За Свободу і людей
За Мир і Перемогу,
Подолаєм з вами ми тривогу…
Війни з вами не забудем,
Коли буде тяжко -,
Ми постоїм , не загинем
Визволимо нашу Україну.
Серед зла , і пітьми
Від біди і лиха,
Захистить , охоронить нас
Наш Бог великій.
Незабудем ми все лихо,
І Батьківську хату
Рідних дочок і синів,
Що нас оберігали-,
Скільки горя , бід ми познали,
Сльози біль на цій війні…
І нема ні в кого більше хати,
Що ви думали тоді ?
Коли на нас ви наступали?
І словами ображали ,
Не летів огонь жалю…
Ви просто нас убивали
На гірку долю послали…
Лишивши матір , батька,
І свою рідненьку хату
В цю лиху годину…
Що ж ви наробили ?
Прийшлося їхать, нам з Країни?
На чужі степи, поля, та на чужбину…
Лишивши свою Україну.
Знай, прийде година
І для тебе мила,
Схиливши коліна
Ти признаєш провину,
Назад не буде вороття,
Прийде Бог в твоє життя…
Забере тебе в небеса,
Де буде друже мій ?
Тоді твоя душа ?
Назад не буде більше вороття,
Чи думав ти про це ?
Усе своє життя ?…

АРИНА ЭРНЕСТ

По небу летять хмаринкі
В край свій журавлі,
Сонечко зігріває
Землі теплі посилає,
Крилатий журавель -,
Сірі крила має,
Летить в далекій край…
Соловей розважає,
Серденько радіє -,
Що прийшла весна !
Сонце ясне засвітило
Сріблом землю вкрило…
Лисття жовте пролетіло
Нашу землю вкрило.,
Осінь чарівна прийшла !
Листя жовте улетіло.
Спів журавлиний любий…
Чути з далека -,
Вона ,як пісня
Звінко лється…
Все оживає на весні,
І сонечко тепле сяє.
До наших країв,
Прилетять журавлі !
Заквітнуть квіти милі, золоті…
Усміхнеться листячко- жовтневе,
Зрадіють з нами журавлі !
Милі, чарівн і-,
На своїй , СВЯТІЙ землі !
Буде любо нам дивитись
Як серденька наші…
Вони нам зігрівають,
Лагідні пісні співають.
У квітах барвистих -,
Ми побачимо милу весну !
Що завжди зігріває,
Вона ні коли не вяне…
І краса журавлина,
До нас серцем прилине !
Наші думи , як життя !
Нече в казці майбуття.

АРИНА ЭРНЕСТ

Чомусь тобі не відписала,
Не підібрала ще слова.
Та СМСка заблукала,
І нічка довгою була…

Чомусь рука не підійметься
Заблокувати ту любов.
Нехай побуде, нехай в’ється,
Можливо вирветься з оков?..

Я не шукатиму сторінку,
З якої ти листа прислав.
Колись було…я дуже швидко
Шукала пости, що писав…

Жагуча пристрасть відпустила,
Що закривала у полон.
То лиш фантазія незріла,
То не любов,- її фантом!

Чомусь тобі не написала,
Пішла залежність в забуття.
Я у душі своїй блукала,
Шукала справжні почуття…
ND💗
Надія Холод

В якій мелодії тонути?
Меланхолійній чи не дуже…
Чи віршам руку простягнути
І їхати в сльозах калюжі.
Можливо, я, не мав би права,
Та й як би мав, то досі сумно,
Вона ж була така яскрава,
Але мій погляд надто шумно
Витріщався… я бачив шрами,
Я бачив сотні на руці,
Від тих очей прийти до тями
Не допомогли би і митці.
А шрами, їдкі , ще й глибокі,
Було питання лиш: чому?
Чому ті очі синьоокі
Взяли на себе цю вину?
Можливо, тато був нечесний,
Чи мати з розуму звела,
Чи якийсь парубок почесний
Спалив серденько аж до тла?
Можливо, внутрішній був ворог,
Казав: ти не достатня, ні,
З тобою в світі є лиш морок,
От скільки кращих є на тлі!
Можливо, все… та ще й одразу,
Згубили очі океану,
Лиш ріки глибшали щоразу,
Очі тонули в них останні.
Isa

Літнє сонце зігріває
Зіроньки у небі сяють,
Та вітер холодний підіймає…
Шумить зелене листя,
Листя осені летить-
Ніжне листя землю вкрило,
Та чарівно блестить.
Осінє листя пожовтіло,
В даль собі летить:
Осінь золотом блестить,
Гне тополю серед поля
Чути рідний край,
Земля наша зеленіє…
Безліч квітів на полях,
Сонечко зігріває –
Промінням золотим,
Одна в світі Батьківщина !
Матір теж єдина,
То є незламна Україна !
А десь біля хати росте і калина !
Символ нашої землі !
Та намисто червоне !
І великії грона !
Які дарує нам природа,
Не зажуриться калина !
Та Славна Україна !
Життям новим розквіта.
Ми полюбим Україну !
Як червоную калину !
Що буде завжди розквітать !
Щасття раю, Батьківщині дарувать,
Нашу Україну підіймать !
Ми будем завжди пишатись,
В Мирі, спокої проживать,
Біди і горе, завжди забувать.
Розквітнуть квіти на весні
Зацвіте для нас ,
Червоная калина !
Зірка зазоріє,
Україна не заплаче –
А лише зрадіє !
Ми будем вірити, радіти
Любити червону калину !
Як нашу рідну Україну !
Землю любу шанувати !
Ні кому її не відавати.
Молитись і пісні співати:
Шану в небо, Богу відавати !
За все його прославляти,
Та ні коли не забувати !
Людям Мир ,і щасття дарувати !
Жити щасливо -,
У нашому краї,
Та на нашій рідній землі.

АРИНА ЭРНЕСТ

Знайомтесь, автор
Це людина а точніше огидне створіння
Це я на жаль чи може на щастя
Мене не хвилюють інші нібито
Але на своє життя свої почуття я тільки плюю
Я боюсь будувати себе будувати власне життя
Я залишаюсь проклятий на невдачу

Знайомтесь, автор
Він не заплаче ніколи не зроне й сльози
Але на одинці плаче достатньо аби здаватись слабким
Він завжди ховає свої почуття у шафу
Чомусь для нього немає розуміння (я)
Він розуміє тільки (він, вона, вони ) але (я) залишиться назавжди неосяжним

Знайомтесь, автор
Він кохає як і всі але тільки не вдало
Час від часу він боїться час від часу впадає в депресію
Він хоче зробити все для тих кого любе
Для тої кого кохає
Але його міст і будинок руйнується раз за разом
Він не вміє
Він не знає

Знайомтесь, автор
Він з дитинства досягав визнання
З дитинства готовий був на все аби бути поміченим
Але коли це стало непотрібним це з’явилось
Коли він став вирішувати сам все раптом з’явилось
Але для чого він тепер і сам справляється з власними думками

Знайомтесь, автор
В свої 19 ненавидить себе більше за будь кого
Він тільки вбивається
Він тільки плаче
Він Слабкий
В гонитві за грошима не баче тих хто навколо
Але він це робить для них
Він будує все заново раз за разом
Він не здатен
Але робить
Він робить одразу все і це його вбиває з середини

Знайомтесь, автор….
Likufpe

Зіроньки вже небо вкрили
А хмаринкі все літають,
Літаки всі підіймають…
А вони летять , летять,
То вперед , то назад
І на гору та на низ,
Вскрізь пілоти ці літають-,
Землю нашу захищають.
Летять туди , де сонце сяє
І квіти, ніжно розквітають!
Де цвіте калина ясна !
А на ній ,гілочкі нашого щасття !
І білі ромашки, волошки
Цвістиме в саду,
Соловей співає, гарну новину.
Найдорожча є земля,
Та Славна, наша Україна !
З ранку й до зорі-
Розцвіте , Україна мила !
Мама, молилась просила,
Минає час, а мати жде ,
А мати плаче,
І лице утре, коли додому син прийде…
Щоб все розказати,
Та все поділитись, на все подивитись.
Пілоти вони молодці,
Захищають землю вони –
Скоро прийдуть з війни.
Та прийде весна !
Закінчиться війна…
Україна вся зрадіє-
Нові двері в світ , відкриє
Де не буде горя й бід.
Так гарно заживе Україна!
Зацвіте, червоная калина!
Цвіте земля, цвіте мій край..
Квітуча моя сторона !
І в серці кожного , хай буде весна !
Хай цвіте, Україна мила !
Хай буде Мир , спокій,
На нашій всій землі.

АРИНА ЭРНЕСТ

В полі житечко стояло
Від краю , до краю,
Аж, поки окупанти
Його не зломали.
Хлопці наші молоді,
Вигнали із ниви золотої
А навколо пшениченька:
З краю й до тополі,
Яка стояла до межі…
Хлопці наші молоді,
Його обороняли
Щоби не пропасти, від напасті злої.
Охороняли те що є-,
Міста і все довкола,
Щоб не знали ми біди і горя:
Та довго , ще собі жили.
А війна минулим стане,
І майбутнєє настане.
Ой, весна, весна !
Це така краса !
Сонечко зігріє…
Літо нам принесе,
І квітка , гарно зацвіте !
Зозуля в саду закує-
Усе минуле унесе,
Добрая година, до нас прийде.
На щасття, волю, на долю
Зацвіте червоная калина ! На нашій Україні !
Не буде години сумної,
Оживе наша Україна !
І настане Перемога !
Переможем лиху долю,
Молитва в небо полине
Повірим знову ми
У свою Україну !
Добру годину.

АРИНА ЭРНЕСТ

Вітер дує, виє, верби гне до долу, над водою -,
Небо чисте голубе
Дерева чарують своею красою…
І ні коли не вяне їх цвіт, Пташка гарно заспіває
Сонечко зігріє, проміння заблестить.
Заколоситься пшениця ,
Макі гарні зацвітуть,
Та чудовий запах їх
По пшениці пролетить.
І не будуть вже в неволі ,
А на землі своїй СВЯТІЙ.
Заколоситься пшениця,
Пахучий хліб, як дар землі…
Щоб був , у кожній хаті на столі,
Щоб зрання й до світанку,
Не було у нас війни.
Щоб в серцях любов, ми мали , а в серці спокій на завжди.
Ні коли не воювали,
І зеленіло жито в нас завжди.
Хай Бог оберігає від лиха,
Та від поганої війни.
Хай буде затишно і тихо
У серцях наших на завжди.
Щоб більше ні коли не було війни.
На нашій рідній землі.

АРИНА ЭРНЕСТ

Країна – темрява
Із темряви країна
Чому так сталось
З відкіля взялось
Чому так потемніла Україна
Чому електрики
Для неї не знайшлось
Електрика чумусь
Тут раптом зникла
По дві години людям надають
Комусь в державі
Навіть і не прикро
Вони те світло
Нече воду п’ють
П’ють жадібно
Ще ціни підіймають
Та світло знов зникає
Там і тут
Людина в них
Пошани вже не має
Тепер в пошані темряви салют
Країна- темрява
Із темряви країна
В ночі її на мапі не знайдуть
Тому що потемніла Україна
По ній гуляє темряви салют
Причина- це війна
Що на все здатна
Сусіди допомогу надають
Говорять всі
"Електрики достатньо"
Чому гуляє темряви салют?
Tana