Моє кохання крихке
Що розбивається знову
Причиняючи невимовну біль
Моя душа не склеїться знову
Скільки не латай, не зміцніш сильніше
Вона крихка, заляпана кров’ю з шипами
Розповсюджується по всьому тілу
Я задихаюсь від фальші
Скрізь пітьма та морок
Наче закута в кайдани
Де нема свободи і кінця
Я падаю в пропасть, на саме дно
Тонучи десь глибоко
Де ніхто не знайде
Де все покрито льдом, зміцнюючи мене сильніше зсередини
Скільки масок на декілька частин
Павук плете свою павутину скрізь темряву нічну
Оплітаючи незвичними візерунками все навколо
Ілюзії скрізь побувають, створюючи свої кошмари
Темнота така чорна що не побачиш світла
Життя не може бути лише білим і чистим, але із темними плямами,з розбитими осколками, з кривавими історіями всього
Анастасія

Твоє тіло,твоє діло
Не має ідеалів звідусіль
Ти королева, ти королева
Твоє тіло горить вогнем
Розпали себе, розпали себе
Ти гаряча, ти гаряча
Полум’я в тобі, полум’я в тобі
Випусти кігті, випусти кігті
Прояви себе, прояви себе
Це твоє тіло, це твоє діло
Забий на думку інших
Вони не варті того,вони не варті того
Анастасія

Нехай вороженьки згинуть на землі
Нехай ті відчувають, біль чужих людей
Нехай їм нещастя сиплеться не раз
Нехай десь у полі, запалять вогнем
Так, затягнути у болоті всіх лихих людей
Щоб відчули помсту
Думали напасти, але не вдалося
Краще ви б зникли
Не роблячи невдач
Кров тягнеться до землі
Та не змивається ніяк
Анастасія

Хей подивись на мене
Бачиш криваві плями на дзеркалі
Знаєш причину цього
Я не янгол з ангельскими крилами
І в мені досить багато пітьмі
Хто кинув мене в бездну іллюзій
Невже ти граєш в свою гру
Встановлюєш пастки всюди
Двері зачинені знову для тебе
Ти втратив надію до мене
Я обрізала свої крила
Причинивши собі біль
Щоб не забути тебе
Твої фальшиві фрази
Твою темну душу
Що відкрилася поступово
Анастасія

Кохання як ілюзія життя
Що здіймається вись
Вона не буде ідеальною завжди
Вона розпалює вогонь всередині нас
Вона розкриває наші таланти
Коли полум’я згасає, згасає і кохання
А запалити знову,та ще морока
І можеш зробити це знову, але чи варто
Сподіватися на краще не варто
Не всі воскреснуть знову, як фенікс
Не шукайте ідеальних людей
Це того не варте
Не існує однієї краси, вона різна
Для кожного своя незвична
Не марте надією, що повернеться
Анастасія

Твоя любов вона фальшива
Вона розбила мені серце
Вскривши старі рани
Ти закрив моє серце на замок
Воно покрите тепер шипами
І вирвати їх важко
Вони знову кровоточать
Від тебе віє прохолодою
Ти раниш знову раниш
Залишивши сині відбитки
Я не твоя пташка
В твоїй золотій клітці
Я розправлю свої крила
І виберуся звідси
Та нанесу свій удар в сердце
Можливо тоді відчуєш
Як боляче на душі
Анастасія

Мої ілюзії розбиті, на декілька частин
Ти не вгадаєш де я справжня, де інакша
Кожен має декілька облич
Що змінюються кожен раз
Всі ходимо по лезвіях ножів
Де спіткнутися не має шансів
Усіх свої проблеми і життя
Лише декілька заглянуть не туди
Ти особисте,що нікому не потрібне
Тримай в собі
Бо злі язики, добавлять вогню
Це не їх власна справа, втручатись в чуже
Невже за їхніми спинами не має тих
Хто розкритикує в пух і прах
Анастасія

Життя як зебра двох сторін
Є світла сторона, є темна
Зупиниться десь на середині нашого життя
За чорними плямами одвічного буття
Знайдеться світлий проміжок, скрізь темряву нічну.
Не всі ж потонуть на дні морському
Є й ті хто розправить крила ввись
І обернуться вогняним феніксом
На злість ворогам
Покажуть кігті, що ударять в спину
Не повертайся ти назад
Затопчуть каміннями одразу
Розбий ті сірі стіни, що навколо
Вони викликають тільки сірі кольори
За ілюзіями завжди розкривається важка реальність
Яка облітає все навколо
але знайдуться ті хто знайдуть щось нове
Скрізь колючі чагарники що роблять боляче знову й знов
Чим більше тікаєш тим більше розчарувань
Життя таке різне і незвичне
Хоча час хочеться зупинити назад
Де не буде більше болю
Але життя незвична штука як не крути
Не знаєш ,де правильна доріжка
Завжди чатують червоні очі тих, хто встромить ніж у спину
Ми всі вибираємо звивисті стежки
Що дивляться на нас завжди
Знайди свій власний шлях ,що виділяється серед різних напрямків життя

Анастасія

З першого погляду я закохалась
З першого погляду я полюбила
З першого погляду життя змінилось
З першого погляду відкрились очі
З першого погляду летить час
З першого погляду побачу тебе
Анастасія

Монстри,монстри скрізь вони
Монстри всі знайдуть тебе
Монстри розчленовують на частини
Монстри всіх з’їдять зараз
Монстри в глибині морській
Мостри доведуть до жаху
Монстри дивно виглядають
Монстри заберуть з собою
Анастасія