Як я тебе зустрів, то світ мов зупинився! І шепіт ніжних слів зірвався з моїх губ. Я так тебе хотів, і бідкався, і злився. Та знав, що все одно між нами буде шлюб.
І було дуже важко мені тебе добитись. Проте, я впертий, тому і ти здалась. І мріяв я давно з коханням своїм жити Ця мрія тяжко, але таки збулась.
Тепер у нас сім’я, кохання й наші діти, І я щасливий, наче все не наяву. Кохана, дякую тобі за цю можливість порадіти Дозволь сказати як же сильно я тебе люблю! Мирослав Самойло
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Як я тебе зустрів, то світ мов зупинився! І шепіт ніжних слів зірвався з моїх губ. Я так тебе хотів, і бідкався, і злився. Та знав, що все одно між нами буде шлюб.
І було дуже важко мені тебе добитись. Проте, я впертий, тому і ти здалась. І мріяв я давно з коханням своїм жити Ця мрія тяжко, але таки збулась.
Тепер у нас сім’я, кохання й наші діти, І я щасливий, наче все не наяву. Кохана, дякую тобі за цю можливість порадіти Дозволь сказати як же сильно я тебе люблю! Мирослав Самойло
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Заходи пролиті вином на стіні І схід, що нагло сигарні ночі віднімав Моє кохання спить в п’яного Орфея на плечі Моє кохання вбите, на могилі всі емоції в числі Щоб ним я смерті бажав уві сні
Шукаю через сопливі балади і депресивні дні Записки, портрети, конверти Так щоразу і ночі добігали кінця Я боявся ранків… Я боявся кроків, поглядів, питань І ранків…
Зранку твій голос з лазурного дна Цнотливе тіло білосніжне ввись Гомін, барабани, крики, як колись А з тобою тиша, ти – ранок на пляжі робочого дня
Я люблю волати, щоб ніхто в сумерки не спав Підкидати слова жадібним очам розпалених мадам Ти – кошмарний сон найкращих детективів з елітними пальто Ти крадеш, вбиваєш і ґвалтуєш – всеодно! І людину все одну
Як я люблю безвихідньо-бордові криваві рани І стогін від розпечених камінь Я не взможі описати як кохаю, коли ти забуваєш Залиш мене Ну хоч на мить
Знайомі до судом твої руки кришталеві Базальтові нічні мої думки Ми разом наче народились Ми наче померли, коли зійшлись
Ти мене вбиваєш І тільки з тобою я живий Клонусь щоранку вниз Клонусь з надією одвічно, що до землі я ближче Ну хоч на мить
Панасюк Максим
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Я чула, як тріпочуть крила, Душі, розірванної вщент, Як вона стогне від безсилля Не знаючи, за що це все? Як можна зраду пережити? Як можна будувати знов, Коли ніщо не можна змити, Коли навколо тільки кров. Але ВОНА така могутня І допомога вже іде Бо перемога неминуча Ворог отримає своє! Вона натхнення буде пити, До сонця очі підійме! До рідної землі долоні… І знову сина обійме Ти вільна, сильна, УКРАЇНО! В піснях, в мелодіях, в житті! Ти моє славнеє коріння, Ти моя радість, моє ВСЕ! Злата Ладп
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Розкажи поясни чим наповнені сни Чому так восени ми чекаєм весни Розкажи говори де зникають вітри Як чекають світанків сумні вечори
Розкажи напиши але слів не зітри Бо одне лиш життя й не помножиш на три Розкажи запитай чому я це не ти Ми з тобою є різні два різні світи
Розкажи не мовчи якщо можеш навчи Словом тишу поруш та лише не мовчи…
…Розкажу поясню напишу не мовчу Мої сни восени запах квітів весни І я точно не знаю де зникають вітри Мій світанок це ти а не ті вечори
Слів нізащо не стерти раз живем й мусим вмерти Ти не я й я не ти ми два різні світи Розкажу не мовчу лиш одного навчу Щоб до чогось дійти треба щось перейти
Іван Хомин
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
