ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Кохання    ЗАКОХАЙСЯ У МЕНЕ ТИ ЗНОВУ

ЗАКОХАЙСЯ У МЕНЕ ТИ ЗНОВУ

  • ЗАКОХАЙСЯ У МЕНЕ ТИ ЗНОВУ

    Закохайся у мене ти знову,
    Та не в ту, яка бу́ла колись,
    Розпочнімо душевну розмову,
    Та таку, щоб бажання злили́сь.

    Розпочнімо душевну розмову,
    І прислухаймось ми до сердець,
    Ра́зом щастя знайдімо підкову,
    Де закоханих є острівець.

    Ра́зом щастя знайдімо підкову,
    Ніжно в руки її ми візьмім,
    Покладім на росу світанкову,
    Почуття назавжди́ збережім.

    Покладім на росу світанкову,
    І пройдімось удвох по росі,
    Тую мить не забудьмо чудову,
    Яка щастя несе в всій красі.

    Тую мить не забудьмо чудову,
    В таємниці її збережім,
    Все робім по сердець наших зо́ву,
    Ки́лим щастя собі простелім.

    Все робім по сердець наших зо́ву,
    Народімо нові́ почуття,
    Закохайся у мене ти знову,
    Це разо̂м пронесім крізь життя.

    15.02.2023 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
    ID: 973935

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання    ОЧІ КОХАНОЇ

ОЧІ КОХАНОЇ

  • ОЧІ КОХАНОЇ

    ( Пісня. Слова та музика Королеви Гір Клавдії Дмитрів )

    Місячної ночі бачу твої очі,
    Наче дві зірниці, світяться вони,
    Неймовірні очі, милії дівочі,
    Часто тії очі йдуть у мої сни.

    ПРИСПІВ
    Очі, коханої очі,
    Мило любов’ю горять,
    Сни з ними бачу пророчі,
    Бачу в них світло багать.
    Очі, коханої очі,
    Дві намистини-вогні,
    Чари це справжні дівочі,
    Видно їх і вдалині.

    Очі-намистини, озера любові,
    Хочу в них купатись без упину я,
    Й місячної ночі вони волошкові,
    І краса чудова є у них свою.

    ПРИСПІВ

    Лиш вогнями щастя світяться ті очі,
    То не загашу ніколи ті вогні,
    Щоб вони горіли вдень і серед ночі,
    Бо такії очі в світі лиш одні.

    ПРИСПІВ

    22.04.2020 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2020
    ID: 968959

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання    Коханому

Коханому

  • Підемо у ліс, де високі ялинки,
    Між ними милуються кремезні дуби,
    Всі вони вкриті в пухнасті перлинки,
    Навколо царство неземної краси...

    Тихенько чути як повіває вітер,
    Колише гілочки старого клена,
    Розсипає на снігу золотистий бісер,
    Хитає головою сосна зелена...

    А ми полинаємо у своє дитинство,
    Тануть на віях пухнасті сніжинки,
    Калина розкидає по снігу своє червоне намисто,
    А зима вкриває білою ковдрою усі стежинки...

    Ніби побували в чарівній казці,
    Ми вдвох йшли і просто мовчали,
    Кружляємо з тобою як у тому танці,
    Горобці і синички нас привітно зустрічали...

    У білій хустинці стояла берізка,
    Тихенько заплітала свої гарненькі кіски,
    А ми закохані бігли по слизькій доріжці,
    І спускалися мов діти на санчатах з гірки...

    Привітання з нашою річницею Відносин я тобі шлю,
    Мій дорогий, мій бажаний, я тебе Люблю!
    В цей день наше кохання народилося,
    Моє серце теплом душі твоєї зігрілося...

    14.02.2023. С.М. Онисенко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання, Лірика, Новинки    Ти не бажала.

Ти не бажала.

Ти не бажала квітів чекаючи цукерки
тільки приваблювали солодкі ласощі
здається у тебе вулик замість серця
але метелики смугасті жадали радощів…
І схуднути хотілося якби не це морозиво
кидалось в очі і липло смачно на вустах
улюбленної дівчині відмовити не взмозі я
звичайно мені ти усміхалась не з проста…
Для щастя повного ще чіпсів бракувало
підніме настрій з бульбашками лимонад
а ти з відром поп-корну чомусь сумувала
а може ще хотіла з горішком шоколад…
Дмитрий Погребняк 555

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання, Новинки, Про життя    Поцiлунки перетворилися на колобки.

Поцiлунки перетворилися на колобки.

Якщо мої поцілунки перетворилися би на колобки
то вони мабуть тоді все тіло твоє обліпили
товстим панцуром до шкіри приклеїлися назавжди
і напевно від палких обіймів ніколи не звільнили…
Якщо мої поцілунки перетворилися би на колобки
то вони мабуть тоді все тіло твоє лоскотали
а ще з ніжністю за пухкі губи кусали залюбки
і напевно у хазяйки дозволу ніколи не питали…
Якщо мої поцілунки перетворилися би на колобки
то вони мабуть тоді все тіло твоє облизали
і до серця танучого робили рухи не швидкі
і напевно ще підкріплення на допомогу звали…
Дмитрий Погребняк 555

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання, Лірика, Новинки, Про життя    На день святого Валентина дива трапляються.

На день святого Валентина дива трапляються.

На день святого Валентина дива трапляються
і свято бажане тоді у всіх закоханих настане
адже не просто так почуття у нас з’являються
і тільки від душевного тепла серденько розтане…
Дівочі очі сяють не завжди від красивих квіт
ще важливіше дотик губ з ніжним поцілунком
відтоді в відчуттях внутрішній змінюється світ
знайти свою людину для нас буде подарунком…
І відшукати своє щастя це найцінніший скарб
любов взаємна дорогоцінна дуже є коштовність
ми сплетемо наше життя із різноманіття фарб
в наших кроках на зустріч потрібна послідовність…
Дмитрий Погребняк 555

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання, Лірика, Новинки    Вогонь кохання.

Вогонь кохання.

Прокинеться любов від мовчазного крику
від неї в серці тихо пропиликає смичок
симпатія зіграє теж не останню скрипку
а посмішка жіноча в очах запале сірничок…
І зрозуміло між нами промайне вогонь
а теплий погляд нас в душі запалить
і від пожару ти не будеш стояти осторонь
і через врем’я взаємність звісно звабить…
А потім разом ми будемо у вічності горіти
відтоді полум’я вже погасить не вдасться
і ще в обіймах один одного схочемо зігріти
адже горячий поцілунок це синонім щастя…
Дмитрий Погребняк 555

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Кохання    ЛЕТИ

ЛЕТИ

  • ЛЕТИ

    …Звичайно, йди…Тебе я не тримаю
    Й за тебе я в істериці не б’юсь,
    Я всі мости між нами розбираю
    Й за кращу долю Богу помолю́сь.

    Свою́ дорогу сам собі торуєш,
    Захоплення на мить, мабу́ть, знайшов,
    Рожеві мрії ти якісь малюєш
    Й порядності всі межі перейшов.

    Роки́ летять й назад не повертають,
    Напевно ти про це уже й забув,
    А річ стару́ з роками викидають…
    Чи може ти такого і не чув?

    Лебідкою зали́шусь я наза́вжди,
    Наза́вжди не залишишся орлом.
    Подумати й над тим хоч трішки мав би,
    Що є метал і є металолом.

    Лети уже… лети, куди зібрався,
    Прощальний вальс не будем танцювать…
    Ти слів таких мої́х не сподівався.
    Й альбом назад не буду я гортать.

    Його наза́вжди, звісно, закриваю,
    Давала шанс – його не оцінив,
    Звичайно, йди, тебе я не тримаю,
    Ти мав усе і все ти спопелив.

    18.07.2022 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

    ID: 953964

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]