Хліб— усьому голова,
Справді це — святі слова!
Скільки праці і турботи,
Скільки вкладено роботи,
В цей духм’яний свіжий хліб!

Ще в дитинстві пам’ятаю,
Безтурботне я дитя, до бабусі прибігаю,
С печі хліб вона вийма.
Я на неї поглядаю, а сама міркую,
Зараз скибочку одріже – хліба я скуштую!

Ось і справді ніж бере, мені скибочку дає.
Дає й промовляє:
-Ти, шануй дитино тих, хто хліб виробляє!

Цю бабусину науку пам’ятаю я завжди,
І цілую їй я руку, теплу руку в мозолі.
Я вклонюся низько-низько хліборобам до землі!
За тепло, за щиру ласку, за хлібину на столі!
Валентина Харченко

Я хочу Миру на Землі,
це найпотужніше бажання!
Я хочу Миру на Землі,
щоб більше не було страждання.
І наші діти знов побачать світ,
забудуться холодні всі підвали.
І прийде на Україну ще розквіт!
Ми самі неньку всю відбудували.
Ми пам’ятати будемо завжди,
якою ціною нам далася перемога.
І не потрібно нам уже ярмо!
Відкрита всім до волі вже дорога!
Я на коліна встану…помолюсь
за кожного Українського Героя..
Бо, з Вами, я нічого не боюсь.
Хай Бог оберігає Вас від горя.
Валентина Харченко

На ваших руках кров українських малят, Батьків,
Дідусів.. матерів та солдат.
Ми з вами слов’яни..та різні в душі..Ми хочемо
миру.. А ви навпаки.

Летять в нас ракети.. та кулі летять.. Та ми не
рушимі.. ні шагу назад. Палають лікарні
..будинки.. садочки.. Бо ми рід Шевченка..Від
сина й до дочки.

І синє небо і жовте колосся підніметься з пеплу..
Щоб людям жилося у вільній..славетній ..могутній
країні.. І нас не здолати нікому й до нині.

Валентина Харченко

Україна жива вам її не здолати..
Україна це дід.. Україна це мати.
Ми піднімимось з пеплу.. відбудуєм руїни.. Наша
доля розквітне..їй ім’я Батьківщина
Хто з війною прийшов..тому в пекло дорога..
Наша віра свята.. І свята перемога..
Валентина Харченко

Я кохаю тебе, я кохаю. Понад зорі і місяць
далекий. Я кохаю тебе, я кохаю. Як кохати уміють
лелеки.

Я благаю тебе, я благаю будь до мене хоч трішки
привітна, бо любов моя, наче троянда, що від
погляду щирого квітне.

Ти для мене найкраща царівна і від усмішки
серденько тане. Ти для мене в майбутньом
дружина і я вірю, що день цей настане.

Я кохаю тебе, я кохаю. Понад зорі і місяць
далекий. Я кохаю тебе, я кохаю. Як кохати уміють
лелеки.

Валентина Харченко

Настав весняний теплий день
і він приніс мені пісень.
Ой, люлі, донечко, люлі
ти сама краща на землі.

Це янголятко – немовля,
до мене руки простяга.
Вона маленький хмурить ніс,
а з оченят не має сліз.

Доня, моя донечко,
в тата й мами сонечко.
В нашу хату ти ввійшла –
гомін й радість принесла.

Щоб зїднати двох людей
Бог дарує їм дітей.
Це найбільший скарб для нас
в кожну мить і кожен час.

Ой, люлі, донечко, люлі
ти сама краща на землі.
Валентина Харченко

Ой, коляд, коляд, коляда,
тут господиня молода!
Вона привітна, а як готує,
всіх пригощає, усіх частує!

Ми побажаєм у вашій хаті
будьте здорові, будьте багаті,
Хай у дворі буяють квіти,
а вас батьків шанують діти

Ви працьовиті люди хороші,
хай в гаманець приходять грощі,
щоб ви раділи, щоб багатіли
і знову радо, нас так зустріли!

Валентина Харченко

Матусю моя, рідна ненька,
я лину до твого серденька.
Тебе міцно так, обіймаю,
ти краща на світі я знаю!

Пробач, що ночей не доспала,
мене ти до ранку чекала.
Пробігли так швидко ті ночі,
чому ж все засмучені очі?

Цілую твої я долоні,
цілую посріблені скроні.
Та голову низько схиляю
тебе більше всіх я кохаю!

Ти для мене найкраща перлина
я твоя неслух’яна дитина.
Я без тебе сумую рідненька,
Будь зі мною завжди, моя ненька!
Валентина Харченко

Я гарнішого краю не знаю,

Там де мати мене сповила,

Де пісні колискові співала

І рушник у дорогу дала.

Там де спокій знайшли мої предки,

Там де воля козацька живе,

Там де серце моє спочиває

І життя, мов у казці пливе.

Я люблю тут тополі і клени.

Я люблю і сади і гаї.

Тут, де встріла кохання навіки

Я завжди повернуся сюди!
Валентина Харченко

Рідний край – це моя Батьківщина,
Рідний край – це луга і поля!
Рідний край – це маленька пташина,
Рідний край – це родина моя!
Все знайоме і рідне до болю,
Де не глянь і куди не піди:
І калина, і стара тополя,
Що як матір все кличе сюди!
Валентина Харченко