Дієта

– Привіт кума, я твого чоловіка не впізнала,
Такий рухливий весь, веселий, молодий.
На голові волосся наче більше стало,
А ще недавно був похмурий і сумний.
– Та це, дієту нову підібрали ми йому,
Воно якось само собою получилось –
Помер Сірко наш, кілька місяців тому,
А корму два мішечки залишилось.
Костянтин Вишневський

Осінні зуби

Прийшов в лікарню чоловік пожилий,
А лікарю займатись з ним облом.
– У мене, каже пацієнт, всі зуби пожовтіли!
– Так це ж не дивно, осінь на вікном!
Костянтин Вишневський

Ворон

У ворона, в отличие от многих,
Его пернатых и летающих коллег,
В душе нет места для заботы и тревоги,
Живёт на свете ворон триста лет.
Все что-то делают, спешат и суетятся,
Орлы красуются вальяжно на гербах.
Детей приносят аисты, проблемы дятлами творятся,
Кукушки жизнь чужую отмеряют впопыхах.
За мир и почту голуби в ответе,
А утки, те за слухами и сплетнями стоят.
Павлины быть стараются всех ярче на планете,
Вороны, всё беду накаркать норовят.
С рассветом петухи будильником горланят,
Мечтают кашей всех сороки накормить.
С утра пораньше миром жаворонки правят,
А совам безраздельно ночь принадлежит.
Лишь ворон не спеша за этим наблюдает,
Топорщит перья, глазом антрацитовым ведет.
Мирскую суету он мимо клюва пропускает,
Вот триста лет поэтому живёт.

Костянтин Вишневський

Вишиванка

Я взяв її з собою у похід,
І одягнув на себе того ранку.
Сорочку вишиту, як оберіг від бід,
Матусин подарунок – вишиванку.

Але не мама чарівний узор плела,
Сорочечка дісталася у спадок.
Її бабусина прикрасила рука,
Червоними нитками, як серпанок.

На білім домотканім полотні,
У сплетенні мережива тонкого.
Зображений таємний код землі,
Та прагнення сердець народу мого.

В таких сорочках наші славні козаки,
Ішли в чайках до Туреччини і Криму.
В похід морський на бусурманські береги,
З неволі визволяти побратимів.

І хлопці з лісу, славні воїни УПА,
У вишиванках билися за волю.
Гаряча кров нескорена текла,
Тканину ніжну просякаючи собою.

Я наче там, серед тих чайок і лісів,
Коли матусин подарунок одягаю.
Здається спомини славетних тих часів,
Через сплетіння ниток в шкіру проникають.

Як злість до ворога, як вірний кулемет,
В запеклому бою вона зі мною.
Від куль, уламків – є бронежилет.
Сорочка ж душу береже під одностроєм.

Настане день, коли закінчиться війна,
І ми – народ незламної звитяги.
Бабусине і мамине шиття,
Одягнемо на свято перемоги!
Костянтин Вишневський

Весна на дворі
А хлопці наші молоді –
Як довго вони на війні,
Та незламна Україна,
Це є наша Батьківщина.
Весна розквітне незабаром, заквітне любе поле -,
Зацвіте червоная калина,
Зацвітуть рясні сади,
І розквітнуть квіти ,
Заспівають солові –
На нашій Україні ,
Нині закінчиться війна…
Та люди не будуть братами, бо іх розєднала війна.
Але віра в майбутнє,
Дасть нам велику надію-
Крилатих надій,
І сонячних мрій.
Прийде чарівна мить
Настане радість,
Мир і спокій-,
На нашій Україні,
Та любій , нами Батьківщині.

АРИНА ЭРНЕСТ

Голубеє небо
Вкрили зорі ясні
Сонечка, яскравий промінь, світив мені на весні.
В синьому небі –
Летіла зграя лелеки,
Десь далеко, зацвіла яблунина –
А до неі повернулись, два сина з далека ,
А над містом летіла лелека…
У небо здалека. Чарівний спів пролине
По всьому світу,
Закінчиться війна…
Прийдуть додому діти
Настане тишина…
Ніжними руками
Сина мати обійме,
А син скаже: пробач мені мамо, і материнське благословіння , на синові буде завжди .Заспіваєм радісні пісні , по закінченню війни.
Людям буде щасття ,
Що закінчилась війна. Та дружно , заживе уся сімя.
Оживе земля, земля….
Чарівний спів пролунає,
Прийде весна, весна,
Оживуть зеленіі поля…
Та рідна матінка земля,
Настане насолода,
І закінчиться війна.

АРИНА ЭРНЕСТ

В небі зіронька світила
І сіяло сонце.
А молодий юнак додому поспішав-
Співали у дібровах солові,
Солдат ідучи по дорозі
Хотів слухати, мамині пісні. І пелюсткі пишних квітів , він іі подарував.
І Сильно любячи обняв-
Заквітала в серці,
Кожна квітка.
Коли серце відкривала мама …Та солодким чаєм пригощала. Україна розквітає !!!!
А Господь іі благословляє!!!!
Та буде воїнів сила
Перемога України – !
Майбутнє Батьківщини!!!
Де буде охорона,
Буде допомога…
Віра у майбутнє,
Та надія в Бога.
Зеленіі діброви ,
Та синє море
Ріки та озера-,
Долина зелена, чудова земля,
Та квіти веселі -,
Моєї весни…
Я щаслива, на милій землі,
На своїй Україні !!!
Де співають солові …

Арина Эрнест

В полі житечко стояло
Від краю до краю,
Аж поки окупанти , його не зломали.Хлопці наші молодці, вигнали їх, із ниви золотої. А навколо пшениченька :
З краю й до тополі-,
Яка стояла до межі. Хлопці наші молоді
Його обороняли,
Щоби не пропасти -,
Від напасті злої.
Охороняли те що є-
Міста і все довкола,
Щоб не знали, ми біди і горя.
Та довго ще собі жили.
А війна минулим стане,
І майбутнєє настане.
Ой, весна , весна-,
Це така краса!
Сонечко зігріє-,
Літо нам принесе,
І квітка, гарно зацвіте !
Зозуля в саду закує-,
Усе минуле унесе,
Добрая година, до нас прийде.
На щасття ,волі та долі-,
Зацвіте, червоная калина,
На нашій Україні!
Не буде години сумної:
Оживе ,
наша Україна!
І настане Перемога!
Переможем лиху долю,
І молитва в небо полине…
Повіримо знову ми:
У свою Україну!
І добру годину!…

АРИНА ЭРНЕСТ

І ворог вже далеко,
Як було нам не легко,
В небі голуби літали ..
Надію нам давали.
Та ми Перемагали,
Настане вже Свята година:
Повернуться дочкі і сини-,
В свою рідну хатину,
До своєї рідні:
На свою Україну -,
До своєї землі.
Віра чиста і жива,
Буде з ними до кінця.
Души воїнів Героїв-,
Незабудуть ніколи вони.
Та не буде вже страждань,
Бо закінчиться війна.
Всі повернуться додому-
З великої війни. Сонце в небі виглядає,
І кружляють журавлі- ,
Більш не буде в нас журби,
І поганої війни.
Прийдуть всі додому:
На свою Україну-,
До своєї землі,
По закінченню війни.

АРИНА ЭРНЕСТ

Вставала світанкова ясна зоря
Промінням била радуга одна.
І пелюсткі ніжних квітів,
Чарували своєю красою.
Любий запах стояв в далині
Де стоїть ялинка,
А під ялинкою рай -,
На своїй Батьківщині …
Є чудовий край.
Де рідний край,
У чужій стороні.
Навіть у птахів небесних
Є Батьківщина мати.
В нас є неповторна єдина,
Це наша ,Славна Україна !
Вона не плаче від болю,
Гіркіх сліз, вона долає, всі вершини ,
Для чудової країни.
Вона не плаче ,
а сміється
Як частинка серця у житті,
Розквіта на висоті.
А на землі не дарма,
Цвітуть квіти восени.
В зелених дібровах
Вже на весні –
Розквітнуть квіти чудові,
І нашії діти :
Дочкі і сини -,
Повернуться з війни.
Пілоти вже повернуться додому
Де буде цвіт, казкової весни !
Заколоситься пшениця,
І не буде більш війни !
Захід Сонця , стане ясним
Бо прийде, велике щасття!
Де цвіте, вишневий цвіт,
Незламних літ.
Де цвіте червоная калина!
Для незламной України!
А по степу, гарні пишні віти, і чудові красні маки.
Для єдиної родини-
Нашой Славной України!
І закінчиться казкова казка,
Вже назавжди без війни!
І природа гарная , чудова,
Подарує весні силу,
Та Україну, без війни !
Де буде мир і спокій
На нашій всій землі.

АРИНА ЭРНЕСТ