Кохання мене
Зустрічало бідою
Топило у кризі
Мене з головою
По серцю ходило
Тяжкою ходою
Хотіло зробити
Сліпою,глухою
Щоб серце моє
Голосніше стучало
Щоб я від напруги
Ще дуще кричала
Сльозами топила
Всі кам’яні вежі
Кохання таке-
Равноцінне пожежі
Що спалює всі
Почуття і бажання
Не хочу я бішльше
Такого кохання!!!
Тана

Якщо зайшов і прочитав вірша,
то коментар свій там зостав.
Адже авторам приємно.
У тих віршах їхня душа
то плаче то радісно співає.
А твій коментар у смуток
підбадьорить його,
а в радісну мить заспіває.
Адже ми одна велика родина,
що зветься УКРАЇНА!
Вікторія Соловйова

Море о любви
Нам говорило
И песок тихонько
Шел за нами
Засыпал он все
Что с нами было
Колдовал песочными глазами
Ветерок нам нежно
Гладил душу,укрывал
Прохладными волнами
Не осталось ни кусочка суши
Без любви под нашими ногами
Tana

Что за напасть эта любовь
И ее жаркие обьятья
К ней мотыльком лететь готов
Любить,страдать и обжигаться
Когда глаза огнем горят
А губы ждут прикосновенья
И чувства об одном кричат
Чтобы продлить любви мгновенья
Не можешь спать
Не можешь есть
Она с ума всех просто сводит
Но все таки -большая честь
Для тех,к кому она приходит!
Tana

Бракує на рідної мови
Бракує нам рідного слова
Щоб чути змістовні розмови
Щоб нація була здорова
Щоб мову любили дорослі
Щоб мову любила малеча
Щоб нею пишалися гості
І в ній жила пісня лелеча
Жили українські діброви
Хати і червона калина
Краса української мови
І рідна до хати стежина…
Tana

І пливе мій човен мрії
В далекі далечі краї ,
Прийшла мені у голову дівчина
Яка не виходить з моєї голови.

-: ти хто така ? подумати я не зумію ,
ти поселилась в моїй голові ,
ти дівчина – моєї мріі ,
в моїх думках лиш тільки ти.

І пливе мій човен мрії
Все далі й далі в ці смутні часи ,
Так і не взнав , ну що це за дівчина
Що поселилась в моїй голові.
Леонілла Петришина

Минув ось цей нестерпний біль,
який був довгим та солодким,
і стало легко на душі,
а ж поки не з’явилась – ти!
в моєму сні,
цей сон був наче на яву,
забув про те, що вже усе минуло,
про те, як я тебе любив,
і те, як думав.

І ось у цьому сні, ти розказуєш мені
який тобі я не байдужий,
про те, як сильно мене ти любиш,
і промовляючи ось це,
ти мене міцно обіймаєш,
і я встаю, і все зникає,
все те, що ти мені казала,
і те, як міцно обіймала.

І завдяки ось цьому сну,
мені про себе нагадала,
і знов почався цей нестерпний біль,
розум кричить, забудь!
бо такого не буває
це лиш сон на одну ніч,
а серце плаче й щиро каже,
я не забуду, тебе навік.
Яковлєва Катерина

Я така погана аж страх не хочу жити , але живу боюся смерті аж до страха страшного і боюся боюся! Я так сильно. Сказати нічого не можу.бо кричу а ти мене не чуєш
Лілі Щаслива

Губи твої, як ягоди ті соковиті
А запах твій мов розквітаюча весна
Десь там далеко, розквітли квіти
А запах їх чудесний, про тебе все мовля
З думок моїх ти не виходив, ні хвилі
Все думав про тебе я,
Твої чудові очі й губи, твою ту посмішку згадував я кожен день
Мов божевільним став від тебе я
А щирість та доброта твоя в моєму серці назавжди лишяться
Бо не забуду я ночі ті безсонні
Ті поцілунки, ніжність твою я не забуду
Ти ідеальний, мов той японский сад
Ти мов з малюнку у скетчбуці,
Ти мов той чудесний краєвид
Не вірив я свої очам, до поки не відчув,
Гармонію я ту, і ми з тобою в одному ритмі, пливли за течією
Ти наче мрія моїх снів, я знаю точно це
Але вже зараз не важливо, бо знаю я
Що обійматиму тебе я вічність, та хай хвилями нас принесе, у те спокійне тихе місце, де й ні душі, де все цвіте, та й віє свіжістю з усіх боків, де чути лише твій сміх і хвилі..
Юлія

І він вірить тільки її сльозам.
А мої слова для нього це – пусте.
Немов руками закриває очі.
Та я не проти.
Забути все я хочу.
Кохаю я його карі очі,
Та тільки бачу їх щоночі.
Послухай мене хоть хвилинку,
Але ні ти віриш в її плач.
Зникни з думок, залиш,
Але ж тільки твої руки хочу.
Знаєш забуду я тебе невдовзі,
Коли забудеш її сльози.
Лєлюшка