А мама правду каже,
Коли ідеш гулять не з тими хто все так медом маже,
Хто в погані тобі дні, ні руки допомоги не протягне,
Хто не напише ,,сонце як ти?”
А мама правду каже, коли просить не іти, бо мама все для тебе бо мама відчуває, бо мама знає які вони.
Ти маму слухай і люби,
Коли дратує навіть,
Бо мама хоче теплоти,
Вона хоче уваги,
Найголовніше в світі-мама ніколи не кидай її, люби цінуй та поважай бо вона одна така на світі.
Дерманська Маріна

Навіщо телефон нам у житі?
Для чого він?
Ми можемо бачитися у справжньому житті
Через екран- втомилася вже я.
Проте немає більше змоги,
Від всього відпочить пора,
Від телефону, від життя, від всього.
Дерманська Маріна

Надіялася дівчинка маленька,
Що все наладиться ось, ось,
Але втратила надію швиденько,
Плювали в дівчинку маленьку,
Вона терпіла, не проливаючи ні сліз.
Вона чекала ту надію, надію на щасливе життя,
Проте-не витримала дівчинка маленька,
Закінчила вона своє життя,
Чекала все надію ту маленьку,
Але тепер вже пізно, вже ніяк,
Тепер вона на небесах,
Все дивиться на тих малят,
Які все ображали її,
Тепер немає більше дівчинки,
Вже не поверниш вже ніяк,
Вона все дивиться з небес на всіх.
Вона є ангел,
Вона не прожила своє життя як слід, все плаче її мама без кінця, винить себе в цьому вона.
І дітки ті які ображали, бігають живуть звичайне життя, не їх зачепило зовсім це,
Вони не розуміють сенс життя.
Дерманська Маріна

Була у мене подруга любила дуже, Була вона весела життєрадісна, Та не знаю чи я її такою зробила? Вона не хоче зовсім нічого. Чи я її такою зробила? Питання задаю собі що дня, Чи зможу знову відновити? Не знаю я, вона була чудова. Проте я була погана, Коли вона для мене все, Я для неї нічого, Коли вона все пише,пише, Я просто не всприймала всерйоз, А тепер сиджу і думаю, Яка була тупа я, Що таку увагу відвертала, А зараз хочу повернути, але тепер не така як раніше вона. Тепер я розумію, коли дають увагу не відкидай, приймай бо потім буде пізно, бо потім вже ніяк.
Дерманська Маріна

Було 2 шляхи в мене,
В один підеш- отримаєш все що хочеш,
В другий підеш-отримаєш дві подруги прекрасні.
Важка була спокуса,
Отримать все що мрієш вже роки,
Чи вибрать подруги дві?
Що тут думать? Що гадать?
Отримаю я все, все з часом.
А подруг двох надійних, добрих та чудових,
Хочу прямо зараз,
Вони є класні, і веселі, вони опора та підтримка.
Чого мені ще в житі потрібно?
Коли є все, а все це подруги,
Не треба більш нічого вже мені,
Ні збувшіїся мрії,
Вже маю я ось-ось вони,
Вони опора, вірність, і надія.
Дерманська Маріна

А час минає,
А ти чекаєш,
Та що чекаєш?
Сама не знаєш.
Все днем за днем,
Ти віриш у дива,
Що ось, ось і прийде тато
Та його все нема,
Він в пеклі, на війні.
Та що я можу тут зробити?
Чекать, надіятся, молитись.
Щоб воїни живими повернулися до дому.
А час минає,
А я чекаю
Не день, не тиждень а цілі місяці .
Переглядаю наші фото разом,
І сльози котяться самі,
Це не таке життя бажала я.
Та все що можу-це нічого,
Будуть чекать, поки минає час.
Дерманська Маріна

Хто ви такі, щоб судити?
Що кому писати, та як кому жити?
Кому кого любити, чи ненавидіти?

Хто ви такі щоб судити – хто грішник, а хто праведник святий?
Чи може, це ви проводжаєте нас до смерти?

Бог нам суддя, панове,
Але не ви
Не вам судити, шановні, ой не вам, а Богу судити
Що кому писати, та як кому жити!
Діжак Тетяна Михайлівна

Кров і вино,
Вино і кров,
Що вона затіяла знову, ця любов?
Чи в ревність кидати буде,
Чи всіх крім неї заставить забути?
Любов-страшна річ,
Іноді одинока, а іноді пліч-о-пліч
Знаю я одне, любов є
Але люблять не за красу, а за душу, за теплі моменти, слова різні
В яких є душа, нема лицемірства

Ось є жінки, про яких кажуть – молоко і кров
А ти така гарна, зовнішність як алкоголь
Сп’яніти можна від погляду твого
Ти вино і кров,
Що сп’яніти заставляють знов
Діжак Тетяна

Поплач тварюко поплач сльозьми дощу так тобі і треба, ти думав що так просто тебе пробачуть та ні стань на коліна проси пробачення за всі свої гріхи проси у бога проси у всіх перед ким ти прогрішився, не все так просто ти думав що твої слова "вертайтесь додому" злічуть рани на серці, зруйнують обіду закриту в серці, вини себе тварюко вини твої слова більше не визивають довіри ти тварюка безсердечна все що я можу сказати ти сам винний в цьому всьому. Ти плачеш? Поплач за все те що ти зробив ти забрав усі роки життя мої і мами ти думаєш так просто забути все те що ти зробив? Ні на це треба багато часу щоб забути ті всі кроваві моменти.
Emelissa

І знову очі мами наповнені слозами болю і страху, що ж ти тату натворив, навіщо? Я знову бачу очі зі сльозьми і смутком, я бачу її зеленувато каріі очі які говорять мені про те як їй погано і що вона натерпілась, ТИ ТИРАН! ти це розумієш?Що ти натворив? Тобі подобається таке? Подобається тварюко
У мене слів нема щоб описати ненавість до тебе. Я ненавиджу тебе тиран ти!
Ти казав що батько у тебе був тираном, я відповім тобі що ти теж такий самий невже ти не розумієш як жити з тираном?
Тебе ніхто не любить і не пробаче я на це сподіваюсь. Надіюсь ти себе караєш за всі сльози пролиті із за тебе. Я надіюсь карма існує і вона тебе настигне.
Emelissa