І темрява накрила мою муку.
Вона зв’язала мені очі і тихо-тихо так шепоче:
«О, люба моя, ти вже тлієш…»

Кохання вбиває твою доброту, він криками тебе лякає.
О, люба моя, він же інший — він добрий, ласкавий, привітний.

Нас закрутила темрява пітьми, ми вже не ті,
але любов у нас — та сама.

Ми розуміємо усі ці помилки, весь гнів,
але ми не справляємося з нею.

Та темна хмара робить помилки —
ті помилки пробачень море коштують.

Насправді винні ми обоє.
Якби змогли ми побороти ту пітьму
та й море тих пробачень —
було б просто морем для кохання.
Viktoria

З перших днів свого життя
Йдемо вперед у майбуття
І прямо з отчого порога
Всіх нас веде своя дорога

Когось чекає тихий шлях
Тяжко працюючи в полях
І десь в селі не далеченько
Пройде життя його тихенько

А хтось із нас, і Бог зна де?
В житті всю землю обійде
Скрізь всі країни, та народи
Піде шукати знов пригоди

І поки сили буде жити
Мандрівника не зупинити
До поки місця, і мети…
Він не зможе десь знайти

Хтось відомим стане, так!
Актор, Політик, чи Співак
Буде як зірка весь сіяти
На сценах слави процвітати

Але, пік слави: не забудь
Це най важчий у світі путь
І не важливо чи ти в змозі
Пройти це все на цій дорозі

Життя один дає лиш шанс
Тому тримай завжди баланс
Бо найболючіше падіння
З піку слави, мов каміння

Впадеш у прірву, аж до дна
І там вже виходу нема
Там конкуренти як захочуть
То, як слони тебе затопчуть

Але жоден з нас не знає
Що на шляху нас всіх чекає…
Чи сплеск слави на висоті?
Чи життя в тихенькому селі?

Це все мусимо сприймати
І на шляху це все здолати
Боротись треба у всіх боях
Бо це є наш життєвий шлях

Ігор Лівак

О,
Матір божа,молю тебе спаси людину,яка так добре вчить дітей,та ще й мою дитину.
Спаси її і збережи у скрутну годину,та не залиш ти сиротою одну її дитину.
Молитись буду день і ніч,але спасу її і всі хвороби віджену в далекий сніговій.
Нехай же вимерзнуть вони,щоб лиха не було,а гріло ясне сонечко і щастя їй несло.
Надія . Антонець.
Надія. Антонець

Будет мир и будет солнце,
Не раз увидим мы закат.
И пусть погибну за Победу,
За это все погибнуть рад.
Тут день за год и год как день,
Тут все забыли слово «лень»,
И взявши в руки автомат,
Идём в разведку, я й комбат.

©Б.Таранов
Борис Таранов

Мимоволі, мимохіть
Я блукаю уночі.
Я бражу, і сам не знаю,
Кого хочу я зустріть —

Чи здобути кохання,
Чи заклятих ворогів…
Та я лиш одне все знаю —
Що цей світ такий красив,

І на ньому гарно жить.

Писар

Одного ранку взявши тачку
Відвіз хлопаків на боячку.
А на зворотньому шляху,
Затіяв справу я одну.
Рішив я з самого рання,
Потішить ніжне Кошеня
Примчавсь до клумби згальмував,
Троянду швидко я відтяв.
Була загроза ефпіві,
Та наплювать на це мені.
Цим тішу мрію я свою,
Люблю я посмішку Твою!
Skan Violtsi

Я знаю — будеш ти кохати.
Не відчуватиму того ж я.
А навіщо? — хочу я спитати.
«Люди так живуть усі», — це ти кажеш мені.

В Instagram поширюють свої ідеальні версії…
Навкруги — брехня. Що ж тоді це — життя?!
Живемо ми всі в обмані, не задумуючись про бажання:
Хочуть вони кохання, карʼєру чи гроші —
аби інші думали, що вони хороші.

Людям важливіше це,
Аніж їхнє — власне і своє.

Ольга Земʼянська

Так важко серце відчинити,
Коли за ним — лише сліди.
Минуле вміє добре бити,
І вчить — не вір, не підходи.

Я ставлю стіни замість слів,
Щоб біль не витікав назовні.
Я сам себе вже загубив
У тиші власній, не любовній.

Та що за день, коли без світла?
І що за шлях, коли самотній?
Без кохання — душа розп’ята,
І пульс життя стає коротшим.

Я хочу вірити. Хоч трохи.
Дозволь мені ще раз почати.
Бо навіть біль — солодкий спогад,
Якщо його з кимось розділяти…
Роман Бондарчук

Як зупинити днів ріку, що в даль тече, жалю не має?
І ні на мить не зупиняє безцінний плин моїх хвилин.
Ще вчора молодість була, в промінні сонячнім сміялась, летіла в даль не зупинялась, летіла в небо навесні немов у сні, немов у сні..
А зараз день за днем тікає, жалю не маючи,
Минає, мене нічого не питає, у вічнім обрії безслідно, і назавжди він зникає..
Андрій

04.07.2025
1227-й день війни
Масштабна атака Києва

Путін з Трампом говорили
Майже дві години,
Після чого в Україну
Дрони і ракети рясно полетіли.

Вірить путіну не можна,
Невже не второпав?,
Ти ж загруз в брехні і зраді,
Це гра в твої ворота.

Шкода, що така країна,
Як сучасна США,
Вже втрачає вплив у світі,
Бо дотична до кремля.

Так вже є, нам тяжко дуже,
Але вистоїм однак,
А Творець обох спитає –
"Чия кров в вас на руках?"

Ця війна грошей та влади,
А ціна – наші життя,
Зупинить свавілля раші
Може лише Булава.
Галина Корольова