Інколи мені здається, що між нами прірва,
Але потім я усвідомлюю, що ближчої за тебе в мене нікого нема.
І в серці через розлуку з’явилась вирва,
Яку я спогадами та думками про тебе наповна.

Я не хочу бути причиною твого смутку,
Бар’єром до щасливого життя,
Не хочу, щоб спілкування зі мною було мукою,
Без можливості дотику і спільного життя.

Я хочу бачити тебе радісною і щасливою,
Хоч і на фото без мене,
Для мене ти завжди будеш такою ж рідною і важливою,
І мені байдуже на себе.

Пообіцяй, що продовжуватимеш жити
Повноцінним життям, кохаючи,
Зрощуватимеш розумні та прекрасні діти,
Про мене забуваючи.

Щоб думки сумні не лізли
В голову твою мудру та світлу,
Щоб усі життєві мелізми,
Приносили радість, а не приносили смутку.

Чим більше я проводжу з тобою часу,
тим більше розумію, що саме з тобою
я все більше стаю самим собою,
все менше мене тягне в маси,
бо я знайшов життя свого окрасу –
Тебе.
Таку ніжну, щиру та яскраву,
Таку милу, розумну та працьовиту,
Таку свою, красиву та барвиту,
Ту, якій варитиму каву,
Зранку, ввечері чи вночі,
Влітку, взимку чи навесні,
Ти завжди подобатимешся мені.
Моя.
Ти.

Поруч з тобою я літаю
Понад хмарами, ближче до сонця,
Ніколи не гадав, що так покохаю
Промінці твого волосся.

Ніколи не гадав, що так за душу
Схопить твій голосок,
Ніколи не гадав, що так зможу
Полюбити спів пташок.

Спів, що так гарно щебече,
За яким хочеться летіти у далі,
Спів, що за собою кличе,
І долає усі суми та жалі.

Кожного ранку прокидаюся з тобою,
Кожної ночі чекаю тебе в снах,
І не знаю що коїться зі мною
Так шалено кохаю я тебе, в думках.

В думках радію кожному твому концерту,
Кожній пісні, що ти вирішила заспівати,
Найщасливішим я був до того моменту,
Поки “руzкій мір” не прийшов нас “визволяти”.

“Визволив” від твоїх ніжних обіймів,
Від палких цілунків та радісних слів,
Від наших простих та прекрасних буднів,
Які зараз для мене є межею мрій.

Ти – моє перше та останнє кохання,
Мій найкращий та найвірніший друг,
Але пообіцяй мені востаннє,
Бути щасливою, що б не коїлось навкруг.

Ти станеш прекрасною матір’ю,
І зростатимеш вільне покоління нове,
Яке страху і горя не знатиме,
Ти будеш щасливою, і без мене.

Я світитиму місяцем щоночі,
І пускатиму тіні в твій дім,
На жаль, більш не зможу задивлятись в твої очі,
Але й надалі безмежно кохатиму і буду вічно твоїм…

Щастя – щоранку писати “як ти?”,
Щастя – щовечора слухати розповідь про твій день,
Щастя – безмежно, хоч і в думках, тебе кохати,
Щастя – мріяти про спільну сім’ю та дітей.

Ти – ідеал моєї уяви та бажань,
Ти – найцінніший в світі скарб,
Ти та, за якою я піду будь-куди без жодних вагань,
Ти окриляєш, і сама літаєш поміж хмар.

Жити разом з тобою – безмежне щастя і радість,
Твоїм гідним цінностям я корюсь,
Понад усе я прошу до твоєї долі Божу милість,
За тебе я щодня молюсь.

І без різниці ким я для тебе стану,
Чоловіком, другом чи ніким.
Моє серце від тебе тане,
І я назавжди залишуся твоїм.

Понад усе хочу, щоб ти була щаслива,
Це мій обов’язок та моя ціль.
Заради цього піду на все, моя мила,
Головне, щоб ти прожила своє життя мрій!

Я пам’ятаю, як ти казала заручитись, якщо війна.
Я пам’ятаю, що ти хотіла б поступати кудись разом.
Я пам’ятаю, що ти хотіла б отримати колись листа.
Я пам’ятаю, що ми мріяли багато чого зробити удвох, але вже, мабуть, іншим разом…

Я пам’ятаю, що ти хотіла українця покохати
До того, як підкорюватимеш світ.
Але що я можу тобі сказати,
Деякі бажання ведуть до щастя, а деякі – ніт / до бід.

Я знаю, що понад усе хочу твого щастя,
Я знаю, що понад усе тебе кохаю,
Я готовий усі свої сили для цього докласти,
Я готовий, якщо скажеш – одразу ж відпускаю.

Перед кожним сном понад усе я хочу
Обійняти тебе зі спини та холодну попу зігріти,
Дихати твоїм волоссям, цілувати шию, усі вуста, груди, душу,
І мріяти не міг, що когось так сильно можу кохати.

Хоч щодня ком в горлі через можливу розлуку,
І думки не дають ні хвилини покою,
Понад усе хочу забрати твій смуток і муку,
Понад усе хочу прожити це життя з тобою.

Ти – мого серця володарка,
Ти – моя найрідніша душа,
Вірю, що над нами ще буде вінчальна арка,
І від думки цієї – моє серце ожива!

Чекатиму в снах,
Кохатиму в думках,
Житиму в мріях.

Поки не поїхав дах
І живе надія.
Поки я ще живий,
Поки серце качає кров.
Хоч я ще такий молодий,
Але вже пізнав любов.

Кожен міліметр твого тіла – моя насолода,
Кожен кутик твоєї душі – моє натхнення.
Понад усе хочеться, щоб в Україні був мир і свобода,
І я міг вживу дарувати тобі своє кохання.

Часто згадую кожен твій цілунок і дотик,
Життя з тобою було ідеальним і щасливим,
Шалено кохає принцесу твій котик,
Який в житті ще не був таким муркливим.

Ти – мій ідеал мрій та бажань,
В тобі я бачу матір дітей моїх,
І я можу сказати без жодних вагань,
Що кохатиму до кінця днів своїх.