У бомбосховищі сиділа мати,
Дитятко пригортала до грудей,
І шепотіла тихо,- "ця війна проклята, зробила сиротами тисячі дітей!"
Дитятко пригорталося до мами,
Ніби шукало захисту собі,
А поруч ще сиділи немовлята,
У мам, бабусь, сиділи на землі…
Десь тихо чутно було вий сирени,
Шахеди ,- страшний гул війни,
Шахеди,- потім і ракети ,
Прокляті окупанти,- а були колись брати.
Нищать без жалю нашу Україну,
Щоби горіти в пеклі їм усім!
Перетворитиб у руїни їхню московщину,
Прокляті,щоб забули де їх дім!
23.07.2025
Оксана Колесникова

Жнива…Дозрів вже хліб,
І сяють золотом всі ниви.
Хіба подумати б хтось міг,
Що на полях будуть могили?
Там де буяли колоски під сонцем дозрівали ниви,
В полях солдати полягли,
Тепер там братськії могили.
Вони нас з вами захищали,
На рідні, на своїй землі,
Вони кацапів "шаткували",-
Там у полях і полягли…
І називатиметься колос, і буде золотом сіять.
Лиш полем, будем чути голос, –
Усіх ми будем пам’ятать.
23.07.2025

Оксана Колесникова

Палає Київ, Харків,Суми,
Горить Полтава і Херсон,
Дихає важко Запоріжжя,-
Життя – неначе страшний сон.
Пекельна ніч у нас в столиці ,
Кругом, з усних боків шахеди,
Нашому ворогу не спиться,
І нам не спиться й біль на серці…
В Херсон сьогодні на баштан ,
Живу людину в полі вбило,
А він, збирав там урожай
Його там дроном зачепило.
У них здається, що "сафарі",
Мисливці на живих людей,
Щоб ви подохли, підлі тварі!
І путін ваш, щоб вже помер!
23.07.2025
Оксана Колесникова

День Конституції. І знов пекельна ніч…
Летять шахеди і ракети,
Ніхто не в змозі захистить,
Це просто жах і біль на серці .
Вони на нас те желізяччя?!-
Нехай! Усі ми не помрем,
Перш ніж бажати нам так смерті,нехай,-
Ми путіна переживем!
Переживем і буде помста!
І буде пекло і у вас!
Ми всі, і ми одноголосно
Йому призначим трибунал.
Дізнаєтесь і ви, як спати у підвалі , як ждати крихту хліба чи води надалі.
Можливо хтось із вас стане людьми.
Ми щиро вам бажаєм "пекла,-
Не всім, а тільки тій ‘"русні",
Одноголосно, що підтримували СВО
Що їхні діти гинуть на війні.
Країна ваша, щоб була в руїнах,
Бажаємо ми щиро вам цього усі.
І в час, коли ваш путін згине-
Щоб ви за ним і в пекло, щоб пішли!
Ми вам бажаємо, щоб все те залізяччя,-
С торицею вернулось, щоб до вас.
Ми мріємо, щоб ви жили в руїнах,
В руїнах щоб і карлик ваш сконав!
24.07.2025
Оксана Колесникова

Відчула я твій біль душевний,
Не в силах я допомогти,
Ці сльози відчаю, це крик останній,
Якби могла,- закрила б я тебе крильми.

Ви молитесь на того монстра,
Що зруйнував наші світи.
За нього ви одноголосно
Свої давали голоси…

А він то що?Він погань сіра!
Руйнує, нищить, убиває,
Нема йому до того діла;-
Хто вбитий, а хто виживає.

Московський кат!Проклятий вбивця!
Горіти в пеклі їм усім!
Бо час розплати забарився,
Але застигне їх усіх.

Не можна зла бажати людям,
Але так хочу на віки, щоб процвітала Україна,
А "рускіє", хай згинуть назавжди.

17.06 2025

Оксана Колесникова

Наша бабуся , завжди говорила,
Що найстрашніше в світі, то війна,
Вона все згадувала , все розповідала,-
Страшніше ніж війна – нема.
Вони пережили війну, пережили і голод,
І завжди залишалися людьми,
А ми? Все є, але війна накрила мрію,
А ми ще й наче не жили…
Можливо доживем і ми до миру,
Щоб знов радіти, мріяти щоб знов.
Щоби побачити блакитне мирне небо,
Та кущ калини розквітав щоб під вікном .

Радіти хочеться і дітям і онукам .
Радіти кожному новому дню,
А так, рашисти нищать нашу землю,суки
І віру убивають на "корню"…
29.05.2025

Оксана Колесникова

Чужому лиху гріх радіти,
Але так хочеться завжди,
Щоб жах війни російські діти,
Відчули так, і на собі.
Щоб діти теж були в підвалах,
Щоб знали, який то народ .
Були колись одна держава,
Тепер лиш нищить нас,-"урод"…
І знов пекельна ніч,- сирени,
Ракети дрони десь летять,
Краще б летіли там лелеки,
І щоб несли нам немовлят.
І знов гримить! І знов палає!
Країна наша у вогні.
Ми молимося! Ми благаєм,
Ми хочем МИРУ на землі.
Ми хочемо ростить онуків,
Навік забути жах війни.
Щоб діти вийшли із підвалів,
Під мирним небом щоб жили.

26.05.2025

Оксана Колесникова

Мені наснивсь пророчий сон;
У чорній рясі стоїть піп,
Кадилом він махав по полю,
І десь наче вогонь горів…

Уранці, взявши "тлумачок",-
Я зрозуміла, що йде смерть…
Пішла до церкви і свічок,
Наставила за кожен день.
Та ще не знала я тоді,
Яка страшна настане днина.
Не смерть , а це війна накрила нашу Україну…
Уже добрались і до нас.
Десятками літають дрони,
Виють сирени кожен день ,
І не заважають на церковні дзвони.

Це нелюди, це підлі вороги. А звалися колись братами,
Не хочу бачити я "руської ноги",
На території і поряд нашої Держави.

Стояти важко, гине люд…
Але більш виходу у нас немає…
Збивати дрони, нищити їх тут
Хотіли в Україну,- хай в земоі тут й спочивають.

Жорстоко, але ворог йде,
Даємо відсіч на своїй землі ми,
Коли вже здохне їхній людожер,
І будемо ми в вільній Україні

Але ж безжальні наші вороги,
У нас на цвинтарях жовто-блакитні стяги,
Все ширше, ширше росповзлись,
І знаєм ми, життя уже немає.

Вистоїмо! Надія є!
У нас такі захисники,- Титани!
Нам треба трішечки допомоги,
Відбитись від ції клятої навали.

08.05.2025

Оксана Колесникова

Лише картинка "з добрим ранком",
Це все, що маю я, нажаль…
Не можу ні про що спитати,
Не можу лишнього сказать…
Сестра… І близько і далеко,
Незнаю я, за кого ти тепер?
Я думаю, що бачиш наше пекло?!
Ми хочем всі, щоб путін ваш помер!
Це буде справедливий вирок,-
Хоча й без нього там хвата катів,
Ми хочем просто жити;-
Без тривог,…
Ми хочем в ліжку мирно спати,
І щоб оберігав нас Бог!
26.05.2025

Оксана Колесникова

Наші батьки на небі, все молитви читають,
Щоб Мир прийшов, щоб ми жили щодня.
У Бога мати увесь час питає-
"Коли закінчиться проклята ця війна?"…
Там рай, а на землі тривоги,
Вся ненька-Україна у вогні,
А після що?! Люди стають убогі,
І думають, як жити на землі ?
Сьогодні знов ракет зграя, шахедів,
Хіба ж можливо так спокійно жить?!
Коли прокинуться нарешті європейці,
Коли надумають, щоб нам допомогти?!
Вони ще думають, що все минеться,
Вони надіються, що ми здолаєм все,
А наші воїни уже втомились дуже,
Уже не вірим, коли чуєм лагідне "слівце"…
Молімося! Щоб Мир прийшов і спокій!
Молімося, бо ще ми тут живем ,
Прокиньтеся нарешті, люди!
Допоможіть здолати нам усе!

7.03.2025 КОЛ

Оксана Колесникова