Я покажу тобі усі Всесвітні чари:
Краплинки осені крізь озеро надій…
Розбавлю кольорами сірі хмари,
Хай райдугою сяють в лоні мрій…
Іще додам гармонію мелодій,
З вітрами хай заграють в унісон…
Зміню мотиви всіх сумних рапсодій,
Мінори над лісами, наче сон…
Усі зірки в неоновім світінні
Будуть вітатися з тобою крізь Світи…
І затріпоче серце,- бо прозріння!
Звільнився від мирської суєти.
Я покажу тобі хвилинки щастя,
Коли в душі кружляє холодок…
Замружся, видихни – минуть напасті,
В обійми Всесвіту – маленький крок…
Іще додам нотатки тиші:
Почуєш, як пульсує кров…
Ти не пручайся, я зірвала нішу,
Не одинокий – тут живе любов…
ND💗
Надія Холод

Так кожен день — мов у тумані,
Забутий в просторі думок,
Загублений у цифровій хмарі —
Утрачений… зроби лиш крок.

Дозволь собі відчути мить,
Дозволь — усмішки й сльози.
І хай душа твоя летить,
Приспи тривоги і неврози.

Пізнай для себе щось нове,
Бо не у всьому ми спеціалісти.
Дуркуй, навіть якщо всі кажуть «фе»,
Став цілі, мрій — десь можем взяти висоту,
А десь нам краще і не лізти.

Дозволь собі відчути мить,
В повітрі аромат спіймати,
Закрити очі і вдихнути —
Або, можливо, скоштувати.

Заповни памʼяті альбом,
Не дай важливе загубити.
Люби, кохай — зроби лиш крок,
Дозволь собі життя прожити.

Стефанна

Вдома сльози, крики й скандали,
Думає: як же всі мене дістали.
Але щоразу каже собі: здаватися ще рано,
Вдень посміхається, неначе сонцем сяє,
Та чомусь щовечора в подушку сльози проливає.

Зранку прокинувшись, вона знову каже: здаватися ще рано,
Гортаючи сторінку в інстаграмі, бачить – коханий вже іншу обіймає.
Болить… І знов болить, неначе серце рветься на шматки,
Крутяться спогади у голові,
Як разом захід сонця зустрічали,
Але іншу він вже обіймає,
І іншу він "принцесою" називає.

Чомусь так зникнути хочеться в цю мить,
Але вона щоразу повторює: здаватися ще рано.
І щоб не сталося у житті – чи це бурі, сварки чи помилки,
Ця дівчина мужньо розправляє плечі,
Здаватися ще рано – вона щодня повторяє.
Світлана

Я щасливий
Я сталевий
На серці гнів
Я ліз на скелі
І зніс би гори
Зніс би стелю
Та я стою дивлюсь у низ
Якір що мене так стис
Тягне, тягне мене вниз
В безліч душних сірих лиць
Тягне, тягне якірець
То наступає мій кінець
Олексій Постріл

Я проросту скрізь дерево
Охолонув мій подих в землі

Проросту крізь його навпростець
Крізь дерево на могли моїй
Кожен другий сучок – мій палець
Кожен третій листок – клаптик тих мрій
Я таке саме дерево
Як дощечки у моїй труні

Поховайте мене під деревом
Що коренями росте у мені
Що пробурить мої нирки кігтями
Що нагадуватиме тобі
Як я носився по світу
Як я чекав на зустріч цих днів
Життя перестрінеться з смертю
А дерево зустріне мій «дих»

А тепер похований в дереві
Спотикнувся у застарілій корі
Нагадаю тобі про себе
Залишившись у дереві тім

Олексій Постріл

Знову ти мені снишся
Не снися мені, іди геть!
Мій сон не розгнівав богів
Він розгнівав мене, і це гірше
Бо я чорна смерть
Олексій Постріл

Музику гучніше
Тримай за руку міцніше
На серці спокійніше
У сні нам тихіше
Не встанемо більше
У людях нам гірше
Кривдячи істину цього я прошу
Закликаєш мене у глубоку душу
В обіймах тебе я може й придушу
Ти знаєш, я без тями тебе люблю..
Хоч би не просинатися більше
Олексій Постріл

За що ти сон мене караєш
Я слабкий перед тобою
Ти це знаєш..
Горіти буду я у вогні
За те що мовчки передивлююся сни..
Я від них відрікся!
З мене досить!
І якби я там не молився
Сни це зло, хоч спати косить…
Ти мій сон
Ти мій спогад
Ти мій світ
Ти жити повод.
Олексій Постріл

Терпіти не можу спати
Мрії дарять мені надію
Хоч когось за руку втримати
Сили битись я втрачаю
Себе від реальності ховати
Себе живим я не приймаю
В думах все добре, я це знаю
Й в обіймах тиші засинаю.
Олексій Постріл

Все я роблю довго
Повільний як слимак
Світ руйнується навколо
Я малюю свій же шлях
І небо вкриється червоно
Я звичайний вільняк

Гублю свій шанс
Доторкнутись до мети
Будь то нагорода чи ти
Всі кудись летять, спішать
А я стою і буду минать
Блискавичну швидкість цих вітрів

Я намагаюсь вас наздогнати
Але вічно пасу задніх
Ви будете вічно від мене тікати
А я не доторкнусь і до мрій справжніх

Олексій Постріл