Запитала я в сина малого:
“Чом боїшся ти літнього грому?”
І хлопчина мені відповів:
“То не грім. То десь поряд йде бій…”
“А як блискавка мигне за вікном,
Чом ховаєшся ти під столом?”
“То не блискавки сяйво видно,
То десь поряд кривавая битва…”

PS. Чути шелест дощу.
Краплі падають на спраглу землю.
Я в дитинстві калюжами бігала і ловила дощинки у пригоршні.
Мій син не виходить із будинку, бо боїться грози цього літа.
29.08.22 ©Ірина Вірна

БЛАГОСЛОВИ, ВСЕВИШНІЙ, ВОЛОНТЕРА

Благослови, Всевишній, волонтера,
Який на фронт щоразу вируша,
Візьми під захист, Господи, шофе́ра,
Бо в них велика й світлая душа.

Опікуйся ти ними всю доро́гу,
Живими їх додому повертай,
Жени потвор від нашого порогу,
В дорозі їм прошу́ допомагай.

Їм вказуй шлях, Всевишній, я благаю,
Від ворога щитами закривай.
За них слова́ молитви промовляю,
На кожнім кроці їх оберігай.

Життям свої́м щоразу ризикують,
Бо місія тепер у них така,
Так ПЕРЕМОГУ з ЗСУ гаптують,
Їм помага Господняя рука.

Щоразу їдуть мінними полями,
Захисникам везуть усе від нас,
Бо ті на полі бо́ю з москалями,
Що пекло нам влаштовують весь час.

Хай Ангели літають понад ними,
Пречиста хай бере́ їх під Покров,
Додому хай вертаються живими,
А з дому поведи їх, Боже, знов.

21.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1002633

ХАЙ МИКОЛАЙ ВДАРУЄ ПОРЯТУНОК

Хай Миколай до кожного прийде́
І принесе́ в дарунок ПЕРЕМОГУ,
Хай МИР, що в нас забрали, поверне́,
Й віддасть орді усю нашу тривогу.

Нехай прине́се втіху для всіх нас,
Хай радістю він кожного наділить,
Хай в цюю мить війни добігне час,
І від недуги кожного хай зцілить.

Нехай орді до нас закриє шлях,
Наза́вжди щоб вони про нас забули,
Щоб всюди майорів вкраїнський стяг,
І солов’їну щоб усюди чули.

Щоб Миколай усюди завітав,
І залишав для всіх в дарунок тишу,
Ще й кожному щоб захист залишав,
Війну нехай наві́ки заколише.

Нехай зайде й до наших ворогів,
Хай пелену з очей їх познімає,
Щоб ми не знали пут і ланцюгів,
Нехай від цьо́го нас оберігає.

Відвідає нехай захисників,
Їм Божий захист ли́шить у дарунок,
Прине́се те, що кожен з нас хотів,
І від орди вдарує порятунок.

05.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1000245

ТАКИЙ ЩЕ ЮНИЙ, ТА ПОЛІГ

( В знак світлої пам’яті героя-односельчанина Михайла Даниліва )

Такий ще юний, та поліг,
Поліг в бою́ за Україну,
Любов до неньки він беріг
Й беріг він мову солов’їну.

Він став на захист без вагань,
Та повернувся в домовині,
Зазнав і болю і страждань…
Тепер в землиці у хатині.

Йому би жити й розквітать,
Йому б Вкраїну підіймати…
В могилі мусить вже лежать
І сло́ва більше не сказати.

Чорніє мати у сльозах
І ледве дух вже переводить,
Його ж носила на руках –
Тепер в риданні ру́ки зводить.

І не пове́рне до життя –
Молитва й сльози тут безсилі,
В життя нема вже вороття,
Хоч не були́ літа́ на схилі.

Михайло за Вкраїну ліг,
За нас, за край наш, і за мову,
На жаль, він вижити не зміг,
Й не заведе́ ні з ким розмову.

20.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

ЗАБРАНО ЖИТТЯ

( В знак світлої пам’яті полеглого героя односельчанина Руслана Квецка )

Ось знову забрано життя,
Потвора свічку загасила,
У грудях тиша, без биття,
Його орда вже зупинила.

Ось знову забрано життя
В односельчанина Русла́на,
І знову сліз у нас лиття,
Довічна у родини рана.

Ось знову забрано життя,
Щоб вижив – шансу не лишили,
Ординське чинить так сміття –
Бездушно знищили, убили.

Ось знову забрано життя
У молодого патріота,
Родині щирі співчуття,
Герою в рай тепер ворота.

Ось знову забрано життя,
Селом вже більше не пройде́ться,
Обірвано земне буття,
Не скаже слів, не відізве́ться.

Ось знову забрано життя,
Вернув додому в домовині,
Немає вже серцебиття…
В домівці вічній, у хатині.

Ось знову забрано життя,
Йому б ще жити й працювати,
Та вже немає вороття
Й тепер в землі сирій лежати.

19.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023

СУЦІЛЬНІ ПИТАННЯ

Чи Україна вже не Україна?
Чи націю вкраїнцями не звуть?
Чи мова в нас уже не солов’їна?
Чи в Україні українці не живуть?

Чи в нас нема вкраїнської культури?
Чи пісня українська не звучить?
Чи хто ми є – у світі вже забули?
Чи неньку перестали ми любить?

Чи слово українське в нас не лине?
Чи вишиванки в нас уже катма́?
Чи нарід за Вкраїну в нас не гине?
Чи сво́го вже нічо́го в нас нема?

Чи в нас нема соборної держави?
Чи символи державні вже не ті?
Чи ми не кажем: «УКРАЇНІ СЛАВА!»?
Чи хліб і зе́млі в нас не золоті?

Чи звичаїв свої́х ми відцурались?
Чи ми зреклись вкраїнського всього́?
Чи ми чужим на вірність присягались?
Чого́ так з нами? Поясніть. Чого́?

Чи наша вже земля не українська?
Чи символів вкраїнських в нас нема?
Чи може Україна вже жидівська?
За що вони так з нами усіма?

Чи в нас нема обрядів споконвічних?
Чи нехтуєм традиціями ми?
За що над нами глум оцей публічний?
Чи перестали бути ми людьми?

Чому́? Скажіть! Чому́ це допустили?
Чому́ нас топчуть із усіх боків?
Чи не вкраїнці на землі́ цій жи́ли
Впродовж усіх століть, усіх віків?
16.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1001204

ПОДЯКА ЗА НІЧ БЕЗ ТРИВОГИ

Я дякую, Боже, за ніч і світання,
За те, що поміг ти здійсни́ти бажання –
У тиші проснулась, не бу́ло тривоги,
Хай ворог забуде до нас всі дороги.

Я дякую, Боже, за нічку прожиту
Й сльозу від страху́ уночі не пролиту,
Що я не тремтіла, як лист тополиний,
Я дякую щиро, мій Боже єдиний.

Я дякую, Боже, за ніч і світанок,
За те, що зустріла без вибухів ранок,
За те, що вороже сміття не летіло,
Кров в жила не стила і серце не мліло.

Я дякую, Боже, за ніченьку тиху,
Що ти не дозволив в домівку йти ли́ху,
Що мотлоху ти не дозволив летіти
І ще одну нічку дозволив прожити.

Я дякую, Боже, за ніч і світанок,
За те, що зустріла в домівці я ранок,
Ще й день поможи без тривоги прожити,
І в тиші до ніченьки, Боже, дожити.

Я дякую, Боже, за нічку спокійну,
Я руки до тебе знов, Господи, здійму,
Я буду молитись й в молитві благати,
Аби допоміг ти ординців здолати.

Я дякую, Боже, за ніч і світання,
За те, що я в спо́кої бу́ла до рання,
Щоб ранок і день також видався тихим,
Щоб ми не пізнали від ворога ли́ха.

Я дякую, Боже, за нічку спокійну,
Хай пі́дуть від нас уже, Господи, ві́йни,
Хай ворог до нас не вертає ніко́ли
І замість могил хай ростуть матіоли.

30.12.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
ID: 1001932

НЕ ВГАМУЮТЬСЯ ПОТВОРИ

Не вгамуються потвори,
Злітають бляшанки,
Щоб від них скоріш лишився
Попіл та останки.

Відверни від нас бляшанки
У гниле болото,
Засвіти їм феєрверки
Яскраві, як злото.

Відверни потвор, Всевишній,
Від рідного краю,
На колінах у молитві
Я тебе благаю.

Приземли їх на болоті,
Зроби для них свято,
Не дай лету тій сволоті,
Бо ми ж не у НАТО.

Нас у НАТО ще не взяли,
Й не в Євросоюзі,
Щоб потвори відчували –
Дай їм по заслузі.

Приземли ординський мотлох
Гучно і яскраво,
Ми усі заоплодуєм
Й вигукнемо: «Браво!».

Відверни бляшанки вражі,
Молю тебе, Боже,
Та й зроби їм на болоті
Всім довічне ложе.

Поможи, молю тя, Боже,
МіГи приземлити,
На болоті їхнє ложе –
Там їм і зігнити.

20.01.2024

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1003618

ХАЙ БУДЕ ТЕПЛОЮ ЗИМА

Хай буде теплою зима,
Нехай у душах не хурделить,
Нехай закінчиться війна,
Нам МИР Госпо́дь нехай просте́лить.

Хай буде теплою зима –
Ми дуже цьо́го потребуєм,
Бо ми з героями всіма,
Нам ПЕРЕМОГУ всі гаптуєм.

Хай буде теплою зима –
Тепло́ героям нашим треба,
Хай щезне ворог, як чума,
Ми ру́ки зводимо до неба.

Хай буде теплою зима,
Хай холод й в думці не вирує,
І з зрадників зійде́ пітьма́…
Нехай Всевишній нас почує.

Хай буде теплою зима –
В окопах холод дошкуляє,
Бо ж обігріву там нема,
Молитва наша зігріває.

Хай буде теплою зима,
Захисникам хай бу́де те́пло,
Нехай не грає нам сурма́,
Нехай у нас минеться пекло.

26.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1004134

НЕХАЙ У НАС ПАНУЄ ТИША

Нехай у нас панує тиша,
Хай ворог в засвіти піде́,
Хай нас наза́вжди він залишить
І там хай втіху віднайде́.

Хай зазвучать у нас сигнали
Про ПЕРЕМОГУ нашу й МИР,
Щоб ми почули всі фанфари,
Щоб в вічність вже пішов упир.

Нехай яскраві феєрверки
Розсіють в небі упирі,
Впаду́ть палаючі цукерки
Й зберу́ть їх кляті москалі.

Хай за́вжди в нас панує спокій,
Аби не бу́ло в нас війни́,
Бої́ закі́нчились жорстокі
Й сліду́ не було сатани.

Нехай у нас не гинуть діти,
Хай не лягає неньки цвіт,
Аби нам з горя не чорніти
І пробудивсь нарешті світ.

Хай щезне вся ворожа сила
З святої нашої землі́,
Щоб нас Пречиста захистила
Й тримав нас Ангел на крилі.

18.01.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1003455