Війна, вибухи, кров і розруха,
Історію вивчити нам вже пора.
Від страждань вже бракує повітря – задуха,
Чому не замовкне кривава ця гра?
Чому забувають уроки століть,
Де правда розбита в руїнах війни?
Де мир і любов, що повинні нас гріти,
Згубили в пориві безумної гри?
Україна — мов птах фенікс в полі,
З уламків зростає, крізь попіл встає.
Народ її сильний, нескорений волі,
І правда в серцях його завжди живе.
Ми віримо в мир і у світле майбутнє,
Де діти не знатимуть звуку гармат.
Де небо безхмарне і сонце могутнє
Зцілить усі рани — і біль, і утрат.
Анастасія Бондарєва

Вони зараз разом
А я ще молодий,
Такий же юний і мрійливий
Мрій… надто ..ливий
Полюції стрімких метеоритних дощів
Серед березня снігів

Вони зустрічаються, знаю
Трохи Всесвіття і щедро прикосмічних звук… –ів
60 Ват повнить кімнату мріями неба
Нічного, все в зорях, моїми почуттями блистять
Очі серцем метелика бачать
Бачить Самсунг її ініціативні дзвінки

Біжи-забіжи
Вона тебе не схоче
Принаймні не так як романтика, як юнака
Крильцями невинно глуповато стрекоче
Треба нагло взяти за них…
І зняти. «Бувай юначе, вітаю родоплемінізм!»
Шеврон

Буває у кіно як у житті.
Але, буває, не твоє кіно.
Тоді сюжет і образи не ті
І роль твоя вже зіграна давно.

Не твій сюжет – то й істини нема.
Не лізь у натовп, бо загубиш суть.
Не потрапляєш в ногу з усіма,
То зупинись, хай навіть всі ідуть.

Не треба поспішати наперед.
Знайди для себе чисте полотно,
Змалюй свій образ і впиши в сюжет,
Де відрізниш реальність від кіно.
Анна Барвінок
Анна Барвінок

У болючу для нас пору
Вийшов я на круту гору
Перед Богом приклонитись
І за Україну помолитись

Почуй молитву мою Боже
Твоя любов нам допоможе
Я молюсь тобі про зміни
Щоб мир прийшов до України

Захисти дітей з усіх боків
Що залишились без батьків
Дай силу, і стійкість для сімей
Що вже втратили дітей

Всіх Наших воїнів спаси
Від куль ворожих захисти
Молюсь за кожного бійця
У Всевишнього Отця

Я знаю Боже ти нас чуєш
За віру в тебе нас цінуєш
Заспокой цей клятий гнів
Що ворогів до нас привів

Дай їм Господи прозріння
Цим ворогам урозуміння
Самі не знають що творять
Бо в полоні диявола сидять

Молю Отче дай добро
Щоб перемогти усе це зло
Пролий світло на цю тінь
Почуй нас Господи, Амінь

Ігор Лівак

На столі лежать нарциси і остання пачка сигарет.
Розбиті й втомлені,
Вдвох грають в прописаний сюжет.

Зустрілись холодною зимою,
Зустріли весну в останній раз.

Він завжди курив їй на злість,
Вона — обурена й зла.
В подумках думали вони: "Життя…"
Що обірвалося в одну мить.

Благання й тихі сльози,
Війна і його обов’язок.
Одна куля — зникає чиєсь життя,
Мрії, плани і сім’я.

Розпач, біль й мамина печаль.

І в цвітінні самозакоханих квіт
Блукає вона серед живих,
Блукає він серед мертвИх.

Не має однієї вже дороги.

У безумстві днів шукала його сміх,
Очі, що дарували світ.
Побачити може тільки увісні —
Тепер він тільки її гість
august.asm

Як би хотіла я перетворитись на монстра
Такого, щоб навіть дивитись на нього було дуже страшно й не просто
Щоб був величезний, зубатий і кігті були мов кинжали
Нехай би усі вороги від виду одного вмирали
А найголовніше, щоб були у мене справжнісінькі крила
Щоб я не повзла по землі, а мов пташка летіла
Ну і плюватись вогнем мов дракон вогнедишний
Щоб я попалила й пожерла убивць усіх, злодіїв грішних
І навіть якби ця потвора пожерла моє справжнє тіло
Я хоча б всіх своїх врятувала би і захистила
Рогожина Олександра

Виходжу в двір, а там – весна!
Її ніхто не відміняв:
Ні Бог, ні люди, ні війна,
Ані шахед, що поруч впав.

І як співставити в собі
Два протилежні відчуття:
Весну, даровану тобі,
І вибух, що забрав життя?

О Боже, зупини війну
І цю шалену круговерть,
Бо і в молитві не збагну,
Чому весна, а поряд – смерть!
Анна Барвінок
Анна Барвінок