Вже не болить , не щемить , не пала .

Вже не болить , не щемить , не палає.
Є тільки лють , тільки мить і хто знає ,
На кого , останній мій погляд впаде.
Я вигораю у світлі подій сьогодення ,
Щоденно гортаю життя сторінки
І напевно , ніколи не стану вже іншим –
Живим , безтурботним , веселим і грішним .
Мене розірвала на шмаття війна.
Можливо , частково і моя є провина
Не вірив , не чув і не бачив очима .
Не жив самостійно , існував як навчили-
В кайданах раба.
Та вже не болить , не щемить , не пала…
06.09.2024.

Мені не жаль,скорбот більше нема,
Минуло все пройшло.
Душа моя вже не співає,
Було і загуло.
Мені не жаль, за втраченим часом,
Вже більше не болить.
І криків болю не почуть,
Сльоза вже не бринить.
Мені не жаль, що все минулося,
І суму вже нема.
Я серце закрию в тюрьму,
Болю місця нема.
Мені не жаль,що не вернулось все.
Що зникло,наче дим.
І зникне з пам’яті лице,
І родимки на нім.
Мені не жаль, моментів з пам’яті,
Що вкраде в мене час.
Вони давно уже не бажані,
Їм зникнути вже час.

Мені не жаль,скорбот більше нема,
Минуло все пройшло.
Душа моя вже не співає,
Було і загуло.
Мені не жаль, за втраченим часом,
Вже більше не болить.
І криків болю не почуть,
Сльоза вже не бринить.
Мені не жаль, що все минулося,
І суму вже нема.
Я серце закрию в тюрьму,
Болю місця нема.
Мені не жаль,що не вернулось все.
Що зникло,наче дим.
І зникне з пам’яті лице,
І родимки на нім.
Мені не жаль, моментів з пам’яті,
Що вкраде в мене час.
Вони давно уже не бажані,
Їм зникнути вже час.

Мені не жаль,скорбот більше нема,
Минуло все пройшло.
Душа моя вже не співає,
Було і загуло.
Мені не жаль, за втраченим часом,
Вже більше не болить.
І криків болю не почуть,
Сльоза вже не бринить.
Мені не жаль, що все минулося,
І суму вже нема.
Я серце закрию в тюрьму,
Болю місця нема.
Мені не жаль,що не вернулось все.
Що зникло,наче дим.
І зникне з пам’яті лице,
І родимки на нім.
Мені не жаль, моментів з пам’яті,
Що вкраде в мене час.
Вони давно уже не бажані,
Їм зникнути вже час.