ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Воєнні    Без майстра нічого не буває

Без майстра нічого не буває

Без майстра, навіть алмаз – це лише
Камінь коштовний, що вийшов
З надр землі глибинних.
Це камінь цінний, але майстер взяв, огранював,
І він вже не алмаз ,а діамант безцінний!
Так, алмаз – коштовний камінь,
Він даний нам природою,
А діамант – його продовження, розкрите майстром,
Що зачаровує своєю вродою.
І має він тепер велику цінність,
Бо має колір, має чистоту огранювання,
А в цьому й полягає їх відмінність.
Симетрію тепер він має ідеальну,
І чіткі грані камінь тепер має,
І світло проходить без перепони,
І він яскраво тепер сяє!
23.08.2025

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    Ми з України

Ми з України

Ми з України з вільної землі,
Де жайворонок в небі, а пшениці в полі,
Де серце б’ється в ритмі журавлів,
І в кожнім слові — біль, любов і воля.

Ми з України з краю козака,
Що боронив свій дім і рідну мову.
Нас не зламає жодна сила зла —
Бо наша правда — вільна і сурова.

Ми з України — з пісні у добрі,
Зі снів про мир, що сходить крізь тривоги.
Ми світло серед темряви й війни,
Ми ті, хто прокладає нові дороги.

Ми з України — і цим усе сказано,
У слові цьому — гідність, честь і сила.
Нас не здолати — вже не раз доказано,
І вся земля співає: “Україна — вільна і єдина!”

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    ЄДНАННЯ КОЛЬОРІВ

ЄДНАННЯ КОЛЬОРІВ

ЄДНАННЯ КОЛЬОРІВ

Широкая нива з пшеничним колоссям
І небо над нею у смутку й жалю,
Бо нашій землиці пізнать довелося
І стогін, і муки, і пекло вогню.

Це поле пшеничне з’єдналось із небом,
Всевишній з’єднав їх колись навіки́,
За всяку ціну́ зберегти це нам треба,
Щоб клали ми хліб на свої́ рушники.

Наш стяг утворився із неба і ниви,
Найкращий у світі вкраїнський наш стяг,
Життя щоб було́ в Україні щасливе,
І з рідним цим стягом ми йшли до звитяг.

В війні щоб здобулася наша звитяга,
В усій Україні щоб стяг майорів,
Бо з ним проявилася наша відвага
В неле́гкі часи наших чорних всіх днів.

Найкращий зі стягів із ниви і поля,
Це скарб українців, дарований нам,
Із ним нас об’єднує мужність і воля,
І платять за нього герої життям.

Широкая нива з пшеничним колоссям,
І небо над нею, мов синь , простяглось,
Бо інших полотен для нас не знайшлося,
Для стягу єднання таке збереглось.

23.08.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025
ID: 1046272

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Патріотичні    Прапор України

Прапор України

Наш прапор жовто-блакитний,
Хоч зранений кулями весь,
Але на вітрах майорить він,
Із кольором злився Небес.
Він – наша гордість і сила,
Непереможність в боях.
І їм, ворогам вже несила
Нас, українців здолать.

Хоча і дратує цей колір
Загарбників наших країв,
Вони, як той бик на червоне
На нього кидаються всі.
Та ми ще так низько не впали,
Як “господа” у кремлі
І не паплюжим ні прапор,
Ні герб їхній, а ні землі.
А нашим серцям дорогії
І прапор Вкраїни, і гімн.
Бо ми – патріоти країни
Та завжди пишаємось цим.

2016 р.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика життя    РОЗГОРТАЮ ОЧИМА…

РОЗГОРТАЮ ОЧИМА…

Розгортаю очима всі хмари,
Поміж хвиль,наче, морем пливу,
Слабозрячі, але наздогнали
Там, далеко, пташину малу.

Голубина вслід зграя злетіла,
Крикнув крук на високій сосні’,
Як вони я би також хотіла,
Не піднятись безкрилій мені.

Маю ноги — землею ходити,
Маю руки — трудитись на ній,
Все очима до неба любити,
У зеленій красі, голубій.

18.08.2025.
Ганна Зубко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    НАОДИНЦІ З СОБОЮ

НАОДИНЦІ З СОБОЮ

Наодинці з собою — то добре,
Із думками в минуле бреду,
Там радію й сумую укотре
Та беззвучну розмову веду.

Зупинилося там щось надовше,
Пролетіло щось, мов, сквозняком,
Поспішаю, побачити б скорше
Знов сім’ю ту і хату з двором.

Зняти клямку із хвіртки,
відкрити,
Біля мальв зазирнути в вікно,
Привітатись із кимсь, говорити,
Буде першим хто з них —
всеодно.

ФартухОм мама очі втирає,
І чоло батько тре рукавом,
Кіт муркоче, вже ласки чекає,
Йде поволі бабуня двором.

Пес виляє хвостом,
хлів відкритий,
Тихо тішаться кури зерном,
Мокрі квіти, сад дощем вмитий,
Висне вечір понад селом.

17.08.2025.
Ганна Зубко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    НАОДИНЦІ З СОБОЮ

НАОДИНЦІ З СОБОЮ

Наодинці з собою — то добре,
Із думками в минуле бреду,
Там радію й сумую укотре
Та беззвучну розмову веду.

Зупинилося там щось надовше,
Пролетіло щось, мов, сквозняком,
Поспішаю, побачити б скорше
Знов сім’ю ту і хату з двором.

Зняти клямку із хвіртки,
відкрити,
Біля мальв зазирнути в вікно,
Привітатись із кимсь, говорити,
Буде першим хто з них —
всеодно.

Очі фАртухом мама втирає,
І чоло батько тре рукавом,
Кіт муркоче, вже ласки чекає,
Йде поволі бабуня двором.

Пес виляє хвостом, хлів
відкритий,
Тихо тішаться кури зерном,
Мокрі квіти,сад дощем вмитий,
Висне вечір понад селом.

17.08.2025.
Ганна Зубко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Про життя    ХОЧУ ТИШІ ТІЄЇ

ХОЧУ ТИШІ ТІЄЇ

Хочу тиші тієї, що в лузі,
Хочу гарного, мирного дня,
Перешкода стоїть на дорозі,
Та немилість крізь роки твоя.

У молитві рятунку шукаю,
Божа милість захиста моя,
І про тебе умить забуваю
У обіймах хорошого дня.

17.08.2025.
Ганна Зубко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Лірика життя    ДРІМАЄ ДЕНЬ

ДРІМАЄ ДЕНЬ

Дрімає день, без вітру спокій,
Вже в міру дихає тепло,
Плететься з возом одинокий,
Гривастий кінь через село.

Хтось поганяє, мовчки править,
Кущі мелькАють із боків,
ГрудкИ копИтами кінь давить,
Не залишаючи слідів.

Скриплять колеса,ніби стогнуть,
Сідає порох в бур’яни,
Аж ось і берег, сіно горнуть,
Кінь потягнувся до води.

16.08.2025.
Ганна Зубко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Воєнні    Театр

Театр

Театр, вихід на сцену,
Схвильовані обличчя акторів,
Їм потрібно без фальші зіграти,
Щоб принести собі і театру
Славу незабутню, натхненну.
Тихий голос звучить режисера,
Перевтілення в кожнім куточку,
Зосереджений погляд гримера.
Перший спалах світла на сцені,
Знову перший скрип половиці…
Магія почалася на сцені,
Яка потім вночі буде снитися.
Сльози розпачу,
Безтурботний сміх – емоційний вир:
Миті хвилювання, радості і втіхи.
В кінці впаде завіса,
Тиха, оксамитова й густа,
Зал опустіє, але залишаться
Відбитки пристрастей і сміху.
Ось – ось настане мить,
Коли душа твоя заговорить.
Єднання сердець, глядачі й виконавці,
Неначе зійдуться у спільному танці.
Спільне хвилювання великої дії життя,
Запам’ятається така прем’єра,
Вона не піде в небуття.
19.08.2025

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]