Люблю тебе так по дитячому
За посмішку щиру ясну.
За очі з глибоким поглядом,
За гарну поставу твою.
За правду, відвертість і відданість
Поважаю я сильно, сповна!!!
Хоч жосткий такий ти з вигляду,
Душа твоя повна добра.
Люблю тебе так по дитячому
За щиру безмежність тепла!
Так хочу до тебе торкнутися
І мабуть тут зайві слова…

Любов Інішева

На березі моря глибокого
Я куплю тобі п’ять хвилин.
Щоб серце твоє відкрилося
Для гарних та радісних днин…

У полі ромашками вбраному
Я куплю тобі хвилин шість.
Ти ними собі полюбуєшся,
Як сонце, як хлопчик, що гість…

На схилі гори високої
Я куплю тобі хвилин сім.
Ти світом будеш милуватися,
Купатися ніжністю в нім…

На краю планети мирної
Я куплю тобі новий день.
Щоб очі твої загорілися,
Й хотілось співати пісень…

Для щастя твого безмежного
Куплю іще трошки часу
Променем сонячним ранішнім
Вплету його рясно в косу.

Любов Інішева

Ти знай особлива людина,
Душа твій прекрасний сад!
У нім є шматочок щастя,
Бездонна криниця добра.
Любові річки повноводні
Тебе наповняють сповна.
І камені є там підводні,
Та їх викидати пора!
Подумай, що ти людина
І скоро скінчиться життя…
Ти можеш іти на вершину,
Ти можеш міняти світи,
Ти можеш щасливить дружину,
А можеш тихенько піти!
Ти можеш своїм добрим словом
Життя комусь зараз спасти.
Ти в силах кормити собаку,
Ще можеш любити дітей.
Куда повернеш штурвалом,
Яких ти досягнеш ідей?
Ти знай особлива людина
Життя це безцінний дар.
У нім є краплинка горя,
Та ти йому Бог і цар!

Любов Інішева

Ти моє бездонне море
Крилатих і гарних ідей.
Без лишніх турбот суворих
Вернув мені віру в людей.
Ти моє яскраве сонце
Запалюєш в серці тепло.
І світиш мені яскраво.
Так світло давно не було.
Ти моє безкрайне небо.
Надія тонка без меж.
І більше нічого не треба.
Твоє серце палаюче теж?
Ти моя чудова планета.
Я хочу пізнати твій світ…
Відкрий мені двері в душу!
Це все що потрібно мені.
Щоб очі твої загорілися
Від щастя простого в житті.
І жити тобі захотілось
В прекрасному цьому бутті!

Любов Інішева

Я хочу тебе в вагончику
Обняти за праве плече.
І гарним сверлячим поглядом
Кусьнути і ще, і ще…
Я хочу тебе на озері
Торкнутись приємно руки.
І просто з тобою поплавати
Лишаючи ззаді буйки…
Я хочу тебе в сарайчику
Поцьомати ніжно в лоб.
І просто тобою напитися
Згубитися разом щоб…

Любов Інішева

Я мрію про речі, яких не буває…
Я мрію про щастя, про рай і про казку,
Я мрію про тебе завжди, хоч незнаю
Оціниш ти муки, терпіння і ласку.

Я хочу літати в життя, як лелека.
Не було щоб підлості, зради й обману.
Залишити все це далеко, далеко
І жити тобою кохання дурманом.

Я знаю, що ти тоже мрієш
Про речі, яких не існує.
Я вірю знайдеш ти, зумієш.
Та знай, я їх також ціную.

Ціную я вірність, любов і терпіння.
Ціную добро, теплоту і увагу.
Ціную я вірити й слухати вміння.
Ціную я старість, життя і повагу

Я вірю, ціную і знаю
Я мрію про тебе й без раю.
Живу у полоні печалі…
Тебе я давно вже кохаю.

Любов Інішева

Сум, нетависть, темнота
Охоплює мене. Чому?
Наша доленька така?
Кричить душа моя. Кому
Взиває крик вона підмоги?
Ще хоче спертись на плече
Та не несуть чомусь вже ноги.
Не можуть слухати плачі
Тих душ, які літають знизу.
Що мріяли про вічну красоту
Й ніяк не думали про кризу.
Незнали цю довгечу простоту.
Й незнали ні добра, ні зла.
Були байдужі, як цеглина.
Тай зтліли так вони до тла.
Залишилась одна лиш глина…
Людина знає все й спочатку
Та заперечить цю вину
Зверне усю її на татка
Й на допомогу не прийде
Змахне рукою й запитає
Чому? Коли? І де?

Любов Інішева

Іди….! Іди!
Не повертайся.
Інакше я сама піду.
І в слід мені ти не дивися,
Дорогу я сама знайду!

І хоч люблю… люблю…
Та знай, що ненавиджу.
Коли прийдеш, не подивлюся.
Та хоч люблю, скучаю, марю
До тебе я спиною повернуся.
Мовчи. Ніж поцілую, краще вдарю!

Хоч я мовчу, душа кричить…
Іди до мене мій коханий!
Ходи! Тебе я приласкаю.
Ходи! Обніму, поцілую.
Не йди нікуди, я ж кохаю…

Любов Інішева