Крок за кроком, крок за кроком
Наближається весна,
Хоч мороз іще у дзвони
Свої срібні вибива.

Ще сніги стоять глибокі,
Зимний вітер розгулявсь
Та весна вже крок за кроком
Наближається до нас.

І неєм дерева вкрито,
Мовчазні стоять вони,
Та запахло первоцвітом,
У повітрі – дух весни.

2021 р.

Чотири стихії дають мені сили,
Чотири стихії фундамент життя.
Земля і повітря,вогонь і водиця,
Властивості іх знали людині здавна.

Холодна вода спрагу в спеку вгамує,
Очистить від бруду і сили додасть.
Живильна енергія тіло наповнить,
Цілющість і ясність одразу в думках.

Стихія вогню зачаровує погляд,
Де танець багаття не наче гіпноз.
У тому вогні горить все негативне,
А в серці розпалює щиру любов.

Стихія повітря завжди невловима,
Хай здує проблеми і слово лихе.
І вітер покаже таємну стежину,
В те місце де мрія чекає мене.

Остання стихія вона ніби мати,
Це рідна земля,що годує усіх.
Від неї здоров’я черпають і сили,
Щоб діти її у достатку жили.

Нажаль у наш час про стихії забули,
Забруднюють все від небес до землі.
А потім говорять,”немає здоров’я”,
Думки про наживу, пухлина душі.

Гілка калини у білому цвіті,
Ніби віночок дівочий весняний
Гарний, пахучий, чистий і ніжний,
Що прикрашає юнки голівку.

Гілка калини у літнюю пору,
Наче маленький стібок пречудовий
На вишиванці зеленій природи,
Значить калинонька рясно зародить.

Гілка калини під час падолисту,
Ніби червоне перлове намисто
На жовто-багряній довгій сорочці,
Яку дарувала калиноньці осінь.

Гілка калини зимовими днями –
Солодкі цілунки палкого кохання.
Минають роки, буде їх іще скільки –
Не зітруть красу калинової гілки.

2020 р.

Пахучий вітер… Цвіт акацій,
Жасмину, ніжності бузків
Без клопіткої росли праці,
У райських пахощах богів.

Акацій кетяги звисали
Понад дорогу, край межі,
Гілки жасмину обіймали,
Вінком лягали на плечі.

Й бузок звисав, до рук тулився,
Які то пахощі були!
І поряд хміль угору вився,
Цвіли і пахнули садки.

Світанки солов’їв будили,
Плескала хвиля за вікном,
У росах трави зеленіли
Біля дороги, вздовж селом.

16.02.2025.
Ганна Зубко

Пахучий вітер… Цвіт акацій,
Жасмину, ніжності бузків
Без клопіткої росли праці,
У райських пахощах богів.

Акацій кетяги звисали
Понад дорогу, край межі,
Гілки жасмину обіймали,
Вінком лягали на плечі.

Й бузок звисав, до рук тулився,
Які то пахощі були!
І поряд хміль угору вився,
Цвіли і пахнули садки.

Світанки солов’їв будили,
Плескала хвиля за вікном,
У росах трави зеленіли
І не здавалося те сном.

16.02.2025.
Ганна Зубко

Прокинувсь день,
промінням блиснув,
Бровою-хмарою повів,
Крутнувся вітер,
хвацько свиснув
Поміж розлогих берегів.

Де очерет сухий тулився,
Посеред хвилі та кущів,
Пісок водою щедро мився
І сріблом в променях блистів.

Табун качок гойдали хвилі
Й відбиток неба серед хмар,
Дивились верби в них похилі,
Невтомний вітер заглядав.

15.02.2025.
Ганна Зубко

Прокинувсь день,
промінням блиснув,
Бровою-хмарою повів,
Крутнувся вітер,
хвацько свиснув
Поміж розлогих берегів.

Де очерет сухий тулився,
Посеред хвилі та кущів,
Пісок водою щедро мився
Та сріблом в променях блистів.

Табун качок гойдали хвилі
Й відбиток неба серед хмар,
Дивились верби в них похилі,
Невтомний вітер заглядав.

15.02.2025.
Ганна Зубко

Вже стіною повис
непроглядний туман,
Ніч приспала в обіймах
й лишила,
Сива сонна трава,
всюди сивий бур’ян,
Пелена, наче, ранок накрила.

Вмить осіла стіна,
коли промінь упав,
Й кудись зникла,
зовсім розчинилась,
Заблищала роса,
наче бісер, між трав,
Освіжитись земля умудрилась.

30.01.2025.
Ганна Зубко

Котився грім,
ховавсь між хмари,
Дощ по калюжах лупотів,
Дерева крони позгинали,
А вітер шастав, де хотів.

Гроза пішла, зняла облогу,
Не стало грому, хмар густих,
Побіг струмок через дорогу
Униз, до річки, верб старих.

Згори веселка нахилилась,
Дерева крони підняли,
А річка хвилями стелилась
Попід зелені береги.

27.01.2025.
Ганна Зубко

На черешеньці маленькій
Стали гілочки біленькі.
Але ж це не цвіт квітує,
Бо ж зимонька хазяйнує.

То ж розвішала сніжинки
На черешні та ялинці,
На дубочку і калині
На горбочку та в долині.

Її ковдра біла-біла
Навіть річечку накрила,
Все навколо притрусила,
В біле царство запросила.

2018 р.