Каштани на дереві цвітуть,
Люди гуляють в парку,
Шахмати і волейбол ігри чудові,
Всім вистачить місце під сонцем.

Сакури біля парку гарні.
Сьогодні сонячний і теплий день.
Співає муза в душі.
Про любов сповіщаю усім

Співають пісню солов’ї,
Неначе побував в раю.
Спогади щасливі відтворилися,
Неначе перед очами вспливли.

З друзями грали в м’яча,
З ранком зарядкою займався.
Плавали на морі було колись,
Глину і молюски з дна доставав.

Словами багато сказати,
Багато мудрості народ має.
Цей чудовий багаж тримає.
Ділитися всім світом своїми скарбами.

Культура і мистецтво змінює всесвіт.
Достукаються кожному серці народу.
Граються діти в різних іграх.
Живуть в спокої і в мирі.

Мріяти в снах можливо,
А реальність інші в нашому житті.
Одинокі і самотні люди живуть,
Догляду за них немає.

Думають, що світ покинув,
Але життя триває надалі.
Все міняється навкруги.
Хтось старіє або мудрими стає.

Напевно рухатися треба вперед,
Щоб не забуватися про себе.
Існуємо, дихаємо,значить ти живий.
Я особистість і частина суспільства є.
Денис

Ніч настає змінює день,
Сторожа чатує на варті.
Десь далечінь гримлять снаряди,
Ворог сунеться постійно.

Наші воїни захищають землю,
Не дають їм просунутися вперед,
Когось поранив побратим, спасає його брат.
Форпост держать постійно.

Природа гудить від шуму і палає.
Руйнуються села і міста.
Надію маємо одну свою територію невідамо.
Вільна єдина Україну маємо.

Шану і честь воїнам віддаймо,
Діти і дорослі вийдуть на вулицях,
Нагадають світові,що вони живі.
Хто на бойових позиціях стоять.

В полоні мучаться від катувань,
Госпіталях надають їм допомогу.
Ніхто в пам’яті не буде забутий.
Побратими і сестри на вахті чергують.

Нічні ракети і дрони збивають.
Люди об’єдналися в тилу,
Допомогу їм шлють.
Вірші побажання і малюнки летять,
Як птахи по всій землі.

"Ми любимо Вас і чекаємо повернення додому"- діти пишуть в листі.
Сльози надії і пітримку постійно,
З великої Землі шлють.

Хтось святкує свій день народження,
А в другому місці рятують життя.
Динаміка руху постійно йде.
Бригаду Азов незабудем.

Захищає нас від зла і ворога.
Хмари розвіє своїми факелами.
Шевронами і успіху набуті,
Кров’ю і потом лицем.

Як важко не було у них,
Всі відчувають єдність в усім.
Сім’ю створили міцну і героїчну.
Їхні історії величні і глибокі.

Сльози котяться з очей рікою,
Треба в пам’яті зберегти.
Молодшому поколінню передати,
Щоб були сильні і міцні духом.

Ворога зустріти і побороти,
І вмерти за сім’ю, народ і Україну.
Щоб пам’ять і шана зберігалася на віки віків.

Денис Третяк 10.05.2025
Смт Вапнярка Вінницька область.
Денис

Сонце засяяло, небо світлом стало.
Дзвони дзвонять до Божого храму ведуть.
Радісно звучить:" Христос Воскрес!"
Велич Богу хвала відають.

Писанки гарні розписані,
Сакури цвітуть в мальовничому саду.
Духмяний запах навколо нас.
Радісні люди вітають друг друга.

Цим чудовим пасхальним вітанням.
Неначе всесвіт сколихнуло ,
Цей пасхальний день.
Мир і тепло в душі.

Теплом розігріло все тіло.
Зміни відбулися в всюди,
В природі і в суспільстві.
Тепліший клімат став повсюди.
Птахи співають на деревах.

Лука покрила зеленим покривалом,
Спортсмени ранком зарядку виконують,
Здоров’я і миру всім пошли Боже,
І захисти неньку Україну.

В Тебе вся мужність і сила.
До Тебе звертаються діти і матері,
Щоб спокою і миру нам дарував.
Батьків, синів і дочок повернув до дому.

Безмежність милості повсюди.
Бо Ти воскрес і став надією для всіх.
Зустріли ангели, жени і апостоли,
Всьому світу радісну новину повідомили.

Лікарі зустріли Тебе на посадах в лікарні,
Рятуючи життя людей.
Охорону поставив всюди для спокою.
Батько і син на велосипеді.

По парку в колясками вигулюють малечу.
Свіже повітря дає сили,
Цей чудовий сосновий ліс.
Відповідаємо, що дійсно Бог воскрес.

Сином Ісусом Його Ймення.
Хвала Тобі Господи за чудовий дар.
Сім’я навколо трапези зібралася,
Подячну молитву промовила:

"Дякуємо за хліб,мир,щоб
Захисники були в безпеці
І любов всюди вирує,
Життя відроджувалося навколо нас.
І закінчилась війна.
Амінь
Денис Третяк 10.05.2025
Денис

Сонце світить і гріє,
Кругом чудовий вид,
Лунає спів у серці нас.
Любов – огортає людей.

Вічність безмежна немає границь.
Кругом вирує життя і здоров’я,
Шукай сенс кохання всюди,
Зустріч двох сердець в єдине ціле,- об’єднав.

Радість зустрічі шалений,
Відчуття немов, як солод в губах твоїх.
Щасливий день настане зараз,
І вічний танок завертить обох.

Любов не скорена і вічна,
Я і ти живемо разом.
До вічності щасливої стежини,
Треба крокувати весь час.

Слова і чуства єдиним цілим стали.
Міцними друзями на віки.
Неначе побрались учора,
Сім’єю стали єдиною.
Чашу життя здолаємо разом.

На щастя і долю шукають постійно,
Вірність у серці зберігає.
Пам’ять дітям передадуть,
Вічний скарб зберігає.

Денис Третяк 10.05.2025.
Денис

Мамина любов назавжди, з року в рік і до кінця життя
Присвята мамі Моргентал Т.І

В День мами хочу побажати,
Прожити ще багато літ.
Щоразу з нетерпінням зустрічати,
Дорослих діточок своїх.

Спасибі ,мамо, за любов,
За доброту твою і ніжність .
За кожне слово, ласку і урок
За все, що я зуміла..

За те, що поряд ти завжди,
За те, що не даєш упасти.
Спасибі, мамочко, тобі
За те, що я на цьому світі.

10.05.2025

Івушка Моргентал

Народилась мила Оля,
Була до неї щедра доля:
Дівчинка росла щаслива
Бо бабусенька її любила.

Дитсадок і школи дві
Все неначе уві сні.
Швиденько час дитячий збіг,
Та спогади усі зберіг.

Оля грала і співала,
Результати класні мала.
Педагоги їй допомогли
Вони на конкурсі перемогли.

Час все йшов і Оля підростає,
Друзів та знайомих більше має.
Йде навчатись, з друзями гуляє
І незабаром чоловіка зустрічає.

Згодом дітки , спершу син
Олі вистачить ще сил.
Далі донечка і ось уже
Два сонечка.

Любові є багато в Олі,
То є прихильність її долі .
Студентів треба всіх навчити,
Знання всі передать і пояснити.

Отже, добра й мила наша Оля,
Має міцну вона волю.
Бо народжена у літній день,
Тож співаймо їй пісень!

10.05.2025

Івушка Моргентал

Мамина любов назавжди, з року в рік і до кінця життя !

В День мами хочу побажати,
Прожити ще багато літ.
Щоразу з нетерпінням зустрічати,
Дорослих діточок своїх.

Спасибі ,мамо, за любов,
За доброту твою і ніжність .
За кожне слово, ласку і урок
За все, що я зуміла..

За те, що поряд ти завжди,
За те, що не даєш упасти.
Спасибі, мамочко, тобі
За те, що я на цьому світі.

10.05.2025

Івушка Моргентал

Затихає все, місто засинає,
Із пекла лихо страшне виринає.
Осідаючи, туман гори покриває,
Уся надія на спасіння утопає.

Річка підкликає усіх молодих.
Безнадійні серця, наче приворожені,
Йдуть по зову голосів клятих,
І навік залишаться на глибині.

Тихі крики щоразу заколисують
Ту силу, що вночі із землі виходить.
А налякані люди зранку оплакують,
Тих, чий час вже сходить.

Потоплені душі у водоймі,
Каламутній, наче брудне скло,
Захлинаються у тиші та самоті,
Чекають, коли прокинеться зло.

І не врятується жоден нещасний,
На чию долю припала біда.
Світ перетвориться на хаос безжальний,
Де ніхто не втече від гріха.
Марта Олійник

Щепки на губах — кричать.
Лежить і плаче на снігу мала дитина.
Роздерті губи вже давно втратили надію —
Прощальний поцілунок не гріє,
А лише приносить біль, що виє.

Вії, спалені вогнем, і брови —
Вже ніколи не стануть просто бровами.
Не посміхнеться більше та дитина.
А батько лежить, не знаючи,
Як глибоко в ній ця кривава, ница біль копає.

Копає й карає —
Ту яму, в якій лежить бренне тіло,
Що вже білого світу не знає.
Болять руки, ноги,
А стогін у грудях уже не гуляє —
Бо щепки на губах у крові засохли.

І ні сміху, ні плачу не знає
Та дитина, що світ докоряє —
Вже не співає.
Бо немає дитини. І батька — немає.
Лиш світ докоряє,
І яму копає, глибини якої не знає.
Анатолій

Тихо вмирає дитина…
А поруч — у степу лежить Україна.
Нехай не сміється той ворог проклятий —
Я клянуся: замучу я ката!

Законаю, завиє, заплаче,
Кров дитини моєї —
Більше не побачить.

Мамо… Тату…
Я стою перед вами.
Вас немає —
І вас колись теж тримали.
І вас, як волів, розірвали
На шматки — без жалю, без страху…

І ось я тут,
Моя тиха кохана…
Лежу на окраїні фронту.
Більше нема з мене толку.
Та я ж клявся —
Що вб’ю того ката.

Та вбили мене…
І кров —
Тече до тебе, кохана…
Чому ж і ти —
Як і я — на лінії фронту лежиш,
І вмираєш, моя Україно?

Ти знаєш:
Кинути мене — не зможеш.
Бо я ж усе життя
Жив з тобою єдиною
В серці моєму,
Моя Україно…

А серце мовчить.
І дух — не пускає.
Та ти…
Йди собі далі.
Йди, не озирайся.

Замуч ката —
За маму.
За тата.
За дитину.
За кров єдину,
Що не зміг
Забрати в мене
Проклятий звір…

Засмійсь. Закатуй.
А я полежу.
Ти — йди.
А я… Потім побачу.
Анатолій