Яким неспокійним став світ... Нас на планеті - вже аж вісім мільярдів. Війни за території, ресурси, їжу, воду вбивають цвіт. Звучать мелодії з надривних акордів.
Яким непередбачуваним став світ... Говорить про одне, а робить зовсім інше. На арені - як не злодій, то бандит чи пройдисвіт. Негативу з кожним днем все більше й більше.
Яким безжальним став світ... Людське життя зовсім нічого не значить. Серця у вбивць - тверді, немов той граніт. Хіба колись їх ще хтось пробачить?
Яким несправедливим став світ... Одні - багаті та ситі, а інші - бідні й голодні. Життя пересічних людей та еліт - Як рівень води у криничці й безодні.
Яким ненадійним став світ... Правда й честь нині - зовсім не в моді. Куди не глянь - зло, нерівність, брехня, пустоцвіт... Хочеться крикнути: "Та годі вже! Годі!!!"
В цьому шаленому світі - вісім мільярдів людей І всі ми хочемо щасливими бути. Скільки ще кому, з нас, випаде днів та ночей? Треба вже в мирі, шані, злагоді і любові жити!
Всім нам в небесах сяють однакові зорі Й одне сонце над людством вранці встає. Ми - сучасники. Двадцять перший вік - надворі. Живімо чесно! Іншого шансу вижити в нас немає.
він міг би не творити чудову й неперевершену музику а жити, як звичайні люди, з дня в день та муза, чомусь, аж ввижалась йому - мрійнику й щедро сипала нотами з обох жмень
вона могла б не писати зворушливі вірші а залишати на дні серця поетичні рядки та думки, з часом, ставали змістовніші, глибші й пробігали через її душу навипередки
він міг би витрачати себе на щось інше а не захоплено розчинятись в звучанні таємничих мелодій та зі щемом у серці відчував світ музики талановитіше, тонше міг творити музичне диво з несподіваних рапсодій
вона могла б не подружитись з поезією а змістовні, важливі рими забувати, не брати до уваги та поетичний простір ставав чудодійною магією додавав душевної сили й незнаної наснаги
вони обоє могли б бути зовсім іншими жити простим, пересічним, людським життям не створювати власні виміри, йти дорогами легшими ні, без творчої магії дні й ночі були б напівжиттям
є люди, які щось творять, не живуть просто так тому й залишають за собою особливий слід хтось на голубих небесах їм дає добрий знак відчуття реальності окрилює щемливо творчий політ
артисти, художники, скульптори, письменники, музиканти, поети... без них збіднів би наш культурний світ хтось грає ролі, малює картини, а хтось пише музику, прозу, сонети... кожен митець для нації - справжній дивоцвіт
