Ур Ра,я в лісі в дитинстві забив 32 комара,на власному тілі я їй-бо не брешу,хоча я про це не писав ще брошур,та то випадково,корів пасли там,резинові чоботи гріли у п’яти,мабуть то буває з дитячої скуки, дручок для тваринок втомився мозолити руки,в війну з будяками ним гралися ми й мабуть тоді були не зовсім дітьми,і я щоб зайняти себе чим небудь отим комарам не давав продихнуть.
Пастух андрій

У житті є падіння й підйоми і людьми дуже часто штормить,є приємні моменти у ньому є що серце порою болить.
Пастух андрій

Розлука тінню серце огорнула,
Як холод лісу, вийшовши із мли,
Без звуку й слів у душу увірвалась,
Залишивши лише пусті сліди.

Болюча в серці пам’ять залишилась,
І тягне за собою тінь ночей,
Як незворотній, невмолимий час,
Що лине тихо в тиші без надій.

Нехай минуле в серці відпочине,
Як річка, що в морях своїх зника
Та в серці ще живе палке бажання,
Що тихо у коханні знов зроста

І навіть коли біль цей час змете,
В душі залишиться тепло прощання,
Де світло ніжне, мов весняний день,
Любов знайде і принесе натхнення.
Ілля

Писатиме вона…

З моменту як вона зухвало увірвалася у моє життя,
Мене не покидає дивне відчуття…
Серце не спиняється з того самого миття
Як вперше раптово залистувалася вона…

Тепер не важливо яка це година дня,
Доба тижня чи річна пора,
Світ перетворився у заворожуючу мазню Моне
У той момент як щиро чекатиме вона мене.

Але з’явилася при цьому і темна сторона – кожна хвилина, ніч чи вільний мент
заповнюється пам’ятним єхом гласу у моїй голові.
Тож, будь ласка, не забувай і хоч іноді відписуй ти мені!…

У ці насправді моторошні години для душі
Розум рождає воістину жахаючі думки:
Можливо знову з людиною облажався ти?!
І в цьому світі потрібен лиш собі?!

Можливо не варто зайвий раз накручувать себе
І ще все не так погано тече в твоєм житті?…
Але якщо мої жахливі мари були далеко не праві
То я прошу, благаю, будь ласка, не забувай і хоч іноді відписуй ти мені!…
Давид Клименко

Іноді таке буває що вже не хочеться нічого!
Іноді таке буває що вже нічого не потрібно!
Мов руки опустилися до низу
І в голові у тебе вирва …

Шукаєш порятунок в алкоголі,
А може в працю поринаєш весь.
Допомагає це, але не зовсім.
Це як відстрочка від проблем.

На все можливо закрити очі
Ігнорувати все життя,
Удавати що все добре
А в голові уходиш в небуття.

Можливо це звучить банально
І слова мої для вас пусті…
Але прислухатись до себе
Можливо тільки це тобі.

Заплутавшись і заблукавши
Зроби зупинку для душі.
І не для когось, а для себе,
Змінить ви погляди свої.

Можливо зразу не побачиш
Як змінюєтеся ви
Але одразу зрозумієш
Кому потрібні рядом ви

Кому потрібний і хто любить
Жагу до життя надає тобі
Хто допоможе, не забуде
Кому не байдуже це все.

І стане гарно як ніколи
Життя твоє як в тому сні
Живи сьогодні бо ніколи
Не повернеться сьогоднішній момент!

Сергій Каліберда

В житті бувають форс-мажори.
Я не тягну вже данний хрест.
Благаю вас про допомогу!
Я підкорю цей Еверест.

Зрання виходив на подвір’я,
Собі тихесенько моливсь.
Побігли геть думки погані,
Вони були в мене колись

Я викликав на поєдинок
Свої страхи і небуття,
Боровся Я в бою запеклім
За своє світле майбуття.

І якщо хтось в обличчя скаже:
"Невдаха Ти в житті своїм".
"У мене вийде все. Я знаю" –
На це вам щиро відповім.

Я посміхався всім невдачам.
Ішов вперед я крадькома.
Та не дививсь на негаразди
Велика втома хоч була

В житті бувають форс-мажори.
Я не тягну вже данний хрест.
Благаю вас про допомогу!
Я підкорю цей Еверест!
Юрій Сіромашенко