Всі перші наші розмови
Так часто згадую я
Малюнки прості й кольорові
Теплі душевні слова
Коли де-небудь я гуляю
То легко з поверхні думок
Беру і ще раз уявляю
Як поруч ми йдемо удвох
Ті вчинки, мрії, події
Ми жили одним життям
І я маю незламну надію
Ми ще матимем спільне буття!
VS

Як же це все повернути?
Близькість ночі, тепло тіла
Я б не зміг тебе забути
І ти теж би не зуміла
Що ж це буде тепер далі?
Після смерті/переходу
Пам’ятай про мене, Галю
Знай, я прийду за тобою
Не зупинить мене старість
І не знатиму я втоми
Ти моя найбільша радість
Я торкнусь твоїх рук вдома
VS

Нова зустріч, новий доторк
Відчувай його, живи!
Ти ж моя кохана котя
Будем разом, я і ти
Чую я, як серце б’ється
Бачу посмішку твою
Знаю, що це повернеться
І ти знаєш, що люблю
Будем разом ми сьогодні
Завтра, і в усіх віках
Поки мислю. Поки годен.
Я пливу в твоїх очах.
VS

Знаю, ми іще побачим куполи церков
І твоя головка мила в мене на плечі
Не плач сонечко моє, це вернеться знов
Лиш закрию очі, і ти прийдеш уночі
Тільки там я жив з тобою, і тільки тоді
Там все було справжнє, наше назавжди
Відчувалось як ніколи, що ми молоді
Побудь ще хоч трішечки, благаю не йди…
Я пишу ці всі маршрути, я вернусь до них
Й сяду ще раз там, де дивились ми
На ікони і на янголів оцих золотих
Місто храмів мене кличе, кличе крізь роки
VS

Все що було, ще з дитинства, все вело до тебе
Всі книжки, жінки, знання – це лиш для того
Щоби тебе веселити, поки разом в небо
Позлітають наші душі, позбувшись всього
Всі думки ідуть до тебе, знов і знов і знов
Кожна мить, що мав з тобою, вартує життя
Ти найбільше моє щастя, ти моя любов!
Я є в них, ми там є двоє – аж до небуття
Всі місця тепер єдині, бо ти у мені
Де би доля на занесла, то у серці маю
Неземне те відчуття щастя уві сні
Спогади про тебе, мій пропуск до раю
VS

Теплий гарний день знайомства. Він і досі йде.
Лиш на сон переривався? Ніби ж один день…
День коли ми були разом, а чи триста днів
Він із нами був два роки, але звечорів
Буде ніч тепер без тебе, я на самоті
Значить мушу підкидати у вогонь тоді
Спогади і відчуття, наш з тобою спадок
І настане з часом він, спільний наш світанок
Що ми тільки не робили… Все як гарний сон
Гуляли, гралися, любили… Обіймів – мільйон
Бачу нашу я кав’ярню, й ніби знов ми там
Не було тих всіх лікарень, й досі ти жива…
VS

Все що ти зробила було видатним
Як жила, як працювала, як нове творила
І мені найбільше в світі пощастило з тим
Що я був людиною яку ти любила
Розмови про все на світі, і любов до дна
Я не втомлююся тому, що ти є, радіти
Хочеться щодня з тобою бути допізна
Ну а зранку поспішати кожну нову мить прожити
Твої щирі справжні теплі почуття
Це щось приголомшливе, це рятує світ
Як же ти кохана пішла в небуття?
І пишу я в пустоту кожний день привіт…
VS

А тепер вже день без тебе і не уявити
Ти ж моє кохання щире, моя мета жити
Що ж, придумати то можна чим зайнятись двом
В ті години надто довгі, коли не разом
Спілкування із тобою надиха мене
Ти мій розум, моя врода, серце золоте
Фільми, музика, культура – ми пізнаєм все
І у водоспад кохання швидко нас несе
Як же це прекрасно знати, що ти є десь там
І твої слова жадані надають життя світам
Хочу знову я в цей квітень, хочу там де ти
До неосяжної радості… Як же до неї прийти?
VS

Там нам було більше місця
І комфорту і тепла
Там моя кохана киця
Стільки часу ти була
Любив працю я з тобою
Коли просто поруч ти
Я наповнений любов’ю
Хочу все це зберегти
Проживати знову й знову
Кожний день той чарівний
Твою чути гарну мову
І сміх чути радісний
VS

Цей наш квітень незрівняний
Повний радості в серцях
І схід сонця полум’яний
І день, що зриває дах
Ми відкрилися в коханні
Летимо в ньому на крилах
Бути разом – це бажання
Там назавжди нас накрило
Знаю, навіть в день останній
Мріятиму лиш про тебе
Ну а зараз, тут – світання
Словами грію тобі небо
VS