Хвилі.. Вони зникають
у своєму присмерку
Переливаються блакитним сяйвом.
Очі заплющуються
Свідомість зникає
Нехай історія продовжується далі!
Далеко за горизонтом видніється
Моя надія, моя щаслива мрія
В хвилях ховається маяк.
Його світло розливається
На кілометри,
Знаходячи втрачені душі,
Загублені роками…
Аліса Боняр
Місяць: Квітень 2025
Порцелянові зорі
Відкриваю світ свій єхидний,
Відкриваю своє майбуття,
Ой, як хочу,
Ой, як я хочу,
Повернути на місце життя!
Я так хочу бути собою!
Мати силу,
І розуму міць!
Натерпілася донесхочу,
Поховала свої почуття…
І могили… Ой, їх могили!
Я дивлюся на них щодня,
І знайду я на небі світило,
Зірка — то є надія моя
Аліса Боняр
Пробудження
Душа: "Візьму тебе в обійми Вічності,
Розплачуся на крилах Самоти,
Створю для тебе
Затишок бездонний,
На білому,
Священному холсті…"
Життя: "Прокинься, мила!
Вже труба гуде!
І грають сурми,
Ту ж прадавню пісню,
Від болю — біль,
Від щастя — щастя,
Свої плоди я пожинати буду,
Не хочу бути не в своїм нещасті."
Аліса Боняр
Прощення
Поринь у спогади свої,
Відкрий серце своє,
І відпусти,
через прощення пройшовши,
Подаруй їм спокій,
Обличчям своїм благим,
Відкрий подарунок долі,
І нехай Небеса помилують тебе…
І в житті твоїм настане мир
Аліса Боняр
Свіжий подих
Відкрий своє серце любові,
Нарешті прокинься,
Від лячного сну!
Ковтни свіжий подих,
Весняного вітру!
Залишся з собою до скону життя,
І, знай моя мила,
Що ти не одна…
Аліса Боняр
Маяк
Коли в очі дивилась барвистого неба,
І як сон ті думки, що палають в мені.
Обережно пускаю всі згадки про тебе,
Що старанно лікують всі рани в тілі.
І в момент я мов птаха пірхаю на волю,
І той вибір, що вже змінює шлях,
Карбував моє серце іскрами болю,
Мов маяк, що освітлює чи майбутнє чи крах.
Маяк
Коли в очі дивилась барвистого неба,
І як сон ті думки, що палають в мені.
Обережно пускаю всі згадки про тебе,
Що старанно лікують всі рани в тілі.
І в момент я мов птаха пірхаю на волю,
І той вибір, що вже змінює шлях,
Карбував моє серце іскрами болю,
Мов маяк, що освітлює чи майбутнє чи крах.
Маяк
Коли в очі дивилась барвистого неба,
І як сон ті думки, що палають в мені.
Обережно пускаю всі згадки про тебе,
Що старанно лікують всі рани в тілі.
І в момент я мов птаха пірхаю на волю,
І той вибір, що вже змінює шлях,
Карбував моє серце іскрами болю,
Мов маяк, що освітлює чи майбутнє чи крах.
Маяк
Коли в очі дивилась барвистого неба,
І як сон ті думки, що палають в мені.
Обережно пускаю всі згадки про тебе,
Що старанно лікують всі рани в тілі.
І в момент я мов птаха пірхаю на волю,
І той вибір, що вже змінює шлях,
Карбував моє серце іскрами болю,
Мов маяк, що освітлює чи майбутнє чи крах.
СУДДЯ БУДЕ ЧАС
Те, що було, ніколи не вернеться.
Те, що буде, без просу прийде.
Що сьогодні насадим, те й прийметься.
Що насіяно було, однозначно зійде.
Не обтяжуй життєву дорогу.
Не пускай в своє серце печаль.
Не зрости там ненависть і злобу.
Жени смуток і тугу вдаль…!
Все, що було, без просу минулося.
Все, що буде, залежить від нас.
І як би кому, що не хотілося
Нас розсудять. Суддя буде Час.
