Слава Україні, Слава,
Та Героям Слава -,
В нас чудова Україна…
Та незламна є вона,
Слава Україні, Слава ,
Та Богу вся Хвала…
Бог дарує життя.
Україна не здалася -,
Вона стояла до кінця,
І Бог почув її слова.
З нею Перемога,
За Мир і за щасливу долю…
Слава Україні,
Низькій уклін,
А на землі, хай буде Мир, Мир, Мир….
День подяки вже настав
І Дякують всі люди , на землі,
Щоб більше ні коли, не було війни.
Славте, Славте, всі Творця,
А йому , хай буде, Слава і Хвала.
А на землі , Мир і ще раз Мир.
Хай буде назавжди Слава Україні,
Та Героям Слава.
А на землі, хай буде Мир,
Назавжди Мир.

АРИНА ЭРНЕСТ

Я люблю свою родину
Нашу Україну,
Чудовеє є літо,
Люблю свій рідний край…
Небесний рай -,
Вічні небеса ;
Де радість є моя.
Люблю Ісуса -,
Господа ХРИСТА.
ЗНАЮ , зацвітуть поля,
Заквітнуть квіти …
Заспівають соловї,
Розувіте калина,
На нашій Україні…
Закінчиться війна.
Не буде болю і сліз,
Не будемо ховатись,
Не будемо боятись…
А лише співати ,
Славити Бога,
Та щиро вклонятись…
Богу Святому , Отцю ,Батьку Дорогому.
Хай буде Мир на Україні,
Та на нашій всій землі.
Боже Благослови ти ,
Нашу Україну,
Та збережи її, назавжди, назавжди.

АРИНА ЭРНЕСТ

Я вийшов в похід серед диких країв,
На зустріч з природою, далеко від всіх,
Розклав свою палатку під зоряний дах,
І багаття запалив, відкинувши страх.

Сиджу біля вогню, ловлю рибу в тиші,
Над озером місяць пливе в небі пишнім,
І нічна атмосфера навколо жива,
В цій тиші я чую, як серце співа.

Тіні танцюють у місячнім світлі,
Листя шепоче казки свої вітру,
Цей спокій нічний, мов пісня душі,
Здається, що вічно триватиме він.

Та ранок прийшов, і мить розвіяв,
Прокинувсь я вдома — усе це лиш мрія,
Та цей дивний сон залишив свій слід,
У пам’яті серця, мов світлий привіт.
Maykl Snou

Она — художник, свет её картин,
В закатах розовых живёт её душа.
Голубизна её прекрасных глаз,
Как небо, полное мечты и тишины.

Невероятной красоты её лицо,
Как полнолуние в ночи звенящей.
Я одинок под этим светом лунным,
С тоскою в сердце, с болью неудачной.

Её картины — отражение мечты,
Розовый закат, как память о любви.
Взгляд её — как голубые сны,
Невозможность быть с ней — рана на груди.

Я одинок, когда ночами лунными
Она рисует свет в своей тиши.
Люблю её, но эта боль неужта
Как кисть художника — рисует всё моей душе.

Она прекрасна, но моя любовь
Останется лишь болью в темноте.
В её глазах я утонул навек,
Но не нашёл в них отражение себе.

И вот однажды ночь меня поглотит,
Полнолуние скроет всю мою печаль.
Её картины будут вечной тайной,
А моё сердце — вечной пустотой.
Maykl Snou

Гарно світить сонце
Зіроньки в небі сяють
Десь далеко, стоїть хатина, а в ній мати , вигляда з віконця…
Чи не повернувся
Її син з війни.
А десь далеко , в синьому небі, летіли до нас журавлі…
Махали крилами вони, давали знать, що повернуться сини.
Та настане вже весна,
Наші сади зацвітуть,
І розквітнуть квіти.
Гарну пісню у гаю -,
Співають наші соловї,
І весняне сонечко зігріє.
Зозуля в саду закує
Життя нове принесе,
Літо знову причарує…
Квіточками нас укриє ,
Заквітне, любе наше поле,
Весна гарно зацвіте.
Білий цвіт, не наче сніг літає, нашу весну зустрічає.
Наші хлопці молоді
Як тії, славнії сини,
Захищають землю нашу…
Щоб більше не було війни.
Наші птахи на весні, заспівають дзвінко,
Повернуться додому –
Дочки та сини.
Весна розквітне не забаром, а мати рідная заплаче, та міцно сина обійме.
Рікою сльози полинуть,
Мати синові, лице утре.
І серденько забється,
Мати зрадіє…
Що на весні , прийшов додому, син з війни.
Спів пташиний пролине,
Зігріє матерів сердечко…
Які ждатимуть синів з війни.

АРИНА ЭРНЕСТ

Серед широкіх степів
Стоїть Україна, люба моя
В рідному краї, де сіяє весна, і розквітли мамині уста.
Позеленіє в нас трава і листячко зелене…
Спокій принесе, воно не пропаде.
Стахи нас не лякали,
Землю , любу ми оберігали…
І пролунає пісня , від краю до краю –
Заспіває Україна !
На щасття, на долю!
Для свого народу!
Весна принесла квіточку,
Та , золоте нам літечко.
Сади розквітали,
Соловї, нам співали!
Голос надії,
Вони нам подавали.
Не будемо мріяти ,
А будемо вірити,
В Україну любу , без війни.
Не буде більше лиха темряви , і пролунає звістка радісна…
Сади наші зацвітуть !
Та чудові квіти,
Розквітне люба, моя Україна!
Зацвіте, червоная калина!
Настане спасіння, для світу, закінчиться війна.
Бог прощення подарує,
Настане радісне життя!
Бог усе пробачить,
Але не все простить.
Сонечка ясний промінь,
У небі заблестить –
Україну Бог благословить!
Не буде втрачених надій,
А лише радість і спокій.
АРИНА ЭРНЕСТ

Пролунає пісня, про нашу Україну!
Про червоную калину!
Про чарівні маки, як гарно вони цвіли , та рясно зацвітали!
Червоні маки золоті,
Всі по пшениці стояли…
Землю нашу любу, вони оберігали.
Та колоситься пшениця,
А по ній цвітуть , червоні маки, непохитно всі стоять, не падають до долу.
Коли вітер їх колише,
Гне листячко на землю
Вони палко всі стоять,
Захищають нашу, любу землю.
А в далині , виднілись, маки і ромашки, волошки васильки…
Такі гарні , чарівні!
В небі веселка грала
Україна наша зацвіла!
Незабула дочок і синів
Які несли її уклін.
Червоних маків ми нарвали, поки вони ще не зівяли. З них віночок ми сплели ,
Та Героям відали.
Україна, повернула на землю , дочок і синів..
На свою Батьківщину,
На свою Україну!
По пшениці розквітали,
Червоні маки –
Які були до столиці.
І збулася сонячна мрія бійців…
Прийшли всі до своїх матерів.
Зацвіте червоная калина!
Розквітне наша Україна!
А по ній, червоні маки!
Будем землю шанувати,
І її захищати…
Ні кому не відавати!
Хай по ній ростуть ,
Червоні маки!
Хай закінчиться війна,
Настане, вже весна!
Для нас , любе Свято!
Знайдемо ми спокій,
На нашій всій землі.

АРИНА ЭРНЕСТ

Над туманами, за горами в далині, цвіте лист червоної калини.
Защебече пташка на весні
Соловїна пісня пролунає..
На щасття , на долю ,
Для своєї України!
Та незламної землі!
На весні, повернуться лелеки, в теплії краї.
А з ними наші рідні ,
Дочки і сини
Святої нашої землі!
Як в літній теплий день,
Настане весна –
Голубка, щасття принесе,
Не буде більш гіркої долі
Та сліз, що були у журбі.
Зацвіте калина !
Пишним білим цвітом !
Пригорне мати, дочку сина…
Та зрадіє назавжди!
Що не буде більш війни.
Відбудується земля Свята
Де не буде страху і журби,
Гіркой долі більш не буде..
А лиш тільки, щасття нове
Та спокій для душі.
Спасибі тобі нене,
Спасибі тобі краю !
Що я уже в неволі
А на своїй Святій землі.
Ти мужайся, наша Україна!
Ти все Перемогла,
Живи і розквітай !
Це чудовий край,
Де вічний рай !
Будь богата наша Україна!
І ні коли не зникай.
Як наша гірка доля,
Ти завжди Перемогай !
І назавжди , розквітай !
А на землі, хай буде рай !
І звістка лиш про те,
Що закінчилась війна.
Хай буде Мир,
І без війни,
На нашій всій землі.

АРИНА ЭРНЕСТ

Фільми, книги, ігри
Нас історіям повчають:
Як ті виживають,
Про апатію до віри.

Вірус повік з них стер
Людяну мораль, манеру.
Дане право револьверу
Вбивать душу, жить живодеру

Та то мені видно,
Що світ наш такий є самий.
Всі наче навмисно
Хочуть лише більше драми.

Все, що зупиняє,
То закону слово дане.
Чим воно не буде,
Вночі пропаде – різня.
Шанайда Іван

Я не твоя
Я ніколи не була твоєю
Ми два різних полюси
На різних сторонах барикад
Між нами велика прірва
Я спалила декілька мостів
Заховала серце в шипи
Душа моя розпалася на декілька частин
Її не склеїш знову
Твої слова фальшиві про кохання
Ти розбив моє серце навпіл
Залишивши криваві полоси всередині мене
Твій погляд дивиться не на мене
Ти закоханий в іншу,не в мене
Ти дивишся на неї яскравими,закоханими очима
Ти посміхаєшся теплою посмішкою до неї
Ти сяєш всередині себе
Ти літаєш на крилах кохання
Твої обійми міцні,як канат
Вона буде стояти за тобою,як за стіною
Я відпускаю тебе до неї
Я не тримаю тебе
Це твоє кохання,не зруйнуй його
Анастасія