1129-й день війни 28.03.2025

Чахлик невмирущий.
Питання – хто такий?
Маленький та безумний,
Гірший за тварин.
Безлад в світі сіє,
Війни починає,
А що безумний чахлик,
Про це він забуває.
Скоро йому в ящик
Прийдеться зіграть,
Ми не засумуєм,
Хай швидше буде так.
Він хоче певно жити
І двісті й триста літ,
Але затям, маленький,
Тебе не хоче світ.
Тебе придушать близькі,
А може і чужі,
Бо світ бажає Миру,
Який не хочеш ти.
Галина Корольова

Я часто думаю чи правда те що кажуть нам,
Чи правда те,чого ніхто не знає,
Чи правда те,що як вмираєш ти,
Ти зустрічаєш всіх кого любив.

Так я готова покінчити з життям,
Щоб перевірити чи все це правда,
Безглуздо це все прозвучить,

Але я справді хочу це зробить…

Вероніка

Тоді… Світило сонце жовтим жовтим….
Дитячий сміх лунав із відусіль.
Тоді не знали ми що, наш так званий побратим…
Принесе у кожну хату смерть, страждання і шалену біль..
Та кожен з нас що ,в серці любить Україну.
Робив усе, щоб там де пекло і в тилу.
Було усе для захисту нашим героям
Культурний щит вступає в боротьбу.
У кожного у серці і в душі
Живе омріяна й така чарівна перемога
У кожного свій фронт, а ми співаємо пісні..
Ми грієм душу словом…
І наша щира українська мова….
Ні, не бути тій біді
Бо об’єднався наш народ і наша воля
За нами буде перемога в цій війні
Культура наша буде жить,така вже в неї доля!!!!
І буде мир і злагода у нашій Україні
І будуть цвісти мальви і калина і верба
На нашій незалежній, вільний,сильній Батьківщині,
Культурна спадщина одна, навіки й до кінця!!!!

Наталія

– Матусю ти чуєш знов повітряна тривога!,
– Я чую синку тільки ти на двір не йди,
Настусю сонечко повзи до мами,
Янусю знов повітряна тривога йди донечко
сюди!
– Матусю, але мені так цікаво,
Яка ракета убивать летить,
Я вийду швидко і подивлюся в небо
Щоб хлопцям в ППО координати злить…
Ні синку стій…
І батько вслід за сином вмить…
І тут страшенний вибух..
І знову смерть..
І знову ще один маленький янгол в небеса
летить…..
Батько напів живий забрали до лікарні,
А мати досі ще не може зрозуміть…
Що син на небі, що сподівання марні ..
І чоловік…чи вижеве чи ні ..
Що все життя в секунду помінялось
Що вже не буде як завжди…
І щоб по новому не збудувалось..
У серці рана не виліковна назавжди..
Святий наш Боже, прости наші гріхи…
Дай Україні вистояти в цій війні
Нехай простий народ у всьому переможе
Адже які вони утрати понесли..
І знов повітряна тривога…
-Всі в укриття!!!!
– Мамо дивись, летить ракета!
І знов чиєсь життя пішло у небуття ….
Війна….

Наталія

Украду я тебе
За ціною самого сонця,
Ти так дивно, так ніжно мене
Захопиш, мов тінь від віконця.

Мені не жаль буде втрати,
Якщо в танці зі мною ти.
Я готовий тобі все віддати,
Тільки б серце твоє знайти.

Без розбитих гір у безодні,
Що питають, мов звір, про любов.
Без жаги до кінця несвідомо,
Без прощальних, зневірених слів.
Віктор

Лише яскравий світ емоцій,
Такий, який і твориш ти,
Здатний знести, мов в потоці,
Потоці щастя і краси.

Я твій проміньчик сонця, мила,
Твоя сніжинка перша впала.
Ти така чарівна, що даруєш крила,
А я летів, і ти зіркою палала.

Я створений творити і кохати,
Моя настала черга із мільйонів.
Залишилось половинку підібрати,
Серед таких же густозаселених районів.

Я бачив Місяць, бачив зорі,
Але не бачив сонечко таке.
Що сутінки зганяє непрозорі,
І що відлякує на світі все бридке.

Ти мене будеш чекати,
Я повернусь, запевняю – повернусь!
Квіти я буду нести й махати,
Щоб зрозуміла ти – на тобі я одружусь!

Я втратив розум, пишу вірші,
І завдяки тобі не сплю ночами зрідка.
Спів і радість відчуваю у душі,
Коли він з’являється нізвідки.

Повінь, смерч чи землетрус,
Не знаю, як описують коханих почуття.
Звільниш мене ти від усіх спокус,
І зміниш докорінно ти моє життя.
Богдан Лучук

1130-й день війни 29.03.2025

Є мудра в світі істина,
Вона для всіх одна,
Лиш справжній друг залишиться,
Коли прийшла біда.
Народам всім вклоняємось
І лідерам країн,
Не залишились осторонь,
Пліч опліч до сих пір.
Великі Штати також
Нам допомагали,
І дякую велике
Завжди ми їм казали.
Ця допомога грандами
Весь час нам надавалась,
А Трампу тепер хочеться,
Вона щоб поверталась…
Жорсткі, не справедливі
Умови перед нами,
Та Трамп і путін хочуть,
Щоб ми їх вже прийняли.
Війні поставить паузу
З умовами кремля,
Не згодні ми, ми боремось
І йдемо до кінця.
Галина Корольова

А у весни свої закони.
А у весни свої права.
Її всі байдужі заборони.
Її девіз"ЛЮБИ ЖИТТЯ"!

Твори,,дерзай,та помиляйся,
На все з надією дивись,
Та не зважаї і посміхайся.
Весни девіз"гойда в гору,або вниз".

Війна весну зламать хотіла,
Але весна,завжди жива!
Як птах весна розправить крила,
Її девіз"ШАНУЙ ЖИТТЯ!"
Рада Жизни

Київ дихає вітром свободи,
Лондон вкутаний в дощ і туман.
У Парижі – зізнання і коди
Для сердець, що палають від ран.

Рим шепоче історії давні,
Де каміння – мов пам’яті крик.
В Амстердамі – мости волелюбні,
Тінь ван Гога в глибоких водах.

Прага кличе гуляти під зорі,
Де легенди сплітає Влтава.
В Барселоні – Гауді узори,
Що мов сонце в небі спалах.

Ми блукаємо стежками Відня,
П’ємо каву в стареньких кафе.
У Лісабоні самотньо і гірко
Фаду серце в ніч віднесе.

Але де б не шукали щастя,
Які б сни не несли нас уві сні –
Наші душі – немов ці міста,
Усі дороги ведуть до весни.
Софія Дмитрієва