ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Про життя    Токсичні люди.

Токсичні люди.

Ніхто так уважно не стежить за вами,
Як люди яким ви вже не до душі.
Ті люди які за життя краще знають,
А в гучнім застіллі вони мудреці.

Вони як історики,чи літописці,
І ваше життя по секундам у них.
Завжди порадіють за ваші невдачі,
А посмішки ваші отрута для них.

Ці люди в розмові, оратори слова,
Нема в світі тем ,щоб не знали вони.
Наука,політика,війни й кохання,
Про все це із матом пояснять вони.

З такими людьми завжди дружба цікава,
Коли за столом, то повага і лад.
А як розійшлися у сторони різні,
То можна і брудом тепер поливать.

Ці люди не винні такий їх характер,
Від чорних думок по чорніла їх кров.
Навіщо робити життя яскравішим,
Як можна кричати що інші багно.

В оточенні кожного є такі люди,
Які від токсичності ніби чумні.
І їх не повернеш на світлу стежину,
Бо в пляшці і злобі застрягли вони .

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Пори року    ПОВСЮДИ ЦВІТ

ПОВСЮДИ ЦВІТ

Повсюди цвіт, скрізь біло-біло,
Біля доріг він, у садах,
Тепло завчасно підоспіло,
Не стало холоду у днях.

І вітер інший, ніжний-ніжний,
Його до рани хоч клади,
Розгомонівся берег ближній,
Що у долині, край ріки.

Там синя-синя хвиля б’ється
Біля розлогої верби,
Там відгук дзвону
вгору рветься
У позолочені хрести.

17.04.2025.
Ганна Зубко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Пори року    ПОВСЮДИ ЦВІТ

ПОВСЮДИ ЦВІТ

Повсюди цвіт, скрізь біло-біло,
Біля доріг він, у садках,
Сильніше сонечко пригріло,
Трава піднЯлась на стежках.

І вітер інший, ніжний-ніжний,
Його до рани хоч клади,
Розгомонівся берег ближній,
Що у долині, край ріки.

Там синя-синя хвиля б’ється
біля розлогої верби,
Лиш дзвоном інший відгукнеться,
Де позолочені хрести.

17.04.2025.
Ганна Зубко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    Усміхатиметься квітень

Усміхатиметься квітень

Плаче квітень, плаче квітень,
Гинуть українські діти,
Дощові краплини-сльози
Все стікають по листочках
І берізок, і вербичок,
Ніби по дитячих личках,
По траві також побігли.
Скільки ж бо осиротілих

Діточок у краї нашім
“Завдяки” проклятій раші.
Але мати-Україна
У біді їх не покине,
Потурбується про діток,
Дасть усе їм необхідне,
У добрі щоби зростали,
Справжніми людьми щоб стали

Та любили Україну,
Як матусю свою рідну.
Сонце Перемоги зійде –
Усміхатиметься квітень.

2024 р.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика життя    НІЖНІ КВІТИ

НІЖНІ КВІТИ

Як давно вже торкалися руки
Ніжних квітів отих, польових,
Очі пестили, їх не забути
Всіх тих митей, на диво, простих

Біля стежки, що вилася полем,
Край дороги їх погляд здибав,
Залишилося спогадом-болем,
Як приваблював мак, чарував.

Як біліли ромашки і сині,
Наче очі, волошки були,
І зозульки дрібнесенькі, милі
Мої руки додому несли.

Усі квіти ті ніжність сплітала,
Обціловані сонця теплом,
Їх у снах своїх, часом, шукала,
У густих пшеницЯх за селом.

19.04.2025.
Ганна Зубко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська

* * *

Як же квітне черешня, о Боже!
Услід вишню обліплює цвіт,
Задивляється всякий,хто може,
Ним любуюсь немало вже літ.

Такі миті кінця щоб не мали,
І трава не старіла… і я,
А думки навертались, шептали
І душа защеміла моя.

19.04.2025.
Ганна Зубко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    Ні, не тому…

Ні, не тому…

Ні, не тому я вирішив піти
І не тому я все залишив
Щоб знову опинитися на дні
Я вже там був і це не тішить.

Біль не вщуха .Кипить, горить,палає ,
Старі, на серці, рани розриває ,
Думки блукають у вогні.
Немає спокою мені, через минуле.

Я все програв, проґавив щастя.
З минулого немає вороття .
Ніщо не змусить мене знову,
Стежиною слизькою в забуття.

Ні ,не тому спинити хочу час.
І не тому, так сильно хочу жити-
За мить з коханою віддав життя,
Продав я душу на погибель.

Хотів би я залишити цей світ ,
Але пройти цей шлях я мушу .
Крізь радість , сльози , біль від втрат,
Через не хочу і не можу.

Я мушу бачити цей жах.
Закарбувати у клітинах мозку.
Віднести молитви в своїх руках ,
До Бога ! А потім вмерти , чи воскрести.

Дивитись хочу не здалля ,
А близько –близько ,просто в очі .
Любить , як матір любить немовля
Радіти вдень , не спати ночі.

Мені життя ,на жаль ,не жаль,
Хоча воно лиш раз дається.
Крокують поруч гордість, заздрість , і обман.
Та може це мені лише здається.

А може помилково я вважав себе за особистість виняткову?
Та як подивлюсь навкруги,
То знаю точно , ні не помилково.

І не тому ,дивлюсь на світ цинічно,
Плету зі слів мереживо рясне.
І все частіше давить щось у грудях.
Що дня на вибір – грішне чи святе.

І вже давно , важливе й неважливе ,перетворилося на неможливе і можливе.
Широкий шлях веде на манівці,
А проста путь вже поросла травою.

Ні, не тому…

20.04.2025

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання    Серце не зрадить

Серце не зрадить

Бузок цвіте, цвіте бузок,
А вітер пахощі розносить.
Вдихнути б їх іще разок,
В небесну задивитись просинь,

Як в твої очі голубі,
Що зваблюють мене щоразу.
Серденько віддаю тобі,
Воно твоє, воно не зрадить.

2016 р.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    ОСОБИСТИЙ ЧАС

ОСОБИСТИЙ ЧАС

Життям знов день
потратився, покинув,
Годинник стрілками
по кругу знов пробіг,
Вернутись вітер
зможе у долину,
Лише не день
минулий на поріг.

Піде й наступний,
інший без зупину,
Стрілки годинника
у ритмі пробіжать,
В них приголубить
вітер горобину,
Птахи у небо
вИсоко злетять.

Години в днях…
дні із годин… роки у сумі…
Важкий у когось
видався багаж,
Хтось з легкістю пройшовся
з ним, хтось в втомі,
Такий він, різний,
особистий час.

15.04.2025.
Ганна Зубко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Пори року    ХОЛОД

ХОЛОД

Обмерз цвіт уже
перший в садочку,
Розцвітає черешня услід,
За долинкою, там, на горбочку,
З аличею біліє вже глід.

Той, цвітіння,процес затягнувся,
Віє холодом, сонця нема,
Наче квітень об щось спотикнувся,
Вже невпевнена в нього хода.

Не стрибають синиці між гілля,
Голубів не воркоче сім’я,
Уся чорна, неначе вугілля,
Незасаджена мокра рілля.

Ніби тане тепло під дощами,
Без жалЮ вітер рве пелюстки,
Не женеться трава
над стежками,
Не дає холод швидше рости.

15.04.2025.
Ганна Зубко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]