рамки і правила залиште для інших
жінка не знає ніяких обмежень
Богом і долею їй подаровано
бути єдиним правильним твердженням

2022 рік

а вона ж не назавжди
лиш на мить , не на вік
придивись - її очі то болі і смутку безмежжя...

але попри цей біль її сміх ще дзвінкий
і усупереч болю вона ще від тебе залежна...

2021 рік.

зеленоокий
світ зеленоокий
а в мене
очі зовсім не такі
брунатні
трішки з подихом каштанів
осіннім попелищем
ледь гірким
а небо
в нього очі - то блакиті
безмежні простори
безмежжя краєвид
а в тебе
очі й крапельку не сині
а темряви
пекельний смолоскип
два кольори
брунатний і темніший
як застарілі скалки бурштину
єднаються
єднаються цим світом
зеленооким світом у одну
одну - єдину цілісність навіки
єдину темноокість кольорів
брунатний
темний
кольори бурштину
під синім
і зеленим
навіки

2013 рік.

Наша душа все пам'ятає,
Переносить і біль, і радість,
Вона мовчить, нічого не питає,
Не показує свою слабість.
Не дратуйте живу душу,
Вона інколи страждає,
Гармонію свою не порушуй,
Тоді душа, як сонце, засяє...

20.03.2023. С.М. Онисенко

Цінуй своє життя ,то справжнє диво.
А може скажеш,що не пощастило?
Що не здійснились заповітні мрії,
Чекав нагоди та фортуни крила.

Та щоб розкрити крила -нам потрібно встати,
А як же можна сидячи літати.
Спіткнувшись хоч би раз через зневіру,
Ніколи не втрачай в житті надію.

Ти не марнуй життя на заздрість та образи,
Бо не буває все та ще й відразу.
У кожного свій шлях,цінуй свободу.
Знайди свою, а не чужу дорогу.

Подякуй Богу ти за подих вранці,
За карусель дрібниць, які не помічав ти.
Бо втративши усе ,пізнаєш ціну
Нікому не кажи , що не щасливий!

12.04.22
Автор : Людмила Сун-Дун-Чан

Планета Земля ніколи не стояла на одному місці.
Вона весь час крутиться навколо своєї осі й Сонця.
"Найбільша в Сонячній системі" - кажуть науковці.
Лише тут черпає людство своє щастя по вінця.

В безмежних просторах пропливають небеса.
Дарують нам відчуття радості земного життя.
Сонце, хмари, місяць, зорі... - вишукана краса.
Ми захоплюємося їхніми чарами від сповиття.

Живемо тимчасово - від народження й до тризни.
Швидко збігає людський вік, як одна мить.
Кожен, як вміє, так і розорює власні борозни.
Щось сіє в них, веде діалог зі світом, творить.

Найголовніше для нас - залишатися Людиною.
Треба використати час, як шанс робити світу добро.
Варто йти рівною, благословенною стежиною,
Засівати ниву миром, злагодою і любов'ю щедро.

Ми з Вами народилися, щоб стати щасливими.
То хто ж тоді, як не ми - свого щастя ковалі?
Не варто жити лиш для того, щоб бути багатими.
За горизонт не візьмемо багатства ні великі, ні малі.

Життєдайна планета Земля пробігала по орбіті,
Коли нас в цьому житті ще й в помині не було.
Вона є, коли ми з'явилися, і зараз живемо на світі.
Буде й тоді, як скажуть, що життя наше відцвіло.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко

А знаєш що? Ти спробуй будь собою
Як у дитинстві, не ховаючи емоцій
Не треба прикидатися святою
Міняти маски для людей на кожнім кроці

А знаєш що? Давай без лицемірства
Тобі це важко, ти завжди не щира
Нажаль твій кращий друг блюзнірство
А подруга у тебе лиш зневіра

А знаєш що? Мені тебе не жалко
Бо ти самотня жінка по своїй провині
Не вмієш покохати палко
Але чомусь у цьому всі навколо винні

А знаєш що? Якщо ти це не знала
Ти з разу в раз лишаєшся одна
Бо ти ж сама собі таке життя обрала
Така нещирості твоєї є ціна

А так то взагалі ти добре знаєш
Що лиш в тобі самотності причина
І поки ти себе не поміняєш
Не схоче таку жінку не один мужчина.

©️Лілія Ходус

Усі шукають в чому сенс життя
Він у бажанні! Головне бажати!
Ви пригадайте це приємне відчуття
Це наче мрію у своїх думках саджати

Цей «саджанець» ви потім поливаєте
Щоб швидше досягти мети своєї
І цей відрізок часу проживаєте
Неначе поріднилися ви з нею

І поки в голові лунає: Хочу!
Задля досягнення є цільова дорога
Не добре коли думи вам шепочуть:
Набридло все, не хочу я нічого…

Найголовніше це чогось хотіти!
Це мотивує вас на власні віткриття!
Дуже важливо вчасно зрозуміти
Поки бажаєш щось - то і є сенс життя!
©️Лілія Ходус

У кожнім з нас живе мала дитина
І від очей сторонніх ми її ховаємо
Та іноді хоча би на хвилину
Ми це малятко обережно випускаємо

Дитинка ця звичайно ж вірить в диво
Безмежно щира і така відкрита
Вона сміється і занадто гомінлива
Як хтось образить, тоді враз сердита

Ми називаємо це внутрішня дитина
Найголовніше із собою подружитись
Прийняти цю таку себе частину
Щоби в гармонії з собою файно жити

Ви бережіть в собі, свою малу людину
Що шанс дає собою бути
Тоді не важко буде в будь-яку годину
В житті дорослому себе щасливими відчути.
©️Лілія Ходус

Яким неспокійним став світ...
Нас на планеті - вже аж вісім мільярдів.
Війни за території, ресурси, їжу, воду вбивають цвіт.
Звучать мелодії з надривних акордів.

Яким непередбачуваним став світ...
Говорить про одне, а робить зовсім інше.
На арені - як не злодій, то бандит чи пройдисвіт.
Негативу з кожним днем все більше й більше.

Яким безжальним став світ...
Людське життя зовсім нічого не значить.
Серця у вбивць - тверді, немов той граніт.
Хіба колись їх ще хтось пробачить?

Яким несправедливим став світ...
Одні - багаті та ситі, а інші - бідні й голодні.
Життя пересічних людей та еліт -
Як рівень води у криничці й безодні.

Яким ненадійним став світ...
Правда й честь нині - зовсім не в моді.
Куди не глянь - зло, нерівність, брехня, пустоцвіт...
Хочеться крикнути: "Та годі вже! Годі!!!"

В цьому шаленому світі - вісім мільярдів людей
І всі ми хочемо щасливими бути.
Скільки ще кому, з нас, випаде днів та ночей?
Треба вже в мирі, шані, злагоді і любові жити!

Всім нам в небесах сяють однакові зорі
Й одне сонце над людством вранці встає.
Ми - сучасники. Двадцять перший вік - надворі.
Живімо чесно! Іншого шансу вижити в нас немає.

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко