Затьмарені хмари, хіба так буває?
Виходить, що вьюга у страстях ясних.
У митті кохання, бездушного поривання,
бездонніший сенс надається всьому.
І якби не грати, пастки розставляти,
Межі не уникнути жодній з сторін.
Час, що лікує, верескливо скандує –
«Старій, не вмирай молодим».
Дарʼя Говорун

А вони до того ж паралельні.
Обірвані із прикрістю даремні.
Вчваліше треба було осягнути,
Щоб вчора не було забуте.
А як обгризувати милість,
Яка не захищає гідність,
Яка була окутана мовчанням,
Яка катує дотепер.
Дарʼя Говорун

Почуття є невиразні,
Як про них кричати в голос.
Особливо тяжілесні,
Як шепочеш у думках.
Ймовірніший рахунок,
Сплата боргу за тривогу.
Безсумнівно, перед долею,
Ми жебраки почуттів.
Дарʼя Говорун

38/42

На кримінально низькій висоті,
Зі швидкістю, що на межі безумства,
Тумани намотавши на гвинти,
Ми здійснюємо спробу самогубства.
38 кілометрів, найкоротший шлях до моря,
Ну а потім 42, понад пляжами на схід.
На фортецю Маріуполь, що не виринає з бою,
У Азовський бастіон, ми тримаєм наш політ.

38/42 є одна завітна мрія,
38/42 шлях намічений пройти,
38/42 поможи свята Марія,
Повернутися на точку, звідки вилетіли ми.

Сьогодні смерть обійми розкриває,
Продати в спробі в одну сторону квиток.
Як буде «пан» – удача нас спіткає,
А як «пропав» – злетімо прямо до зірок.
Ми як лижники на спуску, між дозорами ковзаєм,
Притискаючись до лісу, оминаєм ППО.
Подарунки транспортуєм гарнізону Азовсталі,
Хоч маленьку, та надію, під гвинтами несемо.

Приспів

Змінивши на поранених БК,
Зворотнім курсом знову попід хвилі.
Ледь втамувавши тріпотіння у руках,
Ми зауважили ворожої ракети виліт.
Пастки віялом пішли і залишились по заду,
А ракета без розриву, пронизала фюзеляж.
Нам сьогодні пощастило, смерті Бог поплутав карти,
Повертається додому наш фартовий екіпаж.

Приспів
Костянтин Вишневський

Тиша для душі , радовала красою своєю…
Холодна роса,
Де вічна краса,
Буде квітень , як чарівна весна…
Стрункі молоді тополя ,
В природі є свої дива
В тополі весни, свої тайни.
Оживуть , зеленії луги, степи, поля,
Розквітнуть квіти на весні-,
Теплий вітер повіє…
Заколише зелене листя,
Рясно на весні зацвіте-
Червона мила калина,
Гарно зустрінем весну .
Тепле літо, запах літній
Вечірня зоря, засвітить в небі…
Заквітує , чарівна, мила весна,
Розквітне ніжна земля -,
Посадим червону калину,
Щоб всі раділи у житті…
Зашумлять тополі молоді,
Всі у милому вбранні -,
Квіти наче у росі,
Для любої весни …
Запах, ніжний, чарівний,
Цвіт білий пролітає
Погані думи проганяє,
СВЯТУ , долю, добру посилає.
В небі хмаринкі літають
Зорі чисті, прозорі,
Добро, хай буде вічно -,
Дорога вузенька,
Яка веде нас до раю…
Де, ми все здолаєм.
Хай, буде завжди –
.Радісне життя,
Та чиста , правда СВЯТА…
Зірка чарівна засяє ,
Білий голуб, з неба прилітає…
Гарну вість , він нам пішле,
Усі бажання , він здійснить…
Білий цвіт, пролетить,
Бог пішле для всіх:
Тільки радісне, щасливе життя,
Де не буде більш гріха.
Камінь сатани злетить,
Настане, Мир, спокій на землі.
Світ буде вільний , неодмінно,
Тихий, зоряний, ясний…
Без гріха і без війни
Небо чисте і прозоре,
В небі зіронька ясна…
Де холодная роса,
Буде прада лиш СВЯТА -,
Щасття, Мир на всій землі,
Спокій для душі …
Доля, добрая, СВЯТА-,
На нашій всій землі.

АРИНА ЭРНЕСТ

Зіроньки ясні світять
В небі будем Бога прославляти,
Завжди його величати…
СЛАВУ, ХВАЛУ , відавати,
Будем ми молитись
Щиро від душі,
Щоб Бог, зняв камінь , з душі…
Хай, не буде зла від сатани,
Тільки, милість для душі.
Зоря ясна засвітила
Сонце промінням пробило,
Людям радість подарило…
Будем Бога прослявляти,
СЛАВУ вишніх співати -,
Зло сатани відгоняти,
Тільки Бога прославляти.
Будем Богу, ми молитись
ХВАЛУ відавати,
В добрі проживати…
Горя не знати,
Ворогів прогоняти
Землю любу оберігати.
Просити Бога ,та молитись,
Його величати -,
Щасття , любе мати,
Спокійно з Миром, на землі проживати.
Хай Бог пішле –
Радість для душі,
Будьте щасливі завжди…
Спокій майте для душі,
Хай Бог береже, Вас завжди.

АРИНА ЭРНЕСТ

Будем Бога ми любити
Будем Богу ми служити-,
Його Імя величать,
СЛАВУ йому відавать.
В кого молитва щира
Бог не дасть пропасти,
Від напасті зла і гріха.
Хай буде радість, щасття Мир,
Вам у житті, спокій душі
Для України , сійте Ви добро…
Хай, квітнуть квіти,
Завжди на весні -,

Щоб співали Богу, ми тільки , радісні пісні.
Хай буде щасття ,на рідній землі.
Засяє синє, синє небо,
А в нім зірка золота…
Нехай лине , до синього неба,
Молитва , щира та СВЯТА.
СЛАВУ БОГУ , будем відавати,
Його не будем забувати,
А лише співати…
СЛАВА БОГУ і ХВАЛА,
ОСАННА, ОСАННА…
Хай лине в небеса,
БОГ почує людей слова.
Зніме , біль, журбу,
Каміння з серця –
Зло і гріх сатани ,
Будем СЛАВИТИ його завжди,
Запанує Мир , добро,
І щасття на землі…
Хай завжди буде -,
Радість у житті ,
Молитва щира , СВЯТА , для душі -,
І спокій на землі.

АРИНА ЭРНЕСТ

Ти так хотів її, ночами ламаючи крила,
Забрав у неї все що було, враховуючи навіть віру.
О, да, ти обожнював її і все що вона говорила,
Тобі байдуже було, наче дикому звіру.

Тобі було все одно, на ці крики гримучі,
Її стогіни і муки виліковували твою душу.
Ти брав все що хотів, залишивши на ліжку сльози квітучі,
Ти так наче казав ” Я це робити мушу”.

Її не виліковні рани, її біль що щоночі мучить,
Що тобі її біди? Це лишень ЇЇ муки.
На її страхи й болі ти мовчав, думав, як личить
Одягнувши кайдани, згадав: вона лиш вітер що сковзає по світу
Олеся Тк