Ах,леч бы мне на землю
Да во траве зеленой
Послушать птичьи песни
Да песни ветра в кронах
Обнять глазами небо
Да отпустить все мысли
Чтоб улетели все бы
Да жить нельзя без смысла
И в красоте великой
Поэту вдохновенье
Я набираюсь силы
У каждого мгновенья…
Tana

В небі зіроньки світили
Сонце землю гріло…
Промінням своїм било
Квіти, сині- ніжні посилає…
Та природа чарівна,
Малює різні квіти
Нам у полі.
Густе листя клена пролетить –
Настане наша хвилина,
Та щаслива доля …
Розквіта червоная калина!
Білим цвітом у полі !
Подарує пісню нам соловей- ,
Збудуєм ми калиновий міст…
Для червоної калини !
Рідной України !
Посіються духмяні квіти,
Та червоні маки в полі…
Зросте великая пшениця,
Золота мололиця !
Буде тиша і спокій навкруги…
І не буде більш війни.
Запишається Україна !
Та ні коли не заплаче.
Пролунає гарний спів соловя,
Усміхнеться доля !
Зберемо ми зерно !
Для свого хліба, та для своєї долі.
Побачимо зорі в синьому небі, поглянем в країну своїх мрій…
Де чудова, радісна краса,
Покладемо ми дороги,
Збудуємо міста…
Посадим червону калину !
Для нашого майбуття…
Засяє жовтий прапор -,
Пшеничної ниви,
Колір любого зерна !
Який подарує, нам життя !
Сонце вийде за хмари,
Зірка сіятитиме в небі.
Проміні лагідні , землю зігріють.
Заколоситься пшениця життя…
Даний хліб , ясного , мирного неба !
Заблестить колір водиці – цариці,
Змайорить прапор України –
Нашої столиці !
Чарівний, казковий
Символ влади,
Давній знак, будем мати.
Силу, мудрість, будем мати і любов !
Життя і Мир !, на всій землі.
Україна не заплаче, а зрадіє-,
Місто наше зацвіте !
Природою здивує,
Будем поважати-,
Будем берегти,
І ні кому нас не здолати !
Життя і Мир !
Ми будем мати,
Завжди на весні !
Та назавжди без війни.

!

АРИНА ЭРНЕСТ

Була тиха літня ніч
Наставала ранкова тиша…
Та раптом прийшла війна,
Яку не чекали.
Народи в дружбі жили,
Сонце – сідало…
Горя не знали,
Запалала зірниця- ,
Хлопців наших забрали
У зеніті, сонце промінням бє…
А там , гранати і рушниці,
Наші молодиці.
Ліса, поля, наші землі , озера…
Захищали як могли,
Стали друзі як враги
І зазнали ми біди.
Забувши сміх, деклорації пусті…
А на полі там, бої, бої-,
Як богато наших хлопців,
На чужій землі…
Йдуть по міному полю-,
Бідні вони,
За свою Україну !
Померли вони.
А другі, всі на війні…
У горячом бою-,
Вони полягли.
Зорі ясні не світили,
Птахи не летіли…
Тільки до Бога, лунали слова,
Боже поможи !
Україну збережи !
Нас захисти !
Зупини цю війну !
Нас ні кому не здолати,
Ми не будем воювати.
Горе й біль, ми незабудем-
В нас буде істина своя:
Любові, Миру,
Щасття , і добра.
Ми будем Святкувати !
Україна буде процвітати !
Життя щасливе ми будем мати…
Уже без війни,
У любому краї-,
На своїй Україні !
Та на нашій, любій землі.

АРИНА ЭРНЕСТ

Тиша навкруги , запашної роси,
Високе небо і низька земля…
Промінням ясним,
Світили зірки чарівні.
Сонце нашого життя,
Де пють із нього до кінця.
Де більш добра і не буде зла…
Не буде смерті -,
А лише, Мир і Перемога,
Ми полюбим світ,
Не буде більше горя.
Чарівний край , буде ясним…
Тихий ясен на весні,
Трава зелена.
Навкруги пролунає пісня,
Про нашу Батьківщину !
Де не буде страху й горя,
Тільки радісне життя !
Де буде милая земля…
Забудем всі минуле,
Настане світло для життя.
За Мир на землі !
Нехай знають усі !,
Щоб у наших серцях,
Віра, любов, не згасала !
А надія жила.
Ми відбудуємо , вершини,
З Богом …
І надія буде ще жива,
Зло ми Переможем-,
Буде все в красі…
Гарнії поля, чудові тополя,
Ми звершим, великії діла:
Розквітнуть квіти в нас !
Рано на весні !
Нашого життя !
Зеленітимуть поля,
І цвістиме вся земля !
Для нашого життя.
Бог усіх благословить,
Хай буде Мир ! назавжди на землі.

АРИНА ЭРНЕСТ

Як місяц буде в синьому небі, засяє нічка зоряна.
А нам здається, що здалека…
Прилетить до нас , чарівная лелека.
В наш милий край,
Ми піднімем Україну !
Щирим серцем полюбим ,
Ми свою Батьківщину !
Не будуть діти у чужому краї, на полі у бою,
Визволим народи, буде в неї, своя правда…
Сила і воля,
Це наша доля -,
І не буде більше бою…
Не будимо журитись
Не будем воювати,
Будем рідню землю охороняти.
Силу волі будем мати,
Все відбудувати-
Для нашого життя,
Щоб Україна розквітала !
А землі наші всі зростали!
І квіти вскрізь, по всюду розквітали !
Росли у нашому краї,
Та міста прикрашали !
Щоб забути війни на завжди.
Сад розквітає !
Чарівний рай посилає:
Щоби ми були щасливі!
Відчай не впадали,
Не були у журбі…
А лиш , в радості, добрі !
Нехай весна , розквітає !
Україна процвітає !
Щоб жили , щасливо ми !,
Україну не здолати,
Будем ми Перемогати !
В неї будуть -,
Новії шляхи !
Молода і чарівна !
Вона забуде болі всі,
І на завжди -,
Без війни.

АРИНА ЭРНЕСТ