Я йду крізь дні, немов крізь тишу,
Та тільки серце — не мовчить.
Ти — мій єдиний подих свіжий,
Ти — світло, що в мені горить.

Я не шукав у слові казки,
Не кликав долю навмання,
Але твій погляд, теплий, ясний,
Став раптом сенсом мого дня.

Мене тримають твої руки,
У них — спасіння від тривог.
І навіть відстань, навіть муки
Не зможуть перейти цей крок.

Ти — наче музика без краю,
Що в моїх жилах проросте.
Я кожну радість розділяю
І кожен сум в тобі знайде.

Твоє ім’я шепоче вітер,
Його не втримати нікому.
Воно живе у кожнім світанні,
Воно звучить, коли я вдома.

Ти — мій світанок і молитва,
Ти — моя тиша й мій політ.
З тобою серце вміє жити,
З тобою весь багатший світ.

І якби завтра згасли зорі,
Земля забула би весну, —
Я все одно знайшов би спосіб
Сказати знов: тебе люблю.
LikoDan

Сумно би жилось дитині на Говерлі навіть нині. Там, неначе в Антарктиді.
А у баби вже тепліше, й набагато веселіше. А батьки лише казали: “Переїдемо до баби.” Вони не соромлячись брехали.
Але дитина була не проста. У Болгарії була, в Греції, та й не сама, Америка 12 годин перельоту. У Європу також можна, чому б і ні – всього ж на трошки.
Але було таке місце, де котре вам дуже часто сниться. Її хотілось як ніколи до бабусі зирнуть оком. Це бабусі хата цегляна, помальована, чудна. Але все ж, то рідний дім, як мама рідна. Не забудеш, не здаси, всім хороше розкажи

Тимків Ілля

НОВА УКРАЇНА

Що таке Нова країна,-
Це щасливі й добрі люди.
Що таке Нова країна,-
Це коли радіють всюди.
Що таке Нова країна,-
Це веселий сміх дітей.
Що таке Нова країна,-
Це впевненість в майбутньому людей .

Нова Україна – це любов до життя
Нова Україна – це коли сьогодні майбуття.
Нова Україна – це повага до людей.
Нова Україна – це країна для дітей.
Нова Україна – де в повазі сивина.
Нова Україна – де хороша новина.
Нова Україна – де цвітуть сади.
Нова Україна де щасливі я і ти!

Нова Україна – де хочеться жити,
Любити, співати, кохати, творити.
Нова Україна – де заздрощів не буде,
Бо там живуть щасливі й добрі люди.
Нова Україна – це країна для людей,
Які щасливими виховують дітей.
Нова Україна – де кане в небуття
НЕДОЛЯ, ГРІХ і ЗІПСУТТЯ!!!

Романенко Микола
22.04.2025
Романенко Микола

Я намалюю…

Якщо би я малював цей світ,
То б видумав нові, небачені фарби,
І вивернув сенс цей навиворіт,
Де більше не діють напівзгнивші мантри!
Де “Зло”- це “легенда, в яку вже не вірять,
А сонце…,- це сонце, дитя вічності й сили,
І після затемнення, усе вони змінять,
Хоча і вважали, що давно її вбили!
Теперішнє пекло-це замах на Всесвіт,
Де кожна мураха-сильніша Творця,
А жити- це виклик, це кігтями скрегіт,
І статус та гроші-“вселенська броня”!
В нас зникло добро,розуміння та віра,
Та вмить огорнула байдужість сліпа,
Годували ми довго чужого нам звіра,
І тихо прийшла так підступно біда.
Цей погляд змарнів, цей світ зупинився,
Бо втрачений сенс, покалічений дух,
Іржею ненависті покірно покрився,
Та демону душ віддавшись, потух!
Но Час не підвів, – камердинер Творця,
Без слів, без емоцій, без лишнього звуку,
Завершує ери у променях сонця,
Він створює сутність, обнявши цю руку.
Нам все роз’яснили, а ми трактували!
Під ім’ям Його, завели лжебогів,
Ми так все старанно фабрикували,
Що стали невидимі для ворогів.
Ми молимось вперто глухому Єству,
Ми сліпнем самі, вбиваючи Бога!
Проходимо марно колючу верству,
А стежка така, болюча та довга!
Якщо би я малював цей світ,
То, мабуть б зустрів посланців забуття,
І опір бездушних, та “Новий завіт”,
Про вічність та небо через каяття.
А я ризикну…, а я намалюю….,
Цей світ в кольорах, притаманних добру,
І в камені вічності п’ять слів закарбую,
Та витягну вверх на найбільшу гору.
Яцинич Микола
Микола

Тихо-тихо, ніч вже спить,
З неба зіронька летить.
Навкруги настала тиша,
Навіть тихо сплять вже миші .
Закривають оченята,
І поринають в сон малята.
А у тих казкових снах,
З ними казка на вустах.
Лілія Марчук