ДОДАТИ ВІРШ
АБО
  Природа    Весна зеленокоса

Весна зеленокоса

  • Як я люблю весну зеленокосу!
    Її прихід на крилах дощових!
    Крізь сірі хмари і пелену холодну
    Все розмальовує в барвисті кольори.

    Весна так полюбляє все зелене!
    Зелені квіти й трави у садах.
    В квітковій сукні, ніби наречена,
    Вінок зелений вбрала мавка весняна.

    А наші квіти! Радість то очам!
    І серцю ніжні почуття любові!
    Так хочеться, щоб квітнула земля,
    Бо там де квіти - там немає болю.

    Бо там, де квіти - там цвіте весна,
    Птахів там відголосся тихе щебетання.
    Там, де природа наша ожива -
    Приходить спокій, радість і кохання.

    Рожеві, білі, сині і червоні,
    Жовтенькі й голубі, багряні кольори.
    А ще - тендітні, ніжно-волошкові!
    То є багатство нашої весни!

    Як я люблю весну зеленокосу!
    Її, таку прекрасну й гомінку.
    Ми так чекали нашу милу гостю!
    Я так люблю її, красуню запашну.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Не сумуйте за ранком минулим

Не сумуйте за ранком минулим

  • Не сумуйте за ранком минулим,
    І за днем, що минув, і за ніч.
    Не жалійте за словом, за ділом,
    Чи колись вже загублену річ.

    Не сумуйте, а дякуйте Богу,
    За цей ранок та дні дощові.
    Та й за ночі ще й досі холодні -
    За все дякуйте в своєму житті.

    Уявіть на маленьку лиш мить
    Ви солдата в холоднім окопі...
    Ноги й руки, холодні, мов лід,
    Ледве ходять в брудному потопі ...

    Мокрий одяг до тіла прилип,
    Шапка мокра....усе мокре на фронті.
    В грудях - стук, а, може, вже й хрип...
    Бо ж солдат - теж людина із плоті.

    Бо солдат - то не робот, людина!
    Він воює як робот, та все ж!
    Мерзне там, у окопі, дитина,
    Хоч нема її гідності меж!

    Героїчно стоїть на сторожі,
    Хоч й хворіє, напевно, як всі...
    Та позицій лишити не може,
    Бо він - воїн, бо він - захисник.

    Бо в руках його - наша свобода,
    Спокій вдома та наше життя.
    Бо в руках його - мир й перемога!
    Хоч і холод нестерпний в ногах...

    Уявіть на коротку лиш мить
    Наше ліжко й окопи холодні...
    Уявили!? То ж Бога моліть
    За здоров'я всіх наших героїв!

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Як я люблю весну зеленокосу

Як я люблю весну зеленокосу

  • Як я люблю весну зеленокосу!
    Її прихід на крилах дощових!
    Крізь сірі хмари і пелену холодну
    Все розмальовує в барвисті кольори.

    Весна так полюбляє все зелене!
    Зелені квіти й трави у садах.
    В квітковій сукні, ніби наречена,
    Вінок зелений вбрала мавка весняна.

    А наші квіти! Радість то очам!
    І серцю ніжні почуття любові!
    Так хочеться, щоб квітнула земля,
    Бо там де квіти - там немає болю.

    Бо там, де квіти - там цвіте весна,
    Птахів там відголосся тихе щебетання.
    Там, де природа наша ожива -
    Приходить спокій, радість і кохання.

    Рожеві, білі, сині і червоні,
    Жовтенькі й голубі, багряні кольори.
    А ще - тендітно-ніжні волошкові!
    То є багатство нашої весни!

    Як я люблю весну зеленокосу!
    Її, таку прекрасну й гомінку.
    Ми так чекали нашу милу гостю!
    Я так люблю її, красуню запашну.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Не будіть сову!

Не будіть сову!

  • Символом мудрості чи уособленням якогось зла
    Є легендарні та міфічні сови - природні хижаки.
    Колись ця птиця на горісі нашого подвір'я жила.
    Познайомитись з нею хотіли дорослі й малюки.

    Є понад чотириста видів нічних мисливців - сов.
    Лиш снігова полює вдень. Видає крики диких птахів.
    Сова ельф одна єдина з усіх вживає рослинну їжу.
    Різновидні сови стають мішенню поміж собою.

    Пугачі - найбільші з хижих птахів на всій планеті.
    Вони полюють на беркутів і молодих кабанів.
    Сови бачать вухами. Рибу ловлять кігтями в злеті.
    Майже всі переслідують рептилій, комах, птахів...

    Приносячи змії в гнізда, захищають свою здобич.
    Ті їдять, все, що рухається, собі в насолоду.
    Мало хто в дикій природі спостерігає совину велич.
    Найчастіше красиві птахи помирають від голоду.

    В природі перуанська карликова сова - найменша.
    Вона важить менше від колібрі - тридцять грам.
    Зі совиних видів птаха євразійський філін - найбільша.
    Всі полюють вночі. Карликова вдень розсікає повітрям.

    Сова - пташина з великою, пухнастою головою.
    Їй бачиться весь світ лише в чорно-білих кольорах.
    Самка - важча від самця на чверть за вагою.
    Сови клацають зубами, коли настрої - в мінорах.

    Це - прекрасні, дивовижні, розумні, загадкові птахи...
    Масово поширені майже на всій нашій земній кулі.
    Про їх життя, полювання в темряві й сутінках - міфи.
    Вони - досить граціозні, несподівані та витривалі.

    Асиметричні вуха миттєво розпізнають звуки.
    Мають три пари повік - для сну, захисту, моргання.
    Три четверті оберту голови. Вуха - зі складок шкіри.
    Нерухомі очі. Дуже рухлива шия. Плоске обличчя.

    Сови зовсім не п'ють воду. Дивляться лише вперед.
    Їх очі - без очного яблука, добре відбивають світло.
    Не мають зубів. Цілою ковтають здобич навперейм.
    Їжаків, очищених від голочок нігтями, їдять сміло.

    Чутливі, безшумні - найтихіші з птахів планети...
    Живуть парами до десяти, в неволі й до сорока років.
    Їх вірність та відданість оспівують в віршах поети.
    Вони є володарями цікавих й кумедних звуків.

    Пташенятка народжуються сліпими з білим пухом.
    Самець добуває їжу. Агресивна самка дітей доглядає.
    Далекозорі. Наділені великою швидкістю й слухом.
    Сова захищає потомство. Іноді на людей нападає.

    Совине подружжя один раз за життя створює сім'ї.
    Раз у рік самка висиджує від трьох до п'яти яєць.
    Ці птахи - не помічені в господарському гніздів'ї.
    Займають щось готове й маскуються на взірець.

    Росла й виросла домашня пташечка... Охижилась...
    Батьки просили: "Не чіпайте та не будіть, діти, сову".
    Ми - ще малі. Заглядали в те совине гніздо, грались...
    Тато відніс її на природу до здичавілого, зарослого саду.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Ти куди біжиш, гірська ріка?

Ти куди біжиш, гірська ріка?

  • Ти куди біжиш, гірська ріка?
    Дай намилуватися тобою.
    Буйний вітер сильно вже гойда
    Гілочки смерек, що над водою.

    Вздовж ріки порозросталися мохи.
    Течії земні мелодії співають.
    В папоротях й скелях – береги.
    Схили в пишні шати одягають.

    Закружляли понад річкою птахи -
    Ті, що гнізда в'ють тут на деревах.
    Їм так – добре. Вздовж великої ріки
    Ввись знімаються на дужих крилах.

    Враз затьохкав соловеєчко в долині
    Там, де звивиста частина річки.
    Он листочки затремтіли на калині.
    То в коханні зізнаються вже синички.

    То ж гойдаються грайливо на гілках.
    Витанцьовують чарівний свій танок.
    Раз по раз з дерев злітає птах,
    Щоб разом сплестись в живий вінок.

    Переглянулись в зажурі береги.
    Захмарилось небо... Потемніло...
    Буде дощ... Все стихло навкруги
    Раптом вмить, немов би, й звечоріло.

    А внизу потік в каміння гостре б'є
    Й робить з річечки дрібні потічки.
    Вийде сонце. Темні хмари прожене.
    Зачерпне собі студеної водички.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    До польових волошок – одвічна любов

До польових волошок – одвічна любов

  • Потаємно викладу в маленькому вірші
    До польових волошок одвічну любов.
    Їх делікатні, чепурненькі суцвіття-чаші
    Романтичну душу розхвилювали знов.

    Яскраво-сині, білесенькі, блакитні та рожеві
    Вклоняються сонцю на вільних просторах.
    Фіолетові, жовтесенькі, бордові й червоні -
    На узбіччі доріг та узліссі, на берегах рік, у горах.

    В Україні ультрамаринові волошки мережать
    Посіви зернових: жита, ячменю та пшениці.
    В ландшафтних дизайнах веселково манять.
    В садочках і на клумбах - теж улюблениці.

    Трав'янисті рослини - з родини айстрових
    Є в південному та помірному поясі Європи.
    Все життя - в захваті від волошок польових.
    Довіра, вірність, простота - їхні символи.

    Вродливі квіточки в посівах злаків - бур'яни.
    В їх очах - синь, голубінь неба... Очей не відвести...
    Неповторною красою манять вони.
    З липня та до кінця літа можуть цвісти.

    Листя має аромат гвоздики, лимона, м'яти.
    Милі волошки - лікарські рослини, медоноси.
    Зовсім невибагливими вважаються квіти.
    Люблять сонце, дощі й вранішні роси.

    Лік різновидів й сортів йде на сотні
    Та деякі, на жаль, занесено в Червону книгу.
    Скромні лучні... Ефектні декоративні...
    Вони ніжно запрошують до приємного діалогу.

    Витончені пелюсточки сплітають віночки.
    Вклоняються небесам, несуть радість.
    Дякую природі за такі даруночки.
    Волошки символізують красу й молодість.

    На українських теренах волошкові узори
    Навіюють романтику, освіжають подих.
    Несуть світу відлуння війни, наш біль і подвиг,
    Силу, красу мудрої нації та її непокори.

    Марія Маринченко (Марічка Ясен)

    #МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
    #МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    ВІТЕР-ҐВАЛТІВНИК

ВІТЕР-ҐВАЛТІВНИК

  • ВІТЕР-ҐВАЛТІВНИК

    Якось вітер-ґвалтівник
    Ґвалтувати взявся,
    Але потім думка – смик,
    Й в любові зізнався.

    Цілувати заходивсь,
    І став обіймати,
    Він до мене притуливсь
    Й щось почав шептати.

    Думав – буду я радіть,
    Мило усміхнуся,
    Бо спустився з верховіть
    Й в нього загорнуся.

    Не отримав, що хотів,
    Дала я відмову,
    Розізлився, полетів
    Й повернувся знову.

    Я його – не він мене,
    Моя перемога.
    Він не ляже й не засне –
    Місія розлога.

    Ґвалтувати все він звик,
    Іноді й зненацька.
    Це ж не красень-чарівник,
    Втіха чудернацька.

    Рада була би йому
    В спеку, не в морози,
    Тих обіймів не прийму
    До цвітінь мімози.

    Як мімоза зацвіте,
    Сонечко пригріє,
    Набере він знов розбіг
    Й з радістю повіє.

    Як зійде усюди сніг,
    Морозів не буде,
    Він відкриє декольте
    Й загляне усюди.

    Нагадає він й тоді,
    Що я не скорилась,
    Й буде брать в обійми ті,
    Від яких відбилась.

    23.12.2022 р.

    ©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
    ID: 980515

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Ла́стівочки – Бо́жі пта́шки

Ла́стівочки – Бо́жі пта́шки

  • Ла́стівочки прилетіли,
    Серде́чка наші зігріли,
    Божі пта́шки несуть щастя,
    Світлі, милі і прекрасні.
    Працьовиті й клопітливі,
    Розумненькі і кмітливі,
    Будують гніздечка для малят -
    Своїх маленьких пташенят,
    З гру́дочок вологої землі,
    Наспівуючи мелодійні пісні.
    На сонечку виблискує пір'ячко,
    Довгий хвостик, тонкі́ крила,
    Прилетіли на моє подвір'ячко,
    Діточок своїх літати вчили.
    Мама і тато маленьких ластів'ят,
    Годують комахами дівчаток і хлоп'ят,
    Трудяться від світанку до заходу сонця,
    Все метушаться біля мого віконця.
    Весною і літом нас веселять,
    А восени дощі і вітри зашумлять,
    В теплі краї ластівки полетять,
    А ми їх з нетерпінням будемо чекать.

    11.04. 2023. С.М. Онисенко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Гордий нарцис

Гордий нарцис

  • Весна - то не тільки лиш проліски,
    То не тільки пташки та їх спів.
    Розцвітає жовтесеньке сонечко,
    Жовтий братик весняних братів.

    А брати - то підсніжники білі,
    Вони люблять нарциса красу.
    Пелюстки його ніжні, красиві
    Так чарують і манять весну.

    Квіти жовті весна поливає
    І дощем, й навіть снігом щодня!
    Та нарциси попри все розцвітають!
    Їм холодна весна не страшна!

    А нам тепло та любо на серці,
    Споглядаючи жовту красу.
    Ніби чисті тендітні озерця
    Зазирають в душі глибину.

    Бо ж нарцис - гордий, ніжний, незламний
    Й не боїться красу показати.
    Крізь сніжинки холодні, "весняні"
    Він цвіте, щоб людей потішати.

    І потішив! Жовтенька голівка
    Немов сонечко власне в садочку.
    Біля нього листки розпускають
    Його син та красунечка- дочка.

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
  Природа    Квітень чарівник

Квітень чарівник

  • Прийшов до нас квітень,
    Теплим сонечком світить,
    Промінчиками нас зігріває,
    Тихенько вітерець повіває.

    Білі і жовті нарциси милуються,
    Із зеленими листочками цілуються,
    Поважно поставали тюльпани,
    Одягнули різнобарвні жупани.

    Виглядають проліски тендітні і синенькі,
    Різнокольорові крокуси лагідні і гладенькі,
    Колихає вітер їхні ніжки тоненькі,
    Лоскоче їх за стебе́льця молоденькі.

    А навколо бузковий килимок рясту,
    Мій квітник прекрашає так рясно,
    Маленькі, барвистими очима дивляться,
    Весняним дощиком живляться.

    А який же гарний садок біля хати!
    Ніби побував у царських палатах,
    Сливи, вишні, яблука і абрикоси,
    Вкриті рожево-білим цвітом їхні коси.

    Над квіточками бджілки трудяться,
    Пилок збирають, не нудяться,
    Медовий аромат пахучого цвіту,
    Приваблюють бджолину еліту.

    Із бджілками метелики літають,
    Весело і грайливо пархають,
    Фіалочки їм завжди раді,
    Співають, танцюють, як на параді.

    Квітень дарує нам чарі́вну казку,
    Радість, неймовірну ласку,
    Мелодійний спів пташечо́к,
    Ніжний аромат квіточо́к.

    04.04.2023. С.М. Онисенко

Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
WEBQOS - Strony internetowe Warszawa
Tworzenie Stron Internetowych w Warszawie
KolorowyZegar - System dla Żłobka
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]