Тополі шелест… тінь висока…
Дрімоту день навів…
ПодАла голос ще сорока
І пара голубів.

У втомі вітер, ледве диха,
Поряд у тінь присів,
Погладив руку мою, стиха
Про щось загомонів.

Здригнулась гілка… і дрімота,
Долинув щебет, спів,
Здійнявшись вгору, в бік болота
Лелека полетів.

20.05.2025.
Ганна Зубко

Соловеєчку-пташино,
Ти співаєш на калині,
Розсипаєш свої трелі
І журливі, і веселі.

Душу заворожиш ними,
Соловеєчку-пташино.
Вранці я вікно відчиню.
Щоби слухать твою пісню.

Та увечері витьохкуй,
Серце знайде тоді спокій.
Хай не змовкне в Україні
Диво-пісня солов”їна.

2020 р.

У золотому кошику хлібів
Багрянцем сяють маків пелюсточки
Та чути жайвора вгорі чудовий спів
І крилечка тріпочуть, мов листочки.

Донизу небо кида бірюзу,
Яка вкриває васильки-волошки,
Рясну пустити може ще сльозу
Тепленький літній нетривалий дощик.

Краплі його на сонці заблищать,
Огорнуть колоски намистом срібним.
Яка ж краса у краї нашім ріднім,
Що серденьку аж хочеться співать.

2020 р.

Пройшлась гроза селом охоче,
Усе скупала, змила бруд,
У сонний ранок, після ночі,
Стежки калюжами ведуть.

Подався вітер за грозою,
Все яскравішим стає схід,
Спадають краплі десь сльозою,
Болотом тягнеться вже слід.

04.05.2025.
Ганна Зубко

Гроза пройшлась селом охоче,
Усе скупала, змила бруд,
У сонний ранок, після ночі,
Стежки калюжами ведуть.

Подався вітер за грозою,
І яскравішим стає схід,
Спадають краплі десь сльозою,
Болотом тягнеться вже слід.

04.05.2025.
Ганна Зубко

Гроза умила вікнам очі,
Усе скупала, змила бруд,
У сонний ранок, після ночі,
Стежки калюжами ведуть.

Не стало вітру із грозою
І яскравішим стає схід,
Стікають краплі вниз сльозою,
Відбивсь в болоті перший слід.

04.05.2025.
Ганна Зубко

Сховатись в тінь,
до верб присісти,
Думки зібрати у пучок…
Угледів промінь, хотів злізти,
Та впав стрілою у ставок.

Скупавшись, бігав між травою,
Біля болота теж пробіг,
Потім піском і знов водою,
І біля ніг моїх приліг.

До сонця раптом вгору скочив,
Де кликав захід вже, манив,
Забрав думки, а чи наврочив,
А чи в ставку тім утопив.

03.05.2025.
Ганна Зубко

Пахне дощем, але немає,
Не поспішає, та я жду,
Вітер у небо поглядає,
Шукає хмару дощову.

Неначе хоче догодити,
Умить найкращу підігнав,
Та ж починає все росити,
І там, де слід ще не ступав.

Зникають в хвилях
перші краплі,
В траві ховаються, піску,
Злетіли вгору тихо чаплі,
Качки покинули ряску.

Знов під старою я вербою,
В її обіймах, як торік,
Вітер похитує лозою,
Гойдає човен з боку в бік.

03.05.2025.
Ганна Зубко

Пахне дощем, але немає,
Не поспішає, та я жду,
Вітер у небо поглядає,
Шукає хмару дощову.

Неначе хоче догодити,
Умить найкращу підігнав,
Та ж починає все росити,
І там, де слід ще не ступав.

Зникають в хвилях
перші краплі,
В траві ховаються, піску,
Піднялись в небо тихо чаплі,
Качки покинули ряску.

Знов під старою я вербою,
В її обіймах, як торік,
Вітер похитує лозою,
Гойдає човен з боку в бік.

03.05.2025.
Ганна Зубко

Біле марево, марево біле
Все пливе у веснянім саду,
Груші й вишні чудово розцвіли,
А ще сливи у крайнім ряду.

Незабаром рожевий серпанок
Огорне молоді яблуньки
І роси назбирає у збанок,
Щоб напились її пелюстки.

2025 р.