Кохаю тебе так ніжно,
І люблю тебе за все.
Бо щире твоє кохання
На крилах мене несе.

Кохання здійснює мрії,
І сил воно додає.
Ти – самий найкращий на світі!
Ти – щастя найбільше моє!
Алла Яценко

Розбилося щастя, мов хвиля об скелю,
І змило сльзами частинки душі.
І вже не малюю в уяві пастелі.
Залишились спогади тільки чужі.

І вже не солодкою буде та кава.
І чай із трояндових пелюсток.
І зовсім спустошеною стала уява
Гірчить полином від думок.

І сльози проллються рясними дощами.
Але не зросте насіння надій.
Залишаться присмаки теплого чаю
І безліч зруйнованих мрій.
Алла Яценко

А можна в коханні тобі я зізнаюсь?
Можливо у сотий, чи тисячний раз
Бо лиш на взаємність я сподіваюсь
І щире кохання у нас.

А можна любов я тобі подарую?
Щиру, безмежну, міцну
Бо лиш на взаємність я сподіваюсь
І щоб кохав лиш мене одну.

А можна з тобою я завжди буду?
Мріяти, кохати, творить.
Бо лиш на взаємність я сподіваюсь
І зберегти цю прекрасну мить
Алла Яценко

В моєму серці любов палає
Життя прекрасне, бо я кохаю.
Життя з тобою – неначе казка,
А найдорожче – це твоя ласка.

А найдорожче – це дотик гарячий.
Бути нам разом – і не інакше!
Вірність, любов крізь роки пронести
Щастя з тобою, щастя – це ти!
Алла Яценко

Я щаслива, що ти в мене є,
За тобою сумую і плачу.
Ти безмежне кохання моє
Моя ніжність, любов і удача.

Мої думки лише про тебе,
І в мріях також тільки ти.
Нічого іншого не треба,-
Лише кохання зберегти.

Щоб бути разом довгі роки,
Любити, мріяти, творить.
Любов триватиме допоки,
Триває ця прекрасна мить!
Алла Яценко

Я море кохання тобі подарую,
В житті ніколи не розчарую.
Я буду другом. Я буду поруч.
Ми наше щастя збудуєм власнОруч.

Ми наше щастя збудуємо з мрій,
Нам зорі всміхатися будуть вгорі.
Нас радість, удача будуть чекати,
Поки одне одного будем кохати!

Алла Яценко

Ти для мене найкращий на світі
Найдорожчий і найніжніший теж.
Без тебе не можу й хвилини прожити,
Бо кохаю тебе без меж.

Бо кохаю тебе так пристрасно,
Щиро, ніжно, без заборон.
З тобою так добре і затишно,
З тобою солодкий мій сон.

З тобою час зупиняється
І серце у грудях тремтить.
Щастям душа наповняється
І птахом до тебе летить.
Алла Яценко

Я написала Вам, коли жовтіла осінь,
Листки кленові падали до ніг…
Так, про кохання, сумний лист у просинь,
У ореолі зоряних доріг…
Ваші думки, мабуть, не розгадала,
Ще залишились недомовлені слова…
Багато ще чого тоді не знала,
Зашепотіла тиша, крізь листки жнива…
Про невимовне серце трепотіло,
Завуалюю у словах любов…
Коли з-під ніг Земля злетіла,
Ви теж кохали – аж кипіла кров!..
Я покладу свій лист в осінній вирій,
Він полетить далеко, в небокрай…
Ви взнаєте – чуття ще не згоріли.
Несуться йойкотом
у вічний рай…
ND💗
Надія Холод