Червоні маки чарівні ,
Такі гарнії вони.
Будем їх любити ,
Будем шанувати !
Та від ворогів,
Будем захищати.
Пройдуть всі роки,
І настане літо.
Наші макі молоді !
Будуть розквітати !
Червоні маки дорогі !
Стали символом вони.
Для нашіх воїнів столиці,
Вони не будуть у пітьмі
А лише, в чистій пшениці.
Цвітуть маки на весні –
Високі та малі.
Ми віночок з них сплели
І солдатам дарували,
Які землю нашу , захищали.
А воїни, всі наші на війні,
Та не останемось в неволі
Будем рідну Батьківщину
Піднімати,
І ні кому нас не здолати.
Настане мирне небо
Закінчиться війна.
Защебече пташка в полі,
Бо прийшла весна !
Настане Мир в народі,
І спокій , тишина…
Завжди будем памятати,
Дочок і синів,
Будем жити ми :
На красній маками землі.
На своїй Україні !
На своїй Батьківщині !
Та на нашій землі.
АРИНА ЭРНЕСТ
Місяць: Липень 2024
Пролунає пісня наша
Дрібні зірки в небі
Місяц засвітив,
Зоря ясно світить
Буде Свято в Україні,
Пролунає пісня наша.
Весь народ зрадіє,
Що закінчилась війна.
Прилетить ластівонька
З далекого краю,
В теплі наші края.
Бог нам в праці допоможе,
Браття милі –
Будем ми, у Божій силі
Нове щасття, будем мати ,
Радісно усіх вітати.
Жити будем в Мирі та любові,
Бог нам в цьому допоможе.
І посієм зерен ми богато,
Будуть люди працювати.
Станем радісні, богаті,
Будем нове щасття мати ,
Про Бога , не забувати.
Заквітнуть ниви золоті,
Розквітнуть сади молоді,
Милі квіти на весні.
Заспіває в саду соловейко:
Щоб було життя , щасливе
В майбутті.
Будем мати долю,
Ми щасливу.
Та радіти, завжди на весні.
Богу Славу відамо
Славу на небі,
Богу Святому-,
Щоб був Мир
І спокій на землі.
АРИНА ЭРНЕСТ
Щастя нове
Коли сади зацвітуть
Заквітне квіточка душа,
Слава і воля :
Це наша доля,
Нашого народу,
Є непохитна вона.
Синім небі журавлі,
Як чаріна казка,
Людям на добро –
Є материнська ласка.
На чудовій Україні,
Зацвітуть , червонії тюльпани, розквіте червоний клен, в далині каштани.
Закує зозуленька ,
І весна прийде -,
Щасття, з далека принесе.
Сильні крила журавлів:
Музика , чарівний спів,
Де цвіли сади,
І вишні розквітали…
Де була весна,
Нашіх синів- ,
На землю любу, повертали.
У серці буде, сонечка мрія,заспівають у дібровах соловї, пролунає соловіна мова.
Будем всі радіти
Пройдуть вже роки,
Щасття нове, зустріне нас,
І любе сонечко зігріє,
На нашій Україні,
Прилетять журавлі.
І радітимуть діти :
Дорослі і малі -,
Коли закінчиться війна.
І прийдуть щасливії літа,
На нашу Україну – ,
Бо настала вже весна ,
І закінчилась війна…
На нашій , квітучій Україні.
АРИНА ЭРНЕСТ
Життя як Свято
Була раня весна
Садочки зацвітали ,
Весну любу зустрічали…
Соловї нам співали,
Зустрічали ми весело весну,
Теплотою своєю ,
Вона нас зігрівала –
Долина квітів розквітала !
Зіронька в небі сіяла,
Пшениця зелена в полі стояла,
Чарівні колоски, та маків цвіт…
Духмяних ,та раньої роси,
Щедри милії лани !
Спів чарівний соловя,
Птахи летіли…
Весну ,любу зустріли !
Ми будем раді , мрії втілити в життя,
Пошле росинкі , промінь сонця…
Засяє ранкова зоря.
Гарну пісню, співа соловей,
Забється матері сердечко…
Від чарівного , співу соловя.
За вікном цвіте калина!
Мила і рясна !
Не забуде мати сина,
Лиш на квітку !
Чарівну спогляда !
Не пролє богато, сліз з віконця –
Бо прийшла, ніжная весна!
Десь курличуть , журавлі
У небі –
Квіти наче у росі.
Щаслива весна –
У пошані і любові:
Сердець давно вже розцвіла !
Зосталася надія і любов,
Весняні квіти:
Білі, сині,голубі,
Хмари весняні…
Сонце, щире , золоте !
Небо лагідне і миле:
Зелена земля, люба,
Наша рідна…
Та життя – як СВЯТО !
Прекрасне молоде !
Подарує весна -,
Мамі, радощів богато !
І завжди буде у нас СВЯТО !
Ми будем завжди жити !
Щасливо ,та дуже богато !
На нашій землі –
І буде в нас життя, як СВЯТО !
АРИНА ЭРНЕСТ
Цінуй
Цінуй миті коли тиша,
Коли ти чуєш шум вітрів.
Коли в повітрі марить спів
І не гулить ракета хижа.
Цінуй обійми,теплі руки,
Годину сну цінуй і чай.
Сумуй за цим усім,скучай.
Бо вкрали це усе падлюки.
Я пам’ятатиму любов твою
Я непам’ятатиму полудневої спеки
Я пам’ятатиму затінок біля тебе
Я непам’ятатиму задухи літньої
Я пам’ятатиму дотик твоєї легкості
Я непам’ятатиму натовпу в пошуках прохолоди
Я тебе пам’ятатиму у відблиску сонця
Я непам’ятатиму втоми, потреби спочинку
Я пам’ятатиму кроки до тебе
Я непам’ятатиму днів і дат
Я пам’ятатиму любов на твоїх вустах
Я непам’ятатиму хаосу світу цього
Я пам’ятатиму Життя біля тебе
Забуті Чертоги
Годі слухати прогнози, вірити у гороскоп,
Час згадати про чертоги ,що колись створив Сварог.
Коли викував він зорі ними небо освітив.
Так з’явились і чертоги із шістнадцяти створінь.
Ці чертоги мають силу і у кожного своя,
Хто в який час народився, те й отримав собі в дар.
Все розкажуть про людину,про характер і життя.
І який Бог захищає від народження дитя.
Якщо твій чертог є Діва,
Ти неначе броньовик.
Не беруть тебе прокльони,
Не боїшся темних сил.
А якщо в чертозі Вепра,
Народилося дитя.
Буде впертим, самостійним,
Лідер, що іще сказать.
Далі на підході Щука,
Це гармонії чертог.
Щуки люблять все спокійне,
Тільки не переполох.
Випливає красень Лебідь,
Це чертог для добряків.
Завжди йдуть на допомогу,
Не шкодують часу й сил.
А Змія, хоча й холодна,
Вміє вірно полюбить.
Але є у них й недолік,
Страх самотніми прожить.
Про Ворону ця вся в праці,
Завжди плани в голові.
Не поседить і на місці,
Життєрадісні вони.
Далі час згадать Ведмедя,
Цей чертог для мудреців.
І здоров’я теж нівроку,
Не боїться бід в житті.
Також є розумний Бусел,
Це найкращий сім’янин.
Добрий у біді не кине,
Вірний друг на всі часи.
Сірий Вовк кому дістався,
Ці у пошуку весь час.
Розкопають всі секрети,
Про життя навколо нас.
А Лисиця дуже хитра,
Навіть справжній дипломат.
Вміє складно домовлятись,
Для без бідного життя.
Ну а Тур,це трудоголік,
Тягне все життя як бик.
Не здається він ніколи,
В кожній справі майстер він.
Далі ми згадаєм Лося,
Як же його описать.
Обережні, горді люди,
Рідко можуть довірять.
Потім Фініст ясний сокіл,
Ці з проблемами на ти.
Бачили багато, всього,
У буремному житті.
Про Коня що тут сказати,
Це енергії чертог.
Витривалі, вірять в себе,
Позитивний склад думок.
А Орел він має стержень,
Захисник і опікун.
Допоможе всім у скруті,
Розум теж не оминув.
На останок чертог Раса,
Всім цікавляться вони.
Інколи і безрозсудні ,
Екстремали у житті .
Всіх згадав хоч не по черзі,
Час вертатись до свого.
В цих створіннях сила й мудрість,
Закодована давно.
Він і вона.
На простирадлі лежало двоє.
Він і вона.
Остудила вона, вогонь кохання його,
від розлуки.
Під назвою Війна !
Він і вона – сопіли в унісон,
від жаги кохання вночі.
Тільки й чути серця стукіт.
На простирадлі лежало двоє.
Він і вона.
А в повітрі вирувало кохання,
І не знали, ці двоє,
що поєднала їх війна.
І стріли Амура проникли –
Стрілами їхні серця.
Так керувала доля,
поєднала для вічного кохання.
Поєднала і залишила живими.
Він і вона.
Тепер їх двоє.
Їх поєднала Війна!
Розповідь.
Я Розповідь свою додам
На стрічці у фейсбуці.
З цілим світом радістю
Своєю ділюся.
Хай бачить кожний і читає
І серце він любов’ю надихає.
Та розповідь добром
До тебе озветься.
Заманить на мої вірші
І колисковою для тебе
Вони стануть.
У темній нічці, де уві сні
З тобою я і ти.
Ніч.
Дивлюся я в ночі
На зорі ясні.
І згадую, нас, як
Блукали з тобою вночі.
Як тримались за руки,
Як дивились в очі ясні.
Як мило звучали слова,
що коханням наповнені.
Як співали серця,
коли уста один одного цілували.
Щоночі я згадую нас,
Бо кохання ще в серці живе.
