С причала рыбачил апостол Андрей а спаситель ходил по воде и с тех пор невзлюбил и Андрей москалей а спаситель просил не ищите у д’урней нормальных людей.и Андрей закричал я покину причал если ты мне откроешь секрет а спаситель ответил москалей средь нормального общества нет.видишь там на заре отдаляется брест,а под ним двести тысяч лежат тех пришельцев мозгов задних мест,возвращайся ка ты лучше назад к тем кто в ладу с головой с головой с головой.но спаситель на сказках растут их рога черный ворон им даже не впрок объясни мне сейчас пожалей старика а Гаагу поставь на поток,онемел спаситель натерпелся и я их ух и ах пожелавши остаться и сам с головой и Андрей отыскавши ту силу в руках отправлял все зет быдло домой видишь там на заре отдаляется брест а под ним двести тысяч лежат тех пришельцев мозгов задних мест отправляйся ты лучше назад к тем кто в ладу с головой с головой с головой
Андрій пастух
Місяць: Грудень 2024
Мале павутиння
Ця павутинка, така маленька
А стільки горя не швиденько
Несе людині мов той сон
Що красить будні, загалом.
Та тільки ти її зламаєш
Усе посиплеться, як доміно
Швиденько ти все це збираєш
Та все не хоче, як при́кро.
І дивишся ти на усе
Не пам’ятаєш ти себе
"Чому я більше не сміюсь?"
"Чому не бачу я союз?"
"Між всими цими і піснями
Пожну, і смерть між і квітками".
Ця павутинка, така маленька
Від неї, так усе гарненько
Можливо, поганим усе буття
Та чи стараюсь я, життя
Тримати в цих своїх руках
І гарно, можуть, в цих світах
Гуляти, бездумно.
Narcist
Сови
29.12.2024
У густих гілках ялини
На порозі школи,
Вдень дрімають дуже гарні,
Справжні нічні сови.
Не турбують дітлахи їх,
Не турбують люди,
Подивитися на них,
Приходять із усюди.
Молода сім’я совина,
Смілива й дуже мудра,
Знають, що їх тут не скривдять
І у день не збудять.
(школа N 30, Черкаси).
Галина Корольова
Шифрований логічний вірш "Кожен, хто…"
Шифрований логічний вірш – це новий вид віршів у літературі, який об’єднує формальну логіку і вірші. Маючи необхідні правила читання, людина може читати логічну нотацію як вірш.
Правила читання основних символів(в основному тільки потрібних для цього вірша):
х(чи y, z та інші змінні) – хто
→(імплікація) – ", "(кома)
∧(кон’юнкція) – і
∀(універсальний квантор) – кожен
∃(екзистенціальний квантор) – є хтось
¬∃(заперечення екзистенціального квантора) – немає такого
Використовується логіка предикатів першого порядку.
¬(заперечення) – не можуть(∀)/ не може(∃)
Предикати і їх читання:
L – любить
W – чекає
M – мріє
F – прощає
P – прощатися(∃)/ прощається(∀)
х з предикатами не читається.
Логічна нотація вірша "Кожен, хто…":
1. ∀x(L(x) → W(x))
2. ∃y(M(y) ∧ F(y))
3. ∀z(F(z) → ¬P(z))
4. ¬∃x(W(x) ∧ P(x))
Вірш(розшифровка) "Кожен, хто":
1. "Кожен, хто любить, чекає"
2. "Є хтось, хто мріє і прощає"
3. "Кожен, хто прощає, не можуть прощатися!"
4. "Немає такого, хто чекає і прощається"
Анатолій
Сніжній королеві
Королева сніжна, мабуть, ти розтала,
Бо снігу на дворі нема, навіщо, запала,
На мене, гарячого, як пекельний вогонь
Ми рівні, по силі, Грифіндор, це Оболонь,
Це, все магія моя, а я, твій чародій,
Як Гаррі Поттер, кидаю палки тобі, бо твій,
Бо, ти, це моя, дівчина снігова,
Заморзь мене, бо, іншого шляху нема,
Нехай падають, з неба, сніжинки чарівні,
Я відпускаю тебе, до твоєї рідні,
До твоєї масті, нехай буде зима,
Потім побачимось, чуєш, кохана моя,
Будь щасливою і ніколи, не твори зла,
Ти потрібна людям, такою, як була,
Створи в країні, незабутній, сніжний буран,
Люблю, цілую, кохана, твій, славетний пан.
29.12.2024.
Олександр Єрмоленко
Псевдо кохання
Про кохання ти вела розмови, сітки кохання все плела.
Я ж не попався в твої сітки , мене ти зовсім не спіймала.
Бо пляшка зайвої горілки , взяла та тебе підвела
Коли вже гарно приймаєш оковитої на груди.
Кохання вже по всім куткам, воно здається тобі всюди
Не втратила своєї ти жіночої краси, але свого псевдо кохання, до мене зовсім не неси.
Хто за основу обирає в житті C2H5OH
На тимчасове зберігання, загонить хтось своє авто ,в її пустуючий гараж.
Ти ще не втратила своєї привабливої жіночої краси,
Але свого псевдо кохання ти вже до мене не неси.
Ви молоде жіноче плем’я прийміть нормально ці слова.
Бо Вам ніхто не докоряє а навпаки застерігає.
Яка з C2H5OH подружить, вона кохання не пізнає
Воно лише поруч пролетить та не зупиниться й на мить.
В.Є. Панченко
Мала Батьківщина
Добрий день рідний ліс.
Мачтові сосни тут скрізь.
Такі високі та стрункі, всюди тут стоять.
Розкинув вгору крони, на вітрі ними шелестять.
Немов ведуть розмову, немов поміж собою сосни гомонять.
В зеленому тунелі асфальтована дорога, вона веде в село,
по вулиці піднявшись в гору, дійду до рідного порогу.
А з рідного порогу хоч вдень, хоч ввечері, хоч зранку вставай,
виходжу з дому й бачу березовий гай.
Красу несуть природи, тут дубові та інші гаї.
Я знову приїхав додому , я знову в своїй рідній сім’ї.
Одне лише побажання де б тільки не їхав ,в яких краях не йшов.
Яка б погода не була але до рідного порогу в любу погоду я завжди прийшов.
29.12.2024
В.Є. Панченко
Жінка.
Смуток від болю і печалі на лиці
Вона ховала під вуаллю.
Своєю ходою по землі вона
Брела мов у пітьмі.
І очі лиш тоді до неба підіймала,
коли з молитвою до нього йшла.
І тихо так її уста молитвою горіли.
За сина, за чоловіка, за брата на війні.
І очі завжди в окулярах,
щоб світ не бачив туги в очах.
Їх образ в серці берегла і
З думкою про них лиш засинала.
А ранком почувши в телефоні голос їх,
Зробила каву, так на чотирьох.
Що ніби вони вдома і за столом сидять.
І ніби з ними говорила і плани
Будували на життя.
Та тільки у кімнаті тиша….
І кава не випита до дна.
З молитвою прокинулася я.
З молитвою і засинаю.
Велесова ніч
Жовтень місяць відступає,
На підході листопад.
Давнє свято час згадати,
Що не можна забувать.
Ніч славетна і магічна,
Що стирає грань світів.
Коли предки йдуть у гості,
До усіх своїх Родів.
Так що треба не гуляти,
А навести в домі лад.
Гарно вимитись сім’єю,
Чистими гостей стрічать.
Гарний стіл накритий в домі,
Фрукти овочі кругом.
Час сідати за вечерю,
Всіх згадати хто пішов.
Запалити в домі свічку,
І поставить на вікні.
Щоб вогонь світив дорогу,
Коли предки в гості йшли.
Ніч чаклунства й ворожіння,
Час поради запитать.
Про кохання і достаток
Як здоров’я гарне мать.
Мудрий Велес, Бог природи
Дар і шана тобі скрізь.
Дякую за зустріч з Родом,
В твою Велесову Ніч.
Як раніше вже не буде
Не женіться за минулим,
Це історія уже.
Як раніше вже не буде,
Краще створюйте нове.
Все міняється довкола,
В ногу з часом іде світ.
Так і Віра наших предків,
Теж на місці не стоїть.
Годі спорів між собою,
Хто є справжній Рідновір.
Як раніше вже не буде,
Віра в кожного в душі.
Про Богів не сперечайтесь
Хто могутніший із них.
Всіх шануйте й пам’ятайте
Ми один великий Рід.
І не треба скрізь кричати
Як було в часи Русі.
Слід традиції від предків
У наш час перенести.
Та не думайте що Боги,
Залишились як колись.
Їхня мудрість і повчання,
В інтернеті розійшлись.
Час другий і вік новітній,
Щоб про Віру більше знали.
Треба щоб знання прадавні,
Із прогресом об’єднали.