На краю землі, де сонце сідає
Де вітри шепочуть таємний спів,
Стоїть він, прикордонник, світ оберігає,
Невидимий страж забутих полів.

Його кроки —- мов тиша нічна,
Його погляд —- мов гостре лезо.
Щодня, щоночі його сторожа одна —-
Рубіж Вітчизни, межа твереза.

Не страшать його бурі, не хилять вітри,
Його серце палає, мов криця вогняна.
Для нього честь —- це не просто слова,
Це кров його роду, любов нездоланна.

Зірки мерехтять, де край неба,
Місяць світить, мов вірний друг.
Та він не дрімає, він тут, де треба,
Пильнує спокій без краплі недуг.

Де Батьківщина межує з чужими краями,
Він, як мур, між небом і землею.
Стоїть, незламний, над шляхами,
Щоб мир панував усім над душею.
Рслан Бродський

Серед шуму боїв, серед грому гармат
Ти тримаєш зв’язок —- то надії канат.
Твій голос крізь бурю, крізь хаос і дим
Для кожгого воїна стане живим.

Ти —- нитка невидима й зовсім не зрима,
Де слово цінніше, ніж АК за плечима.
Шепіт дротів, сигналів ясний рядок —-
У цьому твій фронт, у цьому твій крок.

Коли рація свистить, а код —- це пароль,
Ти збираєш життя, мов скрипаль свою роль.
І в тиші ефіру, де крихкість —- луна,
Твоя місія —- мир, твоя суть —- глибина.

Де б ти не був —- окоп чи бліндаж,
Ти завжди в строю, порятунок ти наш.
Бо без зв’язківця мовчить весь загін
І боле бою стає як тінь.

Тож честь тобі, воїне, сильний і вільний,
Обов’язок твій —- нелегкий, але вірний.
У кожному слові паролів набір,
Твій позивний виходить в ефір.
Рслан Бродський

Бойова Відьма
Під хмарами диму, де блискає грім,
Відьма ступає, як тінь між руїн.
В очах її буря, в долонях —- вогонь,
Вона —- воїтелька, захист і бронь.

У сутінках ночі, де тиша глуха,
Чутно шепіт заклять, мов пісня дзвїнка.
Закляття її —- не для зла, не для бід,
Вона захищає козацький наш рід.

В бою, де вороги втрати несуть,
Від відьми вони нікуди не втечуть.
Рукою махне —- і противник тікає,
А якщо піймає, на шматки розриває.

Сильна, як буря, і мудра, як світ.
Її сила —- не з крові, а чорний кіт.
Вона —- символ відваги, міцна, мов брили,
Бойова Відьма —- це є спецсили.

За спинами воїнів, на їхньому боці,
Вона —- щит невидимий в кожному кроці.
Її чарівність нагадує зброю,
Що швидко виводить орків зі строю.

І нехай вороги її бояться й клянуть,
Бо в кожному жесті її могуть.
Вона міцно тримає правди меча,
Бойова Відьма —- рубає з плеча.
Рслан Бродський

Він на дорозі, як на війні,
Санітар-водій —- герой у тіні.
Поспішає крізь грім і дощі
Врятувати життя у скрутній глуші.

Його авто —- мов янгол крилатий,
Несе надію усім, він завзятий.
Метр за метром, хвилина за мить,
Там, де хвороба у серці болить.

Вночі і вдень без відпочинку
Він прокладає життю стежинку.
Де кров і страх —- несе тепло,
В його руках —- життя джерело.

Санітар – водій, мовчазний спаситель,
Ти світу світанок, ти долі хранитель.
Земний твій шлях —- герой-рятівник,
Слава тобі, водію, ти до труднощів звик.
Рслан Бродський

Ти стояла у моря, одягнена в плаття,
Посміхаючись хвилям у ніг.
Сонце тільки вставало,
Ти рукою махала,
Дивлячись в бік кораблів.

На обличчі рум’янець,
В очах видно світ.
Як своя у воді ти танцювала.
Ти — як шум всіх дощів,
Ніби диво із снів,
Невтриманий дух всіх вітрів.

Пісок ноги нагрів.
Вже нема парусів,
Ми залишились тільки удвох.
Ти згадала ті дні, як співала мені
Про самотні пригоди човнів.

Лія Ланер

«Я все пробачу»,
Таке легке, зневажливо згубилося в повітрі,
І я не придивилась до твоїх очей.
Ти посміхнулась — ніжно й тихо,
І знову ти — серед усіх лихих ночей.
Це ти — поміж усіх людей, самотніх днів,
Поміж усіх пустих речей.
І знову тиша.

Заграла скрипка вдалині.
Не приховати наших почуттів.
Хоч все одно невпевнено спитаю —
Без слів, без поглядів і рухів.
І ти не скажеш,
Караючи мене або свою наївну віру
В наші нездійсненні мрії,
В мої короткі письма та наші щирі думи.
Лія Ланер

Якось в день, коли дощило
І небо сірим все закрило
Щоб в самоті не сумувати
То я рішив помалювати

Взяв олівець, та лист паперу
Створив затишну атмосферу
Й побачив образ в цей момент
І відтворив я цей фрагмент

Намалював блакитні очі
Два ясні вогники дівочі
Які мене у ту ж хвилину
Зачарували мов дитину

Добавив носик та вуста
Й дівчина дивиться з листа
Останній штрих я наложив
І ніби образ цей ожив

Поставив в раму героїню
Повісив образ цей на стіну
І згодом сам дістав я шок
В який би не пішов куток

Дівчина всякою ціною
Всюди дивиться за мною
Зі мною погляд ніби грає
І нізащо не відпускає

В ці очі через почуття
Я мов втілив у них життя
Як кажуть: я домалювався
У власний витвір і закохався

Ігор Лівак

Я терплю, хоч мені й важко, я зараз плачу по ночах, я у пам’яті тих людей що загинули давно хоч зараз,

мені байдуже що скажуть люди, вони не були там, не бачили, повірте вони не знають як це важко по ночах терпіти усі тривоги без кінця уже три роки мені набридло досить

"не треба більш цього робити"

вони казали, мені байдуже , я зроблю усе щоб ви заплатили за тих хто пішов захищати свою землю і не повернувся затих кого лишили ви життя,
я так це просто не залишу

я помщуся обіцяю вам вашим жінкам, чоловікам вашим дітям усім до одного просто лиш повірте.
ланка

У глибокому ставочку,
На краю села,
Жила тихо у куточку
Жабка чимала.

Захотілось їй дружити
З кимось «не таким»,
Бо всі жаби голосисті-
Голова болить.

«Пані щука -vip персона
Серед всіх в ставку!
Буду з нею я щоденно
Ловити плотву!»

Ну а щука теж не промах,
Жабці піддалась –
Наловила аж досхОчу
Масу дрібняка!

«Комарі вже не мій рівень!
В мене рибні дні!»-
Вихвалялася дурепа
Жабьячій рідні.

Дні настали наче святА,
Не потрібно більш
Їй про іжу турбуватись –
«Щука все рішить!»

Щука знає своє діло-
Кормить на убій,
А коли вже відкормила –
Зʼїла на обід.

Помилявся той ,хто думав,
Що прилаштувавсь!
Не буває безкоштовна
«Плотва» кожен раз…
-А.Куницька-

Анна Куницька

Фарби схожі на людей ,
Бо однакових ідей.
Кожен колір відкриває
Кольорову паралель.
Якщо пару підібрати,
Результат буде яскравий!

От наприклад, хутко треба
Нам зобразить щось зелене…
Просто кольори змішай,-
Синій з жовтим,-памʼятай !

Мандарин малюєш ? Лиса?
А палітра неказиста?
Хутко жовтий ти бери
І з червоним розведи!
Враз оранжевими стануть,
По новому всі заграють!

Фіолетовий ірис
Дивно виріс у весь зріст-
З допомогою двох фарб
Показали результат:
Синій і червоний колір
Давні друзі ще зі школи.

Фарби схожі на людей
Бо однакових ідей…
Якщо вірно підбереш,
Не помилишся, авжеж!

Анна Куницька