Пусть в Новый год случится чудо,
Беды в труху что превратит.
Пусть мир, веселье и покой
Смогут планету захватить.
Поселится пусть детство в душу
И греет радостью своей.
От суеты мирных проблем,
Чтоб стало всем вокруг теплей.
И пусть дома всех тех согреют,
Встречает год кто не с семьей.
И пусть тот миром заживет,
Сегодня кто живет войной!
01-01-2024
Як виявилось, був страшним
Прожитий двадцять третій рік.
В ньому померли сподівання
На те, встановиться що мир.
Чекання вбито перемоги.
Більше промов про виживання.
Мрії й надії витісняє
Все більше біль розчарування.
В двадцять четвертому потрібно
У себе стрижень затягнути,
Щоб стійкість, віру й силу духу
У свої дії повернути.
Щоби підняти через рік
Тост вже за рік за двадцять пʼятий
Із впевненістю, що війна
В ньому закінчиться проклЯта.
31-12-2023
СВО
Если ждал легкую прогулку,
Но заблудился в переулке,
При том ещё вступив в дерьмо -
То это просто «СВО».
Если друг оказался вдруг… (по Борису Писториусу)
Если тебе друг обещает,
Но до конца не выполняет,
Нет, друг твой вовсе не хитер,
Просто не друг он, а «партнер».
Когда очень совсем почти «все идет по плану»
Если бил гвоздь, а он согнулся,
Не дергайся, вздыхая грустно.
Скажи, что «все идет по плану»,
Ненужный гвоздь на пол сметая.
Если у тебя что-то отобрали (например, город)
Если из дома выгнан был,
Кусок забора захвати.
Сказать показывая сможешь:
«Еще в борьбе я за жилплощадь!»
«…фобство»
Когда «сосед» по морде бьет,
Подумай: «может в брак зовет»,
А то возникнет в тебе свойство
С названием «соседофобство».
«Исторический» совет
Не горе, коль историю не знаешь,
И ничего о ней ты не читаешь.
Историю никто не может знать -
Все пережитое в ней завтра обновят.
«Обоснование войны»
Коль на вопрос: «Ты агрессивен?!», -
Ответ соседа негативен.
Ударь его, переспроси
И позитивный получи.
«Мудрость Нового года»
Не проклинай прожитый год,
Не зная новый что несет…
28-12-2023
Красиво убрано везде.
Зима. Ещё не выпал снег.
До праздника ещё недели,
Но он вершитель настроений.
Все в суете предновогодней.
Повсюду праздничные елки
Везут, несут, торгуют… Ими
Из окон светятся квартиры.
Корпоративы в ресторанах.
Веселый праздник на экранах.
Счастья друг другу все желают.
О жизни, что грядет мечтают.
Украшены всюду проспекты!..
Нет! Ничего такого нету!
Город пустой как никогда -
Идет облава ТЦК.
Корпоративы отменяют.
С улиц мужчины исчезают.
Гуляет лицами вопрос:
«А как же удержать нам фронт?!»
Он на лице у ТЦК.
Того, кто от него бежал.
У женщин, прячущих мужей.
На лицах даже он бомжей.
Всем хочется все прекратить.
Еще сильнее - победить.
И упираясь в Новый год
Вопрос набатом лица мнёт…
23-12-2023
Закрили кордони..?
Для інвалідів..?
Влада моя
Мені не до міфів..
Ти знущаєшся, справді?
Над нами, простими..
Тими що навіть
Життя на прожили..
Ти хочеш усіх, забрати до пекла..
Поки батька на дворі
Чекає лелека
Чекає лелека на повернення батька
Але влада ви що..?
Чекаєте смерті..
Мого рідного татка?
Чекаєте поки ми будем двухсоті?
Якщо повезе то можливо трьохсоті
Скажу лиш одне, мої депутати
Пора ваше пузо, на передку поганяти.
НЕ ЧУЮТЬ НАС
Не чують нас, бо їх це не болить,
Не чують нас, бо їх це не торкнулось,
З бідою віч-на-віч ми мусим жить,
Бо людство світу й досі не проснулось.
Не чують нас, але ж бува й карма,
Не чують нас, лишень спостерігають,
Але ж біда не йшла до нас сама,
Та в світі там її не відчувають.
Напевно й не почують вони нас,
Не можуть чи не хочуть це збагнути…
Та й чи прийде колись для цього час,
Коли почнуть нас бачити і чути?
Чи на очах у світу пелена,
Яка біду всю нашу заступила?
Невже не розуміють, що війна
Взяла́ в свої́ обі́йми, полонила?
Не зрозуміє світ ніко́ли нас,
Бо їм війна жорстока незнайома.
Нас атакують всім і повсякчас,
Вбивають нас, хоч ми у себе вдома.
Їх не болить, тому вони черстві,
Як щось дають, то лиш мізерну долю…
Ми хочемо лишитися живі,
Та світу не відчути цьо́го болю.
27.12.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
Вийти. Повітря заковтнути.
Зробити перший крок.
Навчитись і почати бігти,
Чекаючи стрибок.
Стрибнути, відштовшнувшись,
Польоту мить відчути.
Віддячити, запамʼятати
Навік, кого не чути.
Впасти і встати, пошатнутись,
Встояти і втриматись.
Пройти крізь перешкоди,
Вершин відчути радість.
Знайти себе. Не втратити.
Отримати свободу.
Влюбитися, натанцюватись,
Відчути насолоду.
Явити і навчити.
Нести, вести, тягти.
Надати, відпустити.
Іти допомогти.
Триматись, мріяти, боротись,
Перемогти себе.
Бачити радість, відчувати
Того, хто поруч йде.
Не здатися, не скласти руки,
І спромогтись дійти.
В глузді здоровому лягти,
Залишити, піти…
Із пазлом «воювати»
Картинка не складається.
В когось крива якась виходить,
А в когось обривається…
27-08-2023
Новость, что не прочитаешь
Хочется забыться.
А душа на Новый год
Просит веселиться.
Потому глупость уже
Мозги разъедает.
Новость каждую на шутку
Злую подменяет.
Марьинку россия взяла -
Наши не отдали.
Видно, как в БахмУте было -
Забор удержали.
Любят обе стороны,
Коль что-то отдают,
Обязательно сказать,
Что бои идут.
Самолеты у россии
В утиль улетают.
Все никак понять не могут,
Кто их как сбивает.
А пока не разобрались,
Языком работают:
Пачками бьют самолеты
Украины сводками.
Патриоты Украины
Бегают страной.
Их находит ТЦК
И везет на фронт.
Чтоб удобней патриотов
Было отыскать.
ТЦК на блок-посты
Будут выставлять.
А в россии яйца очень
Дорогими стали.
Лукашенко с путиным
Это обсуждали.
Как обычно, Беларусь
Хвостом повиляла,
Только яйца для россии
Так и не отдала.
В Феодосии взорвали
Склад боекомплектов.
Сообщили нам мгновенно
Радостно об этом.
Только переполнен мозг -
Не воспринимает.
И плохое, и хорошее
Апатией встречает.
Проект нового закона
Как мобилизовать,
Депутат простому люду
Решил показать.
В комментариях такое
Тут же началось.
Словно то не в феодосии
Что-то взорвалось.
Арестович в философию
Сильно заигрался.
Иск он западу с россией
Предъявить собрался.
То, что в Украине есть
И такие голоса,
Демонстрирует в войне
Как сходим с ума.
Настроение поднять
В Новый год пытаешься.
Над собою больше этим
Только издеваешься.
Хочется повеселиться -
Сочиняешь шутку.
Прочитаешь, не смеешься -
Наполняет грустью…
26-12-2023
Вже вбити може, якщо хтось
Почне розповідати,
Що у тилу були проблеми,
Тому не йшов в солдати.
Чи скаже, вимушений був,
Дуже було важливо,
Комусь не воювати,
В тилу б щоб залишили.
Він вбʼє за «від війни втомився»,
За «важко виживати»,
За фрази «війна це не моє»,
«Не можу я вбивати.»
За кожне виправдовування,
Що не пішов на фронт,
Він вбʼє, він вбʼє за хлопців,
Тих, що пролили кров…
Він сам «ботаном» був.
Не вмів він воювати.
І купа справ важливих,
Та він пішов в солдати.
І бачив він чимало
Скалічених і вбитих,
Пішли що воювати,
Вміючи миром жити.
Хто залишав дітей,
Дружин і наречених,
Пішовши захищати
Свій дім і рідну землю.
Збагнути він не зможе,
Не зможе зрозуміти,
Що важливішим є,
Ніж дім свій захистити.
І не від щастя він,
Навчився убивати,
Жорстокість квітне в ньому
Як засіб виживати.
І хоч міцний він тілом,
Скалічена душа.
Покинув мир її,
Вселилася війна.
За тилу виправдовування
Вже дійсно може вбити,
Бо девальвує це,
В війні що пережив він.
Знецінює життя
Його і побратимів.
Зневага це до тих,
Хто на війні загинув.
Слова можуть поранити.
І треба розуміти,
Війна привчила - ранить ворог.
Ворога треба вбити…
26-08-2023
Сутність людська крізь злам війни виходить.
Реальність демонструючи усім -
Хто та людина, що під маскою ховається,
В звичайному житті, що зветься «мир».
Тривалий час війни виснажує до дна.
Втома людини душі роздягає.
І ходять голі душі навкруги,
Немов то не війна, а Божий суд їх долю визначає.
Гріхи усі видні, як на долоні,
І святість іншим світлом сяє.
Війна тривала демонструє, хто ти є,
З середини назовні вивертає.
Саме тому друзі все більше сваряться.
Саме тому байдужість править бал.
Саме тому здаються, відвертаються
Ті, хто ще вчора себе віддавав…
Прикинутись можливо на короткий час.
В довгі випробування маски всі скидаємо.
Настільки довго вже іде війна,
Що за життя ми душі всі пізнАємо…
25-08-2023
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.
