Харків! Мій Харків!!! Тут треба відчути…
Ти місто емоцій, сили й добра,
В тебе дух свободи і віри в майбутнє,
В незалежне, щасливе, мирне життя!
Ти є толерантність, ти місто гостинність,
Ти – щирість, відкритість, боротьба проти зла!
Студентське, наукове, культурне ти місто,
Росте й посміхається мале тут дитя!
Зі святом тебе, моє місто-герою,
Нехай більш для тебе не буде війни!
Незламний, красивий, найкращий мій Харків,
Ти є українським і це назавжди!!!
23.08.2025
Крістіне Мурадян-Рибалко

Прийшов до нас диявол з пекла,
Укравши тисячі життів.
Піде ще глибше в землю,
Або й зникне звідусіль.

Ніколи вже пробачення не буде,
Не забудуть діти і онуки,
Як тата, брата й дідуся
Зкосила кремлівська коса.

Ну, ще не довго та сволота
Сидітиме в теплих домах,
Лягне вже скоро падло
В дерев’яний саркофаг.

Ще не вмерла Україна
І не вмре ніколи.
Ще прольємо крові ката
На його рідному дворі.

Будем битись, будем рвати
До останньої хвилини,
Поки серце в грудях шепче:
«Слава Україні!»

Роман Когут

Над країною височить великий прапор,
Чисте небо і пшениця на полі,
Квітуча Україна і талантами багата,
Нашими воїнами, які захищають нас.

Дякуємо матерям і шана,
За виховання чудових дітей.
Скільки мудрості і доброго слова вложили вони,
Неначе пшеницю посіяли.

Великі всоди зійшли на нива,
Врожай збирають всюди.
Комбайни молотять,
Машини ввозять на зберігання.

Люблю вкрита наша земля,
Добрими руками оброблена вона,
Догляд має шанобливий,
Бог дарував гарний врожай нам.

Діти скоро в школу підуть,
А хто виші,професію здобувати будуть.
Цінує держава їх,
Хто сумлінно на ниві працює.

В пам’яті будуть споминати їх,
Закарбують слова в книзі історії.
Де б вони не були,
Рідні двері відчинені постійно.

Сім’я і родина зустрінуть з обіймами,
Неначе сонце зігріло їх.
Любов’ю і теплом мати огортає,
Дітей з радістю зустрічає вона.

Денис

24.08.2025
1278-й день війни

Незалежність українську
Ми виборюєм роки,
Б’ємось мужньо і сміливо
На своїй рідній землі.

Ми здобудем Перемогу,
Хоч як тяжко б не було,
Наша мужність, наша воля
Переможе всеодно.

Вже наш ворог розуміє,
Що даремно нас чіпав,
Хай іде в свою країну
Й лад наводить в себе сам.

Українці неймовірні
Всьому світу довели,
Україна вже існує,
Й існуватиме віки.

Слава Україні!
Слава Збройним Силам!
Галина Корольова

Моє кохання значило багато
Ну як мені здавалося тоді..
Але чи так було насправді?
Можливо так можливо ні
Душа болить,а серце розриває
І тяжко буде вже зібрати його знов
Бо тих уламкім надто вже багато
А нащо взагалі ота любов?
Душа болить,але ту є одне але
Душа та майже вже спустіла
Від почуттів,від радості,від снаги до життя…
Є почуття і біль
Є біль й розчарування
А все це неможливо тримати у собі….
Життя як виявляється таке коротке
І провести його в стражданнях мука є ще та
В очах моїх не буде більше тих вогнів
І на обличчі усмішка не сяє
Буде лиш клятий біль
Душевний біль
Такий він буде сильний і тяжкий….
А серце.. Серце все чекає
Того чого не буде більше знов
Воно розбите може й не назавжди
Але поки є лише біль й страждання ….

Розалінда

Я відриваю голову ляльці
Йобана маріонетка
Пускаю години крізь пальці
Шукаючи правду в газетах

Напиваюсь щодня до нестями
Вбиваючи щедрі мрії
Змиваються сльози дощами
На кордонах їх Візантії

Я стираю маски з акторів
Знаходячись прямо на сцені
Швидко йдемо в мінори
Перебуваючи в статусі вчених

А може правда – це просто цигарки
У кишенях протертих штанів
А може свобода – яскраві фіалки
Серед чорних мінних полів
Юлія Мирончук

Життя таке швидке: ти думаєш, ще є час, і не помітиш, як близько вже кінець її.
Пропадем — не згадають, лиш ехом лишимось, блукаючи на цій землі.
Онуки вже не взнають нас і те, ким ми були:
кого ненавиділи, любили, якими мріями жили.

Життя річкою пронесеться і змиє нас навіки.
Настануть зміни, прийде час —
не лишиться ні слова, ні речі,
які розкажуть про нас.

Хоча, можливо, наші діти підростуть
і дітям своїм звістку віднесуть.
Але, напевно, це тільки мрії,
сповнені надій лишитись десь на цій землі,
а не пропасти і сліду не кинути.

Лишитись знаним на землі,
а не забутим бути в ній.

Степан Кузненко

Закувала зозуля в степу,
Пісню співала мати в дитинстві,
Про щастя і любов бажала вона,
Гарну в майбутньому стежину вибирати.

Щоб доля щаслива була,
Поля засіяні пшеницею були,
Серпами було жати,
Хлібом наречену зустрічати.

Весілля святкувати,
Щоб друзі козаки гуляли,
Про перемогу співали,
Неньку Україну споминали.

На ганку збан меда випивали,
Річкою тече солодка вода,
Народ співав рідні пісні,
Про нову створену сім’ю.

Коней друзі на пасовища відпускали,
Всіх радісно вітали,
Про кохання пісні співали.
Столи яствами валилися.

Народні музики грали,
Батькам і тестям шану давали,
Танок водили всім гуртом.
Безмежні тости бажань говорили.

Здоров’я міцного бажали,
Здорових малюків мали,
Вільними народом були.
Шанували своїх батьків.

До ранку веселилися,
Всі столи перевернули,
Туфлі нареченої викрали,
Коровай поділили.

Народ спати не хотів,
Весь місяць хотів гуляти,
Але півні співати стали.
Про світанок сповіщати.

До захисту вставати,
Землю нашу захищати.
Наречена козака проводжала,
Сорочку вишиванку дала.

Щоб доля живого повернула до дому,
Діти чекають у дома,
Калина червона росте біля криниці.
Сльози платком витирала.

Свою любов проводжала,
Козак в дорогу рушив,
На коняці скакав по полях.
Ворога саблею рубав.

Землю свою освячував,
У Бога сили просив.
Щоб здолати його.
Неначе,як саранча прилетіла.

Спасати треба рідну землю,
Так захищаючи впав в бою.
В степу вічно спочиває.
В серце нареченої крає.

Бо в цьому світі на самоті осталась,
Плекає свого коханого чоловіка,
Так роки пройшли,
Що сивою стала вона.

Така спіткала доля,
Що сльози текли рікою.
Туга і біль розривала в середині.
Тільки молитви до Бога пливли.

Пам’яті славного козака споминають,
Про славні подвиги говорили,
Легенди складали в народі.
Його не забудуть ніколи.
Народ буду пам’ять зберігати постійно.

Денис Третяк 24.08.2025

Денис

Гімн життя
1
У житті є гарне і погане одночасно,
Є біль істоти твоєї воно,
У ньому, усе невизначене визначено,
Ми бажаємо від життя багато чого.
Приспів
Так не губись людина ти у цьому світі,
Ти виконуй бажання зараз а не потім,
Прагни, насмілюйся, й на тому стій,
Те що бажаєш серцем виконати.
2
Бажаючи мудре твори,
Як бути краще зрозумій,
Прагни, й насмілюйся й на тому стій,
Те, що бажаєш серцем виконати.
Приспів
3
Підсумок, є визначеність,
Бажай, щось добре ти вирішити,
У таланті своєму себе проявити,
І усім талант свого життя подарувати!
Приспів.
кінець.

Ірина

Десь за обрій ховається сонце,
Помаранчевий, зоряний знак…
Завмирає так трепетно серце
Від краси, що зворушує так!
Засліпила чарівністю море,
Закрутила в танок Небеса –
Надзвичайна, зворушлива врода,
Розпорошує знов чудеса…
І гуляє вона на просторі,
Найвеличніша з поміж дивин.
Її подруги вічнії Зорі,
Мерехтять із космічних глибин…
Краса з легкістю в гори несеться,
Зачаровує душі, серця…
Скоро осінню знов обернеться,
Листям з золота звітриться вся…
ND❤️

Надія Холод