Спати хочу в темноті
Спати хочеться завжди
Спати хочеться з котами
Спати хочеться з подушками
Спати хочеться в різних позах
Спати хочеться на лекціях нудних
Спати хочеться завжди
Анастасія

Покусаю всіх і всюди
Покусаю до крові
Покусаю аж до м’яса
Покусаю аж до кисті
Покусаю я всього
Покусаю я від згвалтування
Покусають ті собаки
Покусають і коти
Покусають кровопийці -комарі
Анастасія

Гори гори гарячіше
Поки не затухне
Гори гори ясно
Пекельним полум’ям по всій території
Гори гори гори підкидай мерщій, хутчіш будем танцювати
Будем пісні співати,будем проклинати
Будем страви подавати,будем тости говороти
Будем стіну будувати,будем сітку з током подавати
Насадимо чагарників багато щоб не полізли знову
Анастасія

Натягну на кол ворожих русаків
Натягну по саму глотку щоб відчули все на світі
Розірву їх на куску
Розморожу їм той череп
Вистрелю із дула пістолета
Напущу на них собак
Відправлю їх на саме пекло
Щоб пожарились до кісток
Анастасія

Літаки літаки полетіли літаки
На нашу землю хай їм трясця
Задовбали вже, але ми ж непрості
Знаємо які ті падли вирішили нас вбивати
Але чорнозем наш не чіпайте, буде вам могилою
Літаки летять, летять, а тут бац небесна кара,наздогнала їх в польоті
Молнія наша українська завдала їм шкоди
А тумани,а тумани заплутали літаки
Винесли тумани в джунглі
Там прийшов їх смертний вирок
Анастасія

Спека літо всі діла
Всі танцюють всі співають
Всі тут топлес згорають
Всіх вже надоїла спека
Наче плавитися в сауні
Спека літо і пустеля
Прийшла до нас зненацька
Десь у паралельному світі
Маринують дуже сильно
Підкидають те багаття
Щоб пожар че там було
Анастасія

Лети життя,лети моє кохання
Кохання таке не може бути ідеальним
Ілюзії такі фальшиві,як і обіцянки
Кожен плете свою павутину
Павутиння таємне,міцне
Що не розірве ніяк
Чагарники колючі що вриваються в спину,ранячи до крові
Наче шипи на душі розпустили всюди
Ранячи поганих людей
Надписи на стінах,так і кричать повсюди
Наповнюючи місце жахами

Анастасія

Прийшла біла зима
Снігу білого , вона нам принесла. Мороз на вікнах все малює, квіти білі навкруги. І сади вже не цвітуть, не квітують квіти.
Соловей вже не співа
Пісню гарну -,
Бо прийшла зима.
А сніг пролітає, літає, літає, і сніжинкі білі тають…
А пілоти висоті ,
Землю рідну захищають.
Та крила, сильні мають
Наші пісні вскрізь лунають, мрії наші висоті,
Як сніжинкі білі тають.
Заспіває, Славна Україна,
Про її квітучий край,
І про чудовий рай.
Збудуться мрії ,
У серці кожного в житті.
Дивилась мама у вікно,
Коли пілот буде літати,
Вона чекала до весни –
Як в синьом небі журавлі,
Коли вже зможе -,
Сина обійняти,
І про калину пісню заспівати.
Яка до неба злетить,
І народ звеселить.
Дождеться мати сина
Сини повернуться з війни,
Заспіває, Славна Україна
Про її квітучий край,
І про чудовий рай –
Збудуться великі мрії,
У серці кожного в душі.

Арина Эрнест

Наша воля, як наша свобода, незабудуть люди про не году в світі, коли закінчиться війна.
Вітер тихо прошумить
І настане гарна тиша,
В нас єдиная сімя – ,
Це вірна Батьківщина.
Де вічная весна,
Там гарна є земля…
В пелюстках ніжних квітів,
Заквітує кожна квітка –
Чарівна шипшина,
Засіяє сонце, пролунає пташиний спів.
Усміхнеться зірка.
Пісні голосні, голосом дивним, соловей співав на весні.
Гарно все зацвіте,
І голубка ,синя мила…
В небі щастя , нове принесе.
Настане радість в світі,
Закінчиться війна.
Веселий сміх роздасться,
Радість настане,
Душа спокійна стане.
Материнське сердечко,
Зігріє мати сину.
Поверне Україна , з світу
Усіх своїх синів.
І стане зрозуміло,
Не буде більше ворогів,
Бо є незламна наша Україна,
А десь далеко, прозвучить:
Слава Україні,
Та Героям Слава.

АРИНА ЭРНЕСТ

Встреча-звездочкой была
Что упала с поднебесья
Искрой сердце обожгла
Чтобы чувства в нем воскресли
Заиграла на губах
В глаза радугой упала
Слышу- Бог или Аллах
Шепчет мне,что я пропала…
Tana