Дивлюсь в вікно У вікні вогонь Горить земля і плаче небо, І тут приліт… Я впав, заплющив очі та чекав Того кінця, щоб відійти туди на небо, А голос серця до мене промовляв "Я б’юся ще вставай, вставай…" І я пішов зі страхом в очах Дивитись як горить земля і плаче небо
Максим Вомаг
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Нехай ця пісня лине, По всій Україні. Прославляє всих героїв, У нашій країні. Хто лежав в окопах, І ночей не спав. Хто підривав міни, Дорогу прочищав. Всіх пілотів, що збивали Літаки ворожі. І солдатів, що безстрашно Дивились кацапні у очі. І танкістів, і радистів, Славити ми будем. Всих хто дрони запускав, Ми не позабудем. І десантники й матроси, Все це наше ЗСУ. Розбиває ту ворожу, загниваючу русню. Перемога, перемога, перемога вже прийшла. Наша армія славетна, До кордонів вже дійшла. Вся країна встрепенулась і розквітла як весна. Не дозволим більш нікому нашу землю так топтать. Тетяна
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Я тут, У річці каламутній, З жабами і ряскою, листковинням Морська Ш‘ееназ, солона богиня, дихаю тілом усім Течія несе, змінюється щогодинно закручує тайфун із тілом достиглим у воду холодну Тримає І святкує червоно-зелені,синьо-блакитні Очі Любові солодкі У тілі древність мудра, того річка тримає Бога вогнених очей, хвилі полоскають Вітер студить хаос і гнів Із серця потоком Розбавляє Тримається, як сонце в небі Мирне сотворіння, бо Вогонь не гасне, від коханих, від рідних Жевріє у тілі Марії Магдалини, Скорботна постава Та сильна, надійна На воскресіння Все Чекає, на те все Віра, Одкровення Боже
Блакитно-червоний, Розжарений Гігант і дерево Зотліле, Є Мавка лісова, а це не та То нявка з вибуху І пилу Та спина в неї є, блідо-зеленим візерунком ковдрою з латаття Та й закриває, елекричну Душу і Начало Без гелію, водню, без сонячних плям З гіркою любов‘ю Запечена Скарб Тіло електричне, блискавка З очей Має відпочити, вирватись з Речей Музика пекуча, магнітна Серцевина Безпинно продукує світло, Й Жар Любов‘ю до всіх, що Щира, Добра, Живильна
Не дам збрехати, нема жалю Що мавка пережила Усе Прийняла, залюбила запечені Слізьми Очі блакитно-червоні, Вода остудила Не зникну Зараз, все зупинне Й кінечне Хай квадрильйон років піде
Та
Навіть такому світилу, Невпинна праця До Болю Противна У річку рожеву, небеса На Землі Захоплена Полум‘ям, тиском І звуком Комета у воду Тривіально впаде
Нема Вічних Двигунів Вогненні боги про те Знають Є мить У якій я спочину, задимлене Тіло У річці циклоном Закручений, Холодний спокій весь Сором Вимиває І водний простір дзеркало Мені Допоки очі бачать Що в душі І Грають струни, коливають Правду У Мені Я спочиваю у Воді Я не закінчуся
В печі, що палить Частки для есенції Душі Електрохарчі, електрони Початку, електрони Води Колись таким Я Бути перестану, То Кінцеве, справді, Та поглядом У річці, в небі, На землі, коханим Зацілунком в шию Як Ядерна реакція, Я Зліплюсь з Чимось Своїм впливом, принципом В червоних лініях, Білків очей, що Зарубались в битві Горя Я поглядом Себе Увіковічню Я Стану морем, плином Дива, не стану Ліпшим, бо завжди в житті, І в переродженні, і смерті, в Переробці Я Був, Я Є, Я Буду Найкращим Тим Чим Був, Чим Є, Чим Буду
Я обвітрений, вологий спогад Відбиток поцілунку у Любові Я дотик Божий Напрямок та Рух Ти Дотик до моєї шиї, Я намір а Ти дія нероздільно Щиро Степан
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Колись часи були чудові Все було таким яскравим Чи це в тумані розум мій Не знаю я, чого хотів Та навіть зараз пам’ятаю Як проїжджав дрімучії ліси Сосни, дуби та гриби. Краєвиди, пташечки – Манило все туди зайди Врешті решт, переступивши Грань фантазій та думок, Зайшов у ліс я цей чарівний. І піднявшись на горбок, Відкрився там крутий видок. І крізь роки я пам’ятаю Кожнісеньку деталь картини, Яка тоді була прекрасна як і Все тоді життя. Чи може все було й погано, А лиш теперішнє пітьмяне. Ось зібрався я іти в цей ліс У пошуках емоцій я своїх. Все змінилося і сумно, Що насправді не змінилося нічо. Змінився світ мій, а не наш, Змінилася душа моя. Юрій Фундак
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
