НЕМОВ ТРОЯНДА

Немов троянда, соками налита,
Для тебе я такою постаю,
Й цілунками, мов росами умита,
Що квітне із тобою, як в раю.

Немов троянда, що до себе манить,
Яку ти, мов зіницю, бережеш,
Й колючками тебе вона не ранить –
Кохання є й йому немає меж.

Немов троянда запашна і мила,
Одна така, для тебе лиш, одна.
Яка тебе зненацька покорила,
Й дурманить без грайливого вина.

Немов троянда, з іменем КОХАНА,
Струнка, яскрава, віддана тобі,
Щоб був щасливим – Богом тобі дана,
І дякуєш за неї у мольбі.

Немов троянда, у саду твоєму,
Милуєшся, лелієш ти її,
Богиню бачиш в образі моєму,
Для нас обох співають солов’ї.

Немов троянда, квітну із тобою,
Наповнена коханням і теплом,
Зали́шуся назавжди я такою –
Ти став моїм живильним джерелом.

11.03.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1051182

НЕМОВ ТРОЯНДА

Немов троянда, соками налита,
Для тебе я такою постаю,
Й цілунками, мов росами умита,
Що квітне із тобою, як в раю.

Немов троянда, що до себе манить,
Яку ти, мов зіницю, бережеш,
Й колючками тебе вона не ранить –
Кохання є й йому немає меж.

Немов троянда запашна і мила,
Одна така, для тебе лиш, одна.
Яка тебе зненацька покорила,
Й дурманить без грайливого вина.

Немов троянда, з іменем КОХАНА,
Струнка, яскрава, віддана тобі,
Щоб був щасливим – Богом тобі дана,
І дякуєш за неї у мольбі.

Немов троянда, у саду твоєму,
Милуєшся, лелієш ти її,
Богиню бачиш в образі моєму,
Для нас обох співають солов’ї.

Немов троянда, квітну із тобою,
Наповнена коханням і теплом,
Зали́шуся назавжди я такою –
Ти став моїм живильним джерелом.

11.03.2024 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
ID: 1051182

Вона — пісня степів, що лунає вітрами,
Де колосся шепоче чарівні слова,
Її погляд — то небо між хмарами й снами,
Її серце — мов тиша, що все відчува.

Вона — подих роси на світанкових травах,
Де свобода живе у душі солов’я,
Її крок — то мелодія в сонячних справах,
Її тінь — то легенда, що вічна, своя.

Вона — голос землі, що не знає покори,
Її сміх — як дощі у гарячім краю,
І коли вона йде понад хвилі простору —
Навіть вітер шепоче: «Я її впізнаю…»

Її волосся — стигле жито,
Вітри торкаються легенько,
І серце знову спрагло й миттю
Шукає погляд той, гарненький.

Її усмішка — світло ранку,
Що будить душу без вагання,
І я тону в отих світанках,
Де кожен подих — сподівання.

Її слова — медові струни,
Що грають пісню мого літа,
І все навколо — тихе й чудне,
Коли вона іде, як квітка.

Любов палає, мов колосся,
Що зріє в полі золотому —
В її очах я утопаю досі,
Шукаю рай, щоб жити знову.

Гуляю сам, а я думаю про нас
Це світ пливе, а я думаю про нас
Повз церкви йду і думаю про нас
Хай світ горить та я все думаю про нас

Забуду все шоб на згадувати нас
Сміттєві вірші, що так описували нас
Я так хотів зберегти любов при нас
Та ліг на дно і зламався через нас
Відплакатись в подушку ради нас
І піти на все, щоб повернути собі нас
Минуло пару днів – так довго нема нас
Я зроблю те, що не робив заради нас

Відрахую похвилинно кожен день без нас
Починаючи з вівторка, як не стало нас
Я відчиняю собі двері, де повертають нас
Я стану знову новим собою і зроблю нам нас

Гуляю сам, а я думаю про нас
Це світ пливе, а я думаю про нас
Повз церкви йду і думаю про нас
Хай світ горить та я все думаю про нас
Гуляю сам по тих вулицях для нас
Де ми ходили і лиш мріяли про нас
Тепер гуляю сам і там думаю про нас
Хай світ палає але я врятую нас

Тиха ніч упала на долини,
Сяють зорі в небі золоті.
Мама пісню шепче біля сина,
Щоб щасливим був у цім житті.

Її голос — ніжність і молитва,
Що з дитинства гріє нам серця.
У ній — любов, що вічно світла,
У ній — добро без вороття.

Хай летять літа, вони помітні,
І рідні люди завжди в далині —
Та матусин спів, такий привітний,
Навіть лине десь у глибині.

І коли негода стукає в віконце,
Коли світ здається без прикрас —
Материнська пісня, наче сонце,
Освітлює коханням кожен раз .

Ти прийшла й розквітнув світ
Зникли холод, біль і тінь.
В серці враз розтанув лід,
Як весняна рання повінь.

Промінь сонця в кожнім русі,
Подих ранку на вустах.
Ти несеш мені спокусу —
Жити знов у чудесах.

Ти для мене райський сад,
Де цвіте нове життя,
Ти — любов, на сотні літ,
Без прощань і вороття.

Ранок встає
Сонце моє
На моєму боку лежить
Мʼякшим стану
Для тебе в одну
Ніч перетворю на дім
Пізній візит
Останній вагон
Наш десятий балкон
Чекає вночі
На нас лише двох
Дивитись на світ зверху вниз
Місячна ніч
Світиться лиш
А ти красивіша луна

Горить мій вогонь
Яскрава зоря

Я спалю цей світ
Лиш любов спасе нас

Вона була чимось над серйозним
В моєму житті з шуток і пліток
Вона зробила моє життя дорослим
Поховай мене за плінтусом

Я вперше бачу такую дівчину
Від якої моя тяма стихне
Я відчуваю твоє дихання
Залиш мене у своїх ніжностях

Я вперше бачу такую дівчину
Від якої моя тяма стихне
Я відчуваю твоє дихання
Залиш мене у своїх ніжностях

І до тріщин я тримаю руку
Не відпускаючи ні на секунду
Хочу провести разом ніч на кухні
Наше відчути щасливе майбутнє

Не дивлюсь у твої зелені очі
Я шаленію від моїх мрій
Тримати поряд тебе у ночі
І бути разом в час безнадій

Я вперше бачу такую дівчину
Від якої моя тяма стихне
Я відчуваю твоє дихання
Залиш мене у своїх ніжностях

Я вперше бачу такую дівчину
Від якої моя тяма стихне
Я відчуваю твоє дихання
Залиш мене у своїх ніжностях

Залиш мене у своїх ніжностях
Думках обіймах усьому що є
Давно я заплутався в дійсностях
Будь моєю будь ласка хоч де
Я відбудую мости у прірвистих
Відчуттях тих що я зберіг
Похавай же мене за плінтусом
Я кохаю тебе більше всіх

Я вперше бачу такую дівчину
Від якої моя тяма стихне
Я відчуваю твоє дихання
Залиш мене у своїх ніжностях

Я вперше бачу такую дівчину
Від якої моя тяма стихне
Я відчуваю твоє дихання
Залиш мене у своїх ніжностях

Здираю з тіла кригу
Уникаючи амбіцій
Я утворюю море диму
Зникаючи у гірких
У гірких твоїх губах
Що так хочу отримати я
Твої ніжні червоні губи
Я згораю тобою до тла
Та коли би тобою я став
Я б лишився в своїй голові
Та коли б я тобою згорав
Нічого б не змінилось в мені
Та коли настане весна
На твоїх колінах лежить
Моя дурна голова
Горить моє серце горить

Горить моє серце очами
Очами зелених полів
Ти єдина хто може тримати
Мої душу в своїй глибині
Ти єдина кого можу любити
Обіймаю тебе і зникаю
У гарячих емоціях я
Я вогнище тобою згораю