Коли не любиш тіло своє миле,
І в дзеркало дивитись не схотіла..
Коли закрилась ти в собі ,
Й закрились сили.

Під ковдрою тобі вже краще стало,
Й ділитись всім ти з нами перестала..
Я зрозумів, що ти доросла стала,
Й важке завдання тебе огортало.

Ти полюби себе й пробач страждання,
Яке життя доросле готувало.
С під ковдри вилізь і знайди пізнання,
Що це завдання всіх нас огортало...

Живем і мрієм,
Мрієм й вмираєм..
І кожен раз одне і теж.
Спочатку школа,універ,
Робота потім й пенсія.
Життя пройшло ,
" І що тепер? "
Тепер чекаєм смерті.

Ну що ж..
Питання маю лиш одне я.
«Як можу я прикрасити ці дні?»
Які здаються ну дуже нудними
Сумними і тужливими усі..

Я можу відповісти лиш про себе,
Читаю книги.. це для мене все..
Якщо читати то здадуться дні ці,
Коротші й веселішими ніж є..

Хоч ледве бачу після них, хоч щось я ,
Але щасливою стаю я хоть на мить..
Поглиблюю життя своє в світи ті,
Й відчути можу я в книжках путь свій..

Не вкладайте сенсу у вірші,
Не робіть із них комедію чи драму.
Напишіть про щирість у душі,
Про стан свій,або небо напишіть.

Не читайте віршів про кохання..
Написаних в емоціях своїх,
Заплачете гіркими ви сльозами ,
Через щасливі миті,й кращі дні..

Вірші про день,вечір і ніч складайте
Не про хлопчину й дівчину малу.
Коли не стане їх, спогад болючим стане,
Й залишитесь самі з тими віршами..

на папері вона тонка
а в житті вся у сколах і тріщинах
я малюю її при свічках
а кохаю о темній опівночі

невагомо торкаюсь щоки
невагомість - то шлях до довіри
а під ранок шепочу вірші
хай ще спить , моє стомлене диво

відганяю від неї туман
їй в тумані ввижаються привиди
мов хлопчисько радію дощу
золотому дощу її хтиви

я чекаю її розмов
бо ж для неї розмова не просто
знаю певно - не слів потребує любов
а цілунків в шовкове волосся

пам'ятаю , що кава у неї міцна
що без цукру , але із цукеркою
і що спить вона мов дитя
і не дивиться у люстерко

на малюнках моїх вона
вся тонка, порцеляново - ніжна
а в житті так далеко близька
що я вивчив напам'ять всі тріщини...

2022 рік

вона не вірила словам
слова на мить , а не навіки
і поміж тисячі світів
бажала той , де буде гірко
бажала так , що небеса
щоразу дивлячись на неї
вкривали хмари та імла
вкривав туман , а сонця промінь
дарма щосили намагавсь
до неї хоч на мить торкнутись
вона -
чужа і самота
тікала в темряву щодуху

і там , під тінями дерев
спинивши кроків своїх швидкість
вона -
приблуда і мара
мов забувала , що є дика...

2022 рік

Кошеня чорне
з м'ячиком грається.
Наївні мрії.

***
Не зігріється
сливи листя холодне.
Затяжні дощі.

... і коли говорили ЗАКОН
і нагадували про ПРАВИЛА
вона з посмішкою на вустах
просто
переписувала
значення
усих слів
усих догм і законів
усих біблій
і конституцій
вона мовчки
не кажучи світу нічого
відділяла святе
та шукала красу
серед бруду
і проституції...

2022 рік

рамки і правила
залиште для інших
жінка не знає
ніяких обмежень
богом і долею
їй подаровано
бути єдиним
правильним
твердженням

2022 рік