ПРОСТИ МЕНЕ ГРІШНУ, ВСЕВИШНІЙ, ПРОСТИ

Прости мене грішну, Всевишній, прости,
Прости, якщо можеш, благаю,
Нелегко хрести із гріхами нести́,
То ж прощення тво́го чекаю.

Прости мене грішну, Всевишній, прости,
Гріхи, мов каміння, збираю,
Стежками життя все доводиться йти,
Надію, що про́стиш, плекаю.

Прости мене грішну, Всевишній, прости,
Не всюди свідомо грішила,
Благаю, гріхи всі мої́ відпусти,
Бо ними я світло закрила.

Прости мене грішну, Всевишній, прости,
Життя в чагарі нас заводить,
Нелегко бува чагарями пройти,
І це до гріхів нас доводить.

Прости мене грішну, Всевишній, прости,
За кожен з гріхів свої́х каюсь,
Чому́сь до гріхів є усюди мости,
Минати я їх намагаюсь.

Прости мене грішну, Всевишній, прости,
Доро́гу вкажи безгріховну,
Та строго, благаю, мене не суди,
Я душу очищу гріховну.

16.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023ID: 977148

Розп‘ятий на хресті ,стерпів свій біль скалічених кісток,
За всі гріхи земні,вдягнув вінок терновий.
Замість вина ковтнув ганьби ковток,
Прийнявши смерть в смиренності й любові.

Прийняв всі муки за людські гріхи.
Був закатований він підлості рукою.
Та все одно читав він кАтам молитвИ,
Що розділили його ризи між собою.

Своєї віри не відрікся на одрі.
Чекав спасіння для всьго земного,
Та глузували фарисеї перед ним,
Лише почув-спаси себе самого.

Він словом ніс в серця людей любов,
Бо ближньому не забажаєш горя
І пролилася з рани вода й кров,
В останнє прокричав: «Чому покинув,Боже?»

НевІдомі нам Господа шляхи,
Бо дав нам скуштувати ту тернину.
Дай ,Боже ,нам пройти часи пітьми.
Дай ,Бог ,народу воскресіння й миру.

21.12.2022.
Автор : Верховчанка
( Людмила Сун-Дун-Чан)

Дев'ятнадцяте січня... Йде ритуал освячення води.
У світі та в Україні – день Водохреща Господнього.
Правиться в церквах, святиться водиця з водойми.
Існує свій Водохресний сюжет гуляння народного.

Останнім часом біля водойм проходять "вертепи"
Й купання у святій воді. Віра людська – суперечна.
Справжнє збочення нас веде в російські "скрепи".
Така ситуація на освячених водоймах – недоречна.

Все це виглядає низько, не культурно, не релігійно.
Віряни напів оголеними пірнають в освячену воду.
Цей натовп виглядає якось дикувато й безнадійно.
Чомусь – зовсім не соромно українському народу.

Краще б усі віряни більше уваги приділяли Літургії,
Частіше ходили до церкви та щиро молилися Богу.
Дехто з тих, хто пірнає, не має тієї набожної енергії,
Оскверняє святиню. Люди роблять з цього розвагу.

За всіма православними та українськими звичаями
Саме в ці три дні – заборонено пірнати у святу воду.
Її освятив сам Бог... Не можна ж допускати скверни.
Ми з вами – з України, зі славного релігійного роду.

Випивати та гуляти на, тільки що освяченому, місці,
Стрибати в обрядову ополонку з оголеними тілами
Нам – не варто... Ми ж виросли в набожній колисці.
Шановні: "Та що ж таке зараз відбувається з нами?!"

В українців є прислів'я: "Риба завжди гниє з голови".
Шкода, що нашою елітою чин купання підтримано.
Україна в церковній площині вже зіп'ялася на ноги.
Давайте, все те проросійське, "скрепне" відкинемо.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко