченко Тарас.
Півжиття він провів у неволі,
Не зламався, ідею тримав,
В Петербурзі любив Україну,
Неньку рідну за хліб не продав!
Тарас Шевченко щира людина,
Він як приклад для нас навіки,
Не боявся писати в країні,
З якою зараз ми у війні.
Писав Тарас про Дніпро і про думи,
І про ненавість до ворогів,
Кобзарем став відомим у світі,
Ще тоді нам відкрив москалів…
Стрижень волі, козацького духу,
Провісник віри, честі й добра,
"Борітеся – поборете…" закликав українців,
Це відомі й пророчі слова Кобзаря!
06.03.2024
Крістіне Мурадян-Рибалко
ДУШЕЮ ТАМ
Все — верби, річка, береги
Байдужістю стрічає,
Зілля, калини не знайти,
Де Снивода — зростає.
І неважлива та пора,
Чи літня, чи зимова,
Хвилі такі ж, така вода,
Не та краса річко’ва.
У порівнянні всякий раз
Мій погляд все блукає,
Хоч розлучив давно вже час —
Душа не відпускає.
В далекі рветься береги,
Де слід колись лишила,
Іде, відшукує стежки,
На кладку вже ступила.
У плескіт хвиль, верби’ гілля,
До гаю, до калини…
Душею там блукаю я
Щомиті, щогодини.
22.01.2024.
Мелодія життя.
Мелодія життя, бувоє тихою ,
немов ти у раю.
А інколи бурхливою, як річка по весні.
Мелодія життя, як той соловей у зеленому гаю
від щастя щебече.
А інколи, як той вовк, що виє на луну.
Така мелодія життя.
Сьогодні сяє сонце,
а завтра лляє дощ.
Під мелодію життя ти сам аккорди підбери
і гарну пісню напиши.
Вікторія Соловйова
Шо!
Із нашим українським ШО,
не зрівняється ніхто.
По землі скаче наш тризуб,
під звуком ШО він долітає до небес.
І цей тризуб зі звуком світу
в кожну країну залетів.
Вікторія Соловйова
Одна.
Від тепер ми зустрічаємось уві сні.
Адже я вдома ,а ти на війні.
Кожного дня в думках.
Доброго ранку і чашка кави.
Одна. Чекає на столі.
А вночі з молитвою до небес
Бережи його Боже.
Вікторія Соловйова
На самоті
Щоночі вона на самоті,
літала думками туди.
Щоб від куль його зберегти.
Зігрівала вночі коханням своїм.
І шепотіла на вушко :
,, Повертайся живим "
Думками і вдень і вночі –
,, Коханий для нас ти живи "
Вікторія Соловйова
