Горить свіча в окопі серед ночі,
Тремтить вогонь, мов серце під вогнем.
В солдата — сльози, втомленії очі,
А за плечима — дим і смерть, і щем.

Горить свіча… мов пам’ять про дитинство,
Про дім, де мати жде його щодня.
Вона — як світло віри і проротства,
Як спогад чистий, що в душі сія.

Вогонь не гріє — лиш надію тішить,
Що виживе, і пройде зима.
А перемога крізь вогонь напише
Нову главу, де мир — не лиш слова.

Свічки не гасять в темряві окопу,
Вона мов крик у тиші бойовій.
І кожен бій, і кожна капля поту —
То плата за свободу на землі.

Весна прийде — не просто цвіт,
А голос правди серед битви.
Вона несе священний світ
Туди, де вибухи й молитви.

Засніжений окоп — мов дім,
У серці — фото, лист від мами…
А за плечем — любов і гнів,
І Україна вся за нами.

Весна прийде — з її теплом
Розтане темінь ворожнечі,
І кожен воїн за шолом
Сховає сльози — ще доречні.

Весна прийде — мов перемога,
На землю впаде, наче сніг.
І стане тиша, і дорога
Поверне воїна, на свій поріг.

Весна прийде… Крізь дим і страх,
Через окопи і тривоги.
В душі загиблих — в вічних снах —
Весна прийде… Як Перемога.

Застеляйте ліжко
Якщо хочете змінити світ,
застеліть спочатку ліжко.
знайдіть когось, хто допоможе вам гребти.
оцінюйте людей за силою їхнього духу, а не за розміром їхніх ластів.
не переймайтесь тим, що були “цукровим печивом”, і продовжуйте рухатися вперед.
не бійтеся потрапити на “Арену”.
іноді вам потрібно буде долати перешкоди головою вперед.
не бійтеся акул.
показуйте себе з найкращого боку.
співайте, навіть коли стоїте по вуха в багнюці.
ніколи не бийте у дзвін

Єнемія не протиставляє себе людям, не порівнює, а просто вписує себе в картину життя.
Кожен з нас має свій Єрусалим, свій дух, і мати навколо нього стіну, щоб захищати його і ворота для комунікації, золоті ворота.
Деколи ми думаємо, що деякі речі в житті хочуть нас знищити, але ці речі для того, щоб нас сформувати.
Відстань та час для Бога не існує.
Чим більша аудиторія – тим загальніша проповідь, чим менша – тим конкретніша.
Деколи форма вбиває суть, але суть має мати форму.

Знання дають простір. Простір для руху, для дій.

Балюк:
Якщо людина змінюється якісно, то все навколо змінюється автоматично.
Сієте багато – жмете мало, чому? Бо треба змінити якість.

Кожен має багаття в середині себе, і наскільки вправно він за ним доглядає та як часто підкидає туди дрова – залежить тільки від нього. І чим більше багаття – тим більше можна ділитись теплом та підпалювати спопелілих.

Мудрий бере від ворога більше, ніж дурний від друга. (“Гонка”)

Мудрий бере від ворога більше, ніж дурний від друга. (“Гонка”)