Обійми мене,
Моє єство розгублене,
Блукаю тінню буднями,
У відблисках зорі…
Будь щитом моїм,
Бо я уся знедолена,
Душа моя вся зболена,
Примара, наче в сні…
Так, ми зможемо,
Безвихідь переможемо,
Так долею заложено!
Злетіли, як птахи…
Подаруй тепло.
Вітрами суми віднесло,
Вселенське щастя знов прийшло,
Пропали всі страхи.
Зупинився час…
Наш подих і крилатий змах,
Мелодія весни про нас,
Кохання віднайшли…
4.07.2024р.
Надія Холод🪽
Надія Холод

Молилася вчора щиро я
Всім на світі можливим Богам.
Щоб врешті війна закінчилася
Й повернулась в лице ворогам.
Кату, щоб у серці дрімучому
Відлунням пройшлася вина.
І совість його щоб замучила,
Від болю ламався сповна…

Сьогодні я знову молитимусь
Всім на світі можливим Богам.
Щоб пеклу буття скінчилося
І не лилася знову смола.
Наші хлопці додому вернулися
І матуся щаслива була.
В Україні щоб так зажилося,
Наче з пекла одразу в рай…

Я завтра тихенько помолюся.
Героям… титанам… Богам…
Так низько і тихо поклонюся
Життя і здоровя дарам.
Ніколи вже це не повториться.
Ви ревно свій хрест пронесли.
За віру, свободу, мову ви
В пекельних боях полягли…
Любов Інішева

Просто подивися у вікно,
На дерева, на птахів та квіти.
Ну і врешті як тобі воно?
Чи не зміг краси ти зрозуміти?

Якщо не поціновувач вже ти,
То вирушай вже у ліси чи гори.
Прислухайся до звуків чарівних,
Та відчуй як ніжно кличе море.

Присядь під дощем проливним,
Послухай як трава тобі шепоче,
Живи життя, бо ти тут головний,
І подивись на зорі серед ночі.
Чверть половини

Діана та Дема проти стихії та пригоди у часі

Це був теплий день зими. Я та Діана побачили корабель, ми залізли на нього та побачили цунамі! Ми зрозуміли, що ми у великій халепі. Цунамі пройшло ми злізли з корабля та пішли зрозуміли, що підлога зникає з-під ніг ми побігли та втікли . Ми побачили будиночок з дерева та зайшли у нього, потім Діана каже:
– « Ти чуєш цей звук?»
– « Так чую»
Це звук лави! Будинок з дерева почав палати там була гірка! Разом ми побігли від лави. Йдемо, йдемо та бачимо хмарочос увійшовши нам потрапляє на очі величезний спуск та багато атракціонів ми не були повинені лізти туди, піднявся вітер з’явився торнадо! Будиночок палає ось там є спуск, та втікли. Ми прийшли на зупинку автобусів там була лава, вода на вони зіштовхнулися і з’явився камінь, потім ми побачили усі стихії! Автобус приїхав Діана та я ввійшли в автобус.
Ми зійшли з автобуса, та був вже такий мороз усі були у куртках. Дема каже: – « Як холодно!» –
На вулиці вже було – 20 і Діана каже :
– « чому не має снігу?» –
Діана та я повернулись та побачили кригу усе покрилося льодом, потім ми побачили лаву. Лава йшла на кригу, та залишилась тільки вода. Я та Діана зраділи та пішли геть, настала погана погода і ми запропонували перечекати у будівлі, та так почався сильний дощ. І стільки блискавок, що дерево почало палати. Дощ закінчився та ми пішли знову шукати пригоди, разом прийшли до рослин , побачили рослин хижаків та вони хотіли нас з’їсти! Та встигли втікти.
Діана та Дема пригоди у часі
Це було 24 грудня ми з Діаною були у нашому будинку, потім ми побачили щось яскраве на вулиці. Пішли туди та побачили портал разом зайшли у нього і опинилися у космосі, там не було планет, тому що це було раніше Біг Бума, ми побачили якийсь бум от це і був Біг Бум, з’явився портал ми зайшли у нього та опинилися нашій планеті з лави. Потім вона була уся покрита водою, ми побачили перші бактерії.

Демид Демедюк

Потім ми побачили динозаврів та спинозавра хотів нами пообідати! Втікали втікали, він нас догоняв! Ми пішли та втікли та побачили багато динозаврів та вулкан. Т-рекс був перед нами, він нас не побачив та ми пішли до гори.
Ми побачили як спинозавр і Т-рекс билися. Та спинозавр переміг. Настала ніч та у цей день ми лягли спати. На наступний день ми зайшли у портал та опинилися у льодяному періоді побачили мамонта, потім побачили людей, потім щось сталось і я та Діана опинились у майбутньому.
Ми побачили комп’ютер де було ДНК гігантської птиці та птиці людини та там були ще вчені, та один з них зміг їх зробити! Ми побачили це та пішли портал льодяного періода. Зайшли та бачимо стаю мамонтів які були сильні, та ми їх накормили, та повили їх у портал. Потім вони почали битися. Чорно птиця була у команді мамонтів. Я та Діана побачили ДНК під мікроскопом та розбили його та усі погані птиці пропали та залишилась тільки чорна птиця і мамонти. Потім Діана та я через портал повернулись додому.
Демид Демедюк

Гном

Якось стріла кицька гнома,
Та й питає: – А ти хто?
– Я персона тут відома,
Мене знають на всі сто.
Капості я людям роблю,
Вночі спати не даю,
Чашку скину на підлогу,
Скляну вазу розіб’ю.
То ганяю, як скажений,
То шкребуся тут і там,
Шаруджу старим папером,
Хоча люблю целофан!
Дуже я майстерно вмію,
Гучно шафу відкривати,
І поцуплені шкарпетки,
Десь по закутках ховати.
А, як буде в мене настрій,
Ну, і звісно, вільний час,
То я в капці бабі Насті,
Геть напудити гаразд!
Ну, а ти ким будеш, пташко,
З хутряним таким хвостом?
– Відповісти навіть важко,
Я, виходить, також, гном!

Костянтин Вишневський

Гроші вперед

– Ой лікарю, у мене трапилась біда,
Потрібно терміново вирішить проблему,
Будь які гроші заплачу вам я,
Як допоможете здоров’ю ви моєму.
– Все вирішим, як ділова пішла розмова,
Не даром маю я диплома і печатку,
Та ваша пісенька для мене вже знайома,
Я допоможу, але сплатіть спочатку.
Тепер я гроші, тільки наперед беру,
Буває часто, допоможеш так людині,
А потім та лежить собі в гробу,
І робить вигляд, що нічо’ мені не винна.

Костянтин Вишневський

Не письменний

В синагогу, до рабина,
Завітав один бідняк,
Не поганий, як людина,
Але не щастить ніяк!
Просить хоч яку роботу,
Навіть саму найбрудну,
Ребе каже: – Маю квоту,
Тебе писарем візьму.
– Ні, я писарем не можу,
Я ж не грамотний батяр!
– Чим тоді я допоможу?..
На, тримай один доляр!
Взяв він той пом’ятий долар,
Купив пачку цигарок,
Перепродав, потім знову,
Потім прикупив ларьок,
Згодом розгорнув мережу,
Далі фабрику придбав,
Дивіденди обережно,
В інші бізнеси вкладав.
Став страшенно багатющим,
Справжній мультимільонер,
Молодий і непитущий,
Приклад багатьом тепер!
Завітав він у Нью-Йорку,
В ювелірний магазин,
Жінці вибрати обновку –
Народився в нього син!
Вибрав за мільйон із чимось,
Діамантове кольє,
Тягне торбу із грошима,
Помічник його Матьє.
– Гей, касир! Берись до справи!
Той зеленим став, як Шрек,
Шепче: – Може, пан ласкавий,
Випише звичайний чек?
– Та не вмію я писати,
Я якби це діло вмів,
До сих пір би на зарплату,
В ребе писарем служив!

Костянтин Вишневський